Дата документу Справа №
Єдиний унікальний № 326/2088/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Стріжакова Т.В.
Провадження № 22-ц/778/3835/16 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.
17 листопада 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:
Головуючого Онищенка Е.А.
Суддів Бєлки В.Ю.
Кочеткової І.В.
При секретарі Книш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду Запорізької областівід 05 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - Приморська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа - Приморська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він є спадкоємцем першої черги за правом представлення після смерті дідуся ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Спадкове майно після померлого діда складається з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та двох земельних ділянок. Крім нього спадкоємцем першої черги також є донька спадкодавця ОСОБА_4, яка прийняла спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори та приховала від нотаріуса факт наявності інших спадкоємців. Він звертався до нотаріальної контори з питанням оформлення спадщини, однак йому було відмовлено у зв'язку з тим, що він пропустив встановлений законодавством строк на прийняття спадщини.
Строк ним пропущено з поважних причин, а саме: він тривалий час знаходився у відрядженні за кордоном у Російській Федерації та Республіці Казахстан, повернувся до України 15.04.2014 року, що підтверджується відмітками у закордонному паспорті. Після повернення до України в квітні 2014 року, в період з 24.04.2014 року по 25.05.2014 року перебував на стаціонарному лікуванні; після чого він тричі перебував на денному стаціонарі в Амбулаторії загальної практики сімейної медицини с.Семенівка.
В квітні 2015 року позивач звертався до Приморського районного суду з позовом з підстав поважності причин не прийняття спадщини як то перебування за межами України. Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 25.06.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Враховуючи вищевикладене просив суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року діда ОСОБА_5 протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду з підстав поважності причин викликаних хворобою.
Рішенням Приморського районного суду Запорізької областівід 05 липня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.
Встановлено, що ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги за правом представлення після смерті дідуся ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Згідно ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Позивач вважає, що він пропустив строк на прийняття спадщини, тому що тривалій час перебував за кордоном. Цей факт є доведеним, не підлягає доказуванню. На території України ОСОБА_3 перебуває з 15.04.2014 року. Тобто позивач мав час майже 4 місяці для звернення до нотаріальної контори. Однак ОСОБА_3 звернувся до суду з позовними вимогами про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Але ці правила можуть бути застосовані, лише в тому разі, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини є поважними. Згідно роз'яснень п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування», вирішуючи питання про призначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази.
Позивач обґрунтовує тим, що причиною пропуску строку на прийняття спадщини є тривале лікування і перебування в лікарняних закладах.
У довідці ЛДЦ ТОВ «Юліс» м. Запоріжжя вказано, що ОСОБА_3 перебував на лікуванні у відділенні з 24.04.2014 року по 25.05.2014 року, виписався у задоволеному стані; рекомендовано долікування з перев'язками за місцем проживання.
Довідка Амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Семенівка Мелітопольського району Запорізької області від 10.05.2016 року, згідно якої, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період лікування в АЗПСМ в с. Семенівка з 09.06.2014 року по 17.06.2014 року (діагноз гострий катаральний гайморит); з 14.07.2014 року по 23.07.2014 року (діагноз острий бронхіт); з 18.08.2014 року по 27.08.2014 року (діагноз острий бронхіт) за станом здоров'я не мав фізичної можливості звернутися до нотаріальної контори с заявою про прийняття спадщини. Також є виписка із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_3, вказано, що він перебував на амбулаторному лікуванні (денний стаціонар).
У спадковій справі відомості про звернення позивача ОСОБА_3 до нотаріальної контори про прийняття спадщини відсутні.
Згідно з п.3.23 гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.
Позивач мав право на спадкування за правом представлення, 07.04.2015 року вперше звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку на прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_5, тобто більш ніж через 13 місяців з часу відкриття спадщини, позов мотивував тим, що письмову заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців після смерті діда не подавав з поважних причин, оскільки тривалий час знаходився у відрядженні за кордоном, у тому числі на момент смерті спадкодавця, та перебував на стаціонарному лікуванні. З даним позовом (повторно) позивач звернувся до суду 10.12.2015 року, тобто більш ніж через 1 місяць після набрання чинності ухвали Апеляційного суду від 29.10.2015 року.
Отже, позивач як спадкоємець за законом мав право прийняти спадщину або не прийняти її, він мав право у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини, яка подається спадкоємцем особисто. Він у тому числі мав право надіслати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори поштою, але позивач в установлений законом строк не звернувся до нотаріальної контори про прийняття спадщини (ні особисто, ні направив заяву поштою), відсутня обґрунтована постанова нотаріуса про відмову позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину.
З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що оскільки позивач ОСОБА_3 до нотаріальної контори не звертався та не подавав у встановленому законом порядку заяву про прийняття спадщини, та у судовому засіданні не було доведено поважних причин, які об'єктивно перешкоджали йому звернутися до нотаріальної контори з заявою.
Докази та обставини, ні які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції , обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Приморського районного суду Запорізької області від 05 липня 2016 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: