Справа №333/5176/16-ц
Провадження №2/333/2684/16
ЗАОЧНЕ рішення
Іменем України
24 листопада 2016 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Тучкова С.С.,
при секретарі Шелесько Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу №333/5176/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 24894,66 гривень, -
Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 24894,66 гривень і судові витрати, посилаючись на те, що 23.04.2013 року між позивачем і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н, згідно з вимогами якого відповідач отримав кредитний ліміт зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 відсотків на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту і відсотків, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, у позовній заяві просив на підставі ч.2 ст.158 ЦПК України розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач, будучи повідомленим судом належним чином про час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився і не повідомив суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.169 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
23.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (банк) і ОСОБА_1 (клієнт) було укладено кредитний договір №б/н, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитний ліміт на умовах його забезпечення строковості, повернення і плати за користування, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати і повернути кредит у зазначеній сумі та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 2,5 відсотків на місяць в порядку, на умовах та в строки, визначені договором (а.с.5, 6-7, 8-31). Вказаний договір складається із заяви позичальника, тарифів (а.с.5, 6-7) і умов і правил надання банківських послуг (а.с.8-31).
Згідно із п.2.1.1.2.1 Умов і правил надання банківських послуг для надання послуг банк видає клієнтові карти, їх вид та строк дії визначений у заяві та в пам'ятці клієнта, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання карти, зазначена в заяві.
На підставі п.1.1.1.62 Умов і правил надання банківських послуг платіжні карти використовуються як засіб для безготівкових розрахунків за товари та послуги, для перерахування коштів з картрахунків на рахунки інших осіб, а також як засіб для отримання готівки в касах банку, фінансових установах, через банкомати і здійснення інших операцій, передбачених угодою сторін.
Пунктом 1.1.3.1.2 Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що порядок здійснення платіжних операцій з використанням платіжних карт, а також порядок отримання кредиту, регулюється діючим законодавством України, нормами Міжнародних платіжних систем, цим договором, умовами і правилами надання банківських послуг та тарифами банку.
Відповідно до п.1.1.2.5 Умов і правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, процентам за його використання, за перевитрачання платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
На підставі п.1.1.2.6 Умов і правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний у випадках невиконання зобов'язань по договору, на вимогу банку виконувати зобов'язання по поверненню кредиту (в тому числі простроченого кредиту та овердрафту), сплаті винагороди банку.
Згідно з п.1.1.5.32 Умов і правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів за будь-яким з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний заплатити банку штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій.
Однак ОСОБА_1 вимоги кредитного договору №б/н від 23.04.2013 року не виконує, в обумовлені строки кредит і відсотки по ньому не сплачує.
Станом на 31.08.2016 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 24894,66 гривень, а саме: 1999,57 гривень - заборгованість за кредитом, 18035,35 гривень - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, 3198,09 гривень - заборгованість за пенею і комісією за користування кредитом, 500,00 гривень - штраф (фіксована частина), 1161,65 гривень - штраф (процентна складова) (а.с.4).
Позивач звертався до ОСОБА_1 з вимогою про сплату заборгованості по кредиту, попереджав про звернення до суду, однак останній заходів до погашення заборгованості у повному обсязі не вжив.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.
На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.
Згідно з ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору №б/н від 23.04.2013 року позивач надав відповідачу кредит. Однак ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору №б/н від 23.04.2013 року, а саме не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту, відсотків по ньому, тому є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту, відсотках, комісії, нарахованого штрафу відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.
Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.610, 611, 612, 617, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ч.4 ст.169, ст.ст.10, 11, 57, 59, 60, 88, 209, 214-215 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 24894,66 гривень - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (на розрахунковий рахунок №29092829003111 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 1999 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 57 копійок - заборгованості за кредитом, 18035 (вісімнадцять тисяч тридцять п'ять) гривень 35 копійок - заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом, 3198 (три тисячі сто дев'яносто вісім) гривень 09 копійок - заборгованість за пенею і комісією за користування кредитом, 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок - штрафу (фіксована частина), 1161 (одна тисяча сто шістдесят одну) гривню 65 копійок - штрафу (процентна складова), а разом 24894 (двадцять чотири тисячі вісімсот дев'яносто чотири) гривні 66 копійок заборгованості по кредитному договору №б/н від 23.04.2013 року.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок витрат по сплаті позивачем судового збору.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя С.С. Тучков