Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний № 320/2296/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Колодіна Л.В.
№ провадження 22-ц778/4199/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
22 листопада 2016 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого, суддіОСОБА_1
суддів:ОСОБА_2
ОСОБА_3
секретарОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 липня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У квітня 2016 року ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» (далі Банк) звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 01 квітня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та відповідачем ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 80-0111004/ФК-08, згідно з умовами якого позивач надав ОСОБА_5 кредитні кошти в розмірі 124 195,00 грн. з розрахунку 15,30 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 01.04.2008 року по 31.03.2015 року. Мета кредитування - придбання автомобіля марки Toyota, для особистих потреб.
30.06.2010 року між TOB «Укрпромбанк», AT «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь AT «Дельта Банку». Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором № 80-0111004/ФК-08 від 01.04.2008 року.
Виконання відповідачем ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного Договору поруки № 80-0111004/Zфпор-08 від 01 квітня 2008 року між TOB «Український промисловий банк» та ОСОБА_7, ОСОБА_5М, згідно з яким ОСОБА_7 поручається перед позивачем за виконання ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором № 80-0111004/ФК-08 від 01.04.2008 року. Відповідальність ОСОБА_7 настає у випадку невиконання (неналежного виконання) ОСОБА_5 зобов'язань за договором. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 несуть перед позивачем солідарну відповідальність, а ОСОБА_7 відповідає перед позивачем у тому ж обсязі, що і ОСОБА_5.
ОСОБА_5 умови кредитного договору належним чином не виконувала, у зв'язку з чим, станом на 29.03.2016 року за відповідачем виникла заборгованість в сумі 351 305 грн. 55 коп., з яких: тіло кредиту - 110 888 грн. 41 коп., відсотки - 120 347 грн. 76 коп., пеня - 113 423 грн. 40 коп., сума за ставкою 3% - 6 645 грн. 98 коп.
На підставі викладеного, позивач просив суд, стягнути з відповідачів на його користь суму заборгованості за договором кредиту № 80-0111004/ФК-08 від 01.04.2008 року у загальному розмірі 351 305 грн. 55 коп. та судові витрати у розмірі 5269 грн. 58 коп.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 липня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 80-0111004/ФК-08 від 01.04.2008 року в розмірі 237 882 грн.15 коп., з яких: тіло кредиту - 110 888, 41 грн., сума за відсотками - 120 347, 76 грн., сума за ставкою 3% - 6 645,98 грн. В іншій частині позовних вимог до ОСОБА_5 - відмовлено. В позові Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 зазначає, що рішення в частині стягнення з неї грошових коштів ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов частково. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість у сумі 41651,10 грн., з яких 32527,22 грн. - заборгованість за кредитом, 9123,88 грн. - заборгованість за відсотками. В решті позовних вимог відмовлено.
В частині відмови в задоволенні позову рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржене, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
В силу ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 01 квітня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та відповідачем ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 80-0111004/ФК-08, згідно з умовами якого позивач надав ОСОБА_5 кредитні кошти в розмірі 124 195,00 грн. з розрахунку 15,30 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 01.04.2008 року по 31.03.2015 року. Мета кредитування - придбання автомобіля марки Toyota, для особистих потреб. Погашення кредиту має відбуватися шляхом внесення щомісячних платежів відповідно до графіку погашення кредиту (а.с. 6-12).
Відповідно до ст.ст. 512-519 ЦК України, ст.ст. 92, 95 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Постанови Правління НБУ № 369 «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства», 30.06.2010 року між TOB «Укрпромбанк», AT «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь AT «Дельта Банку» (а.с. 24-28).
ОСОБА_8 приймання-передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки, кредитних справ від 05.08.2010 року, ТОВ «Укрпромбанк» передав, а ПАТ «Дельта Банк» прийняв кредитні договори, договори поруки, договори застави, кредитні справи відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_5.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
ОСОБА_8 ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором № 80-0111004/ФК-08 від 01.04.2008 року.
Відповідно до п.п. 2.4, 2.5 Кредитного договору, повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менш як 1 478,51 грн. по 20 (двадцяте) число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту. Шляхом безготівкового перерахування коштів на позичковий рахунок позичальника та /або шляхом внесення готівки до каси банку (а.с.6-12).
ОСОБА_8 з п.1.5, 2.6, 2.7 Кредитного договору, проценти за користування Кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по Кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 20 (двадцяте) число (включно) кожного наступного місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту, шляхом внесення готівкових коштів в касу банку або шляхом безготівкового перерахування з поточного рахунку позичальника (а.с.6-12).
Відповідно до п. 6.2 Кредитного договору, банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або його поручителями (заставодавцями, гарантами, поручителями, майновими поручителями) умов цього Договору та/або договорів, укладених у забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором, а Позичальник зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання Позичальником відповідної вимоги від банку (а у випадку передбаченому п. 4.2.5. не пізніше наступного робочого дня) повернути суму заборгованості по Кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за цим Договором, а також відшкодувати збитки, завдані Банку, у випадках, передбачених п.п. а - ж, в тому числі і в випадку порушення Позичальником строків платежів, що встановлені Договором (а.с.6-12).
ОСОБА_8 розрахунку заборгованості, починаючи з 01.07.2010 року та по 01.03.2016 року, Банком були нараховані відсотки на поточну суму заборгованості - 120 347,76 грн., сума пені складає - 113 423 грн. 40 коп., сума за ставкою 3% - 6 645 грн. 98 коп., тіло кредиту - 110 888 грн. 41 коп., тобто заборгованість складає 351 305 грн. 55 коп. (а.с.22-24).
ОСОБА_8 з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
ОСОБА_8 з ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до положень статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Суд першої інстанції, вважав необхідним, оскільки була подана заява про застосування строків позовної давності, застосувати їх лише до пені та стягнути з відповідачки ОСОБА_5 суму заборгованості, станом на 29 березня 2016 року, за тілом кредиту у розмірі - 110 888, 41 грн. та суму за відсотками у розмірі - 120 347, 76 грн., також 3% річних у розмірі 6 645, 98 грн., а всього стягнуто з відповідачки ОСОБА_5 сума заборгованості за договором кредиту у розмірі - 237 882, 15 грн..
Однак повністю погодитись з такими висновками суду не можна.
Як убачається з матеріалів справи, сторони встановили кінцевий строк повернення кредиту до 31 березня 2015 року (пункти 1.3 кредитного договору), так і строки виконання зобовязань - п.п. 2.4, 2.5 Кредитного договору, повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менш як 1 478,51 грн. по 20 (двадцяте) число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту).
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
Про правові наслідки порушення зобов'язання боржником йдеться також у частині першій статті 611, частині другій - четвертій статті 612 ЦК України, частині першій, другій статті 220 ГК України, які передбачають відповідальність боржника.
Перевіряючи доводи особи, яка подала апеляційну скаргу в частині застосування судом норм закону щодо позовної давності, колегія суддів виходить із такого.
Як зазначалося вище, сторони встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню у строк до 31 березня 2015 року.
Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.
Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина пята статті 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
У справі, яка переглядається, судом установлено, що згідно з умовами кредитного договору (пунктами 3.1, 3.3) позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором.
Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами до 20 числа кожного місяця, наступного за звітним, у рахунок якого вносяться кошти, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
Як установлено, відповідно до наданого Банком розрахунку, складного з часу отримання банком кредитного портфелю, ОСОБА_5 перестала виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, у зв'язку із чим з 1 липня 2010 року у неї утворилась зазначена Банком заборгованість за кредитним договором. У свою чергу банк звернувся до суду з позовом до неї 11 квітня 2016 року.
Відповідно до розрахунку (а.с. 22) з 1 липня 2010 року ОСОБА_5 жодних платежів на погашення заборгованості не здійснює.
Заява про застосування строків позовної давності до вимог банку представником ОСОБА_5 подана письмово суду першої інстанції 26 липня 2016 року до ухвалення рішення (а.с. 95).
У зв'язку з наведеним, висновок суду про відсутність підстав для застосування позовної давності до вимог банку про стягнення заборгованих на час звернення до суду платежів окрім пені ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.
Отже, аналізуючи умови договору сторін і зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежа.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду6 листопада 2013 року №6-116цс13 та від 19 березня 2014 року №6-20цс14.
Тому з урахуванням вказаного з відповідача підлягає стягненню заборгованість за період з 1 травня 2013 року (початок трирічного строку до звернення до суду) по 31 березня 2015 року строк до якого діє договір.
Колегія суддів погоджується з розрахунком вказаної заборгованості за вказаний період наданої особою, яка подала апеляційну скаргу і не спростованої Банком.
Так за тілом кредиту відповідно до умов договору (щомісячний платіж 1478,51 грн.) за вказаний період (22 місяці) сума заборгованості склала 32527,22 грн. (22 Х 1478,51)., відповідно заборгованість з відсотків з розрахунку 15,30 % річних склала за вказаний період 9123 грн. 88 коп., а разом вказана заборгованість яка і підлягає стягненню склала 41651,10 грн.
Виходячи з викладеного рішення суду попередньої інстанції в частині задоволення позову до ОСОБА_5 необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в зазначеній колегією суддів частині.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 липня 2016 року у цій справі в частині задоволення позову до ОСОБА_5 скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 80-0111004/ФК-08 від 01.04.2008 року в розмірі 41651,10 грн., з яких: тіло кредиту - 32527,22 грн., відсотки за користування кредитом - 9123 грн. 88 коп.
В іншій частині позовних вимог до ОСОБА_5 - відмовити.
Решта рішення не перевірялась.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржене в частині яка перевірялась апеляційним судом до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: