Дата документу Справа № 321/604/16-к
Єдиний унікальний №321/604/16-к Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/778/1238/16 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ч.2 ст. 185 КК України
23 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Михайлівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури ОСОБА_8 на вирок Михайлівського районного суду Запорізької області від 01 червня 2016 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя Запорізької області, який має неповну середню освіту, не працевлаштований, неодружений, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 19 червня 1998 року за ч. 2 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 27.08.1998 р. на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя згідно п. «А» ст. 1 ЗУ «Про амністію» від 27.07.1998 року;
- 26 липня 1999 року за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ч. ст. 141, ст. 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з додатковою мірою покарання - конфіскація майна. Звільнений 22.08.2002 р. по відбуттю строку покарання;
- 15 червня 2005 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75 КК України звільнений від покарання з випробувальним терміном 2 роки;
- 19 вересня 2005 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст. ст. 69, 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Михайлівського районного суду Запорізької області від 15.06.2005 року та визначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 1 місяць. На підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з випробувальним терміном 2 роки;
- 25 січня 2006 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Михайлівського районного суду Запорізької області від 19.09.2005 р. та визначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 1 місяць. Звільнений 12.12.2008 р. по відбуттю строку покарання;
- 25 листопада 2010 року за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від покарання з випробувальним строком 3 роки;
- 23 липня 2013 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 25.11.2010 р. та визначено покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 6 місяців. Звільнений 22.01.2016 р. по відбуттю строку покарання,
Визнаний у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов'язків, передбачених п.п 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід - особисте зобов'язання.
Відповідно до ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів.
Згідно з вироком суду, 14 березня 2016 року, біля 17-00 год., ОСОБА_7 , знаходячись з дозволу власника домоволодіння ОСОБА_9 , в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_2 , повторно, з приміщення веранди таємно викрав бензинову пилу марки «Stihl», моделі «MS 180» в корпусі помаранчевого кольору, вартістю 1100,00 грн., яка належить потерпілій ОСОБА_9 . Після чого зник з місця події, чим отримав можливість розпоряджатися викраденим майном на свій розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 1100,00 гривень.
В апеляційній скарзі прокурор, не оскаржуючи обставин справи, юридичної кваліфікації дій, доведеності вини, просить вирок скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, яке за своїм розміром є явно несправедливим через м'якість, та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у скоєнні зазначеного у вироку злочину, а також кваліфікація його дій судом ніким з учасників судового розгляду не оспорюються, а тому, з врахуванням норми ст. 404 КПК України, перевірці апеляційним судом не підлягають.
Відповідно до положень ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Згідно вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд першої інстанції виконав вимоги ст. 65 КК України, а саме: врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, та дані про особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Так, суд обґрунтовано визнав відсутність обставин, що пом'якшують покарання; рецидив злочинів, як обставину, що обтяжує покарання; врахував дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, характеризується посередньо, не працює.
В той же час, суд врахував відсутність негативних наслідків злочину, думку потерпілої, яка вважала за можливе призначити обвинуваченому не суворе покарання, а також позицію апелянта - прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, і котрий вважав, що для виправлення ОСОБА_7 та попередження нових злочинів необхідне й достатнє буде покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України.
За наявності сукупності цих обставин суд дійшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов'язків, передбачених статтею 76 КК України, що узгоджується з позицією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора Михайлівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Михайлівського районного суду Запорізької області від 01 червня 2016 року у відношенні ОСОБА_7 - без змін.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді: