Справа № 522/9633/16-к
1-кп/522/791/16
10 листопада 2016 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
за участю захисника ОСОБА_4
за участю обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси обвинувальний акт кримінальному провадженні № 42016161010000100 від 12.03.2016 року стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Опішня Зіньківського району, Полтавської області, громадянина України, не одруженого, маючого середню освіту, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , електрика ракетно-артилерійської команди ракетно- артилерійської бойової частини військової частини НОМЕР_1 , матроса, раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, -
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, та проходячи її на посаді електрика зенітно-артилерійської команди, зенітно-ракетної батареї ракетно-артилерійської бойової частини, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, 10 лютого 2016 року в умовах особливого періоду не з'явився вчасно на службу з відпустки без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та незаконно був відсутній за місцем проходження військової служби до 27 травня 2016 року.
Крім того, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді електрика зенітної артилерійської команди зенітної артилерійської батареї ракетно-артилерійської бойової частини військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «матрос», з метою тимчасового ухилитися від обов'язків військової служби. 27 травня 2016 року, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, не з'явився вчасно на військову службу без поважних причин до розташування вищезазначеної військової частини, яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 та ухилявся від проходження військової служби до 04 жовтня 2016 року, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, визнав в повному обсязі та пояснив, що у вересні 2014 року він був призваний на строкову службу до військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 . В подальшому, добровільно виконував свої обов'язки в зоні АТО. Під час служби у ОСОБА_5 не склалися дружні та сприятливі відносини із іншими солдатами, іноді відбувалися з ними конфлікти, у зв'язку з чим ОСОБА_5 бажав перевестися до іншої військової частини, однак його вимоги виконані не були. 09.02.2016 року ОСОБА_5 , на підставі свого рапорту, був звільнений із строкової служби строком на 1 місяць. Після спливу вказаного терміну ОСОБА_5 , в порушення вимог статуту, не з'явився до військової частини для продовження строкової служби, натомість знайшов тимчасову роботу за місцем свого мешкання, а саме в с. Опішня, Зіньківського району, Полтавської області. Через деякий час, ОСОБА_5 викликали до воєнної прокуратури, де наказали терміново з'явитись до військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, як зазначає обвинувачений ОСОБА_5 , черговий не здійснив його пропуск до військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку з чим обвинувачений знов поїхав до місце свого мешкання, а саме у с. Опішня, Зіньківського району, Полтавської області. Через деякий час, ОСОБА_5 знов отримав виклик до воєнної прокуратури, однак із слідчим прокуратури він двічі зустрітися не зміг, у зв'язку з відсутністю слідчого на робочому місці, після чого знов поїхав до місця мешкання. Вчетверте ОСОБА_5 отримав виклик про необхідність з'явлення вже до воєнної прокуратури в. м. Одесі, де йому був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У вчиненому розкаюється, просить суд суворо його не карати та дати шанс на виправлення, планує після відбування покарання за вчинений злочин повернутися до строкової військової служби та є поїхати в зону АТО.
Суд з'ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції, їм було роз'яснено про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку.
При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів по справі, докази у судовому засіданні не досліджувались, згідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України /в редакції КПК України 2012 року/.
Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 містять склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК, за кваліфікуючими ознаками: - нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого, особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем проходження військової служби. Пом'якшуючими покарання обвинуваченого обставинами, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Також, у відповідності до ч. 2 ст. 66 КК України, до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить те, що ОСОБА_5 є учасником бойових дій, раніше не судимий та до кримінальної відповідальності притягувався.
Обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає. Враховуючи наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає за можливе при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не передбаченого санкцією ч. 4 ст. 407 КК України, а саме - призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні на строк, передбачений загальною частиною КК України для даного виду покарань.
Відповідно до ст. 62 КК України покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні призначається в тому числі і військовослужбовцям строкової служби, військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім військовослужбовців-жінок), на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше двох років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини № НОМЕР_2 № 117 від 01.09.2014 року, ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини № НОМЕР_2 та призначено на посаду електрика зенітної артилерійської команди зенітної артилерійської батареї ракетно- артилерійської бойової частини військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «матрос».
Відповідно до положень ч. 1 п. 1 ст. 24 Закону України «Про військовій обов'язок та військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих до військової служби для військовозобов'язаних вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.
Відтак, з 01.09.2014 року, тобто з моменту зарахування ОСОБА_5 до списків особового складу вказаної частини він набрав статусу військовослужбовця - особу, яка проходить військову службу за контрактом та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Судових витрат у даному кримінальному провадженні немає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 318-380, 366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 375, 376, 395, 532 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді тримання у дисциплінарному батальйоні строком на 1 (один) рік.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , - до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 04.10.2016 року.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому, адвокату, прокурору.
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1
10.11.2016