Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний № 310/2204/16 Головуючий у 1 інстанції: Парій О.В.
№ провадження 22-ц778/3793/16 Суддя-доповідач: Крилова О.В..
16 листопада 2016 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Дзярука М.П.
Трофимової Д.А.
при секретарі: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 липня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» до ОСОБА_3, діючої особисто та в інтересах неповнолітньої підопічної ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
У березні 2016 року ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» звернулось до суду з позовом, який в ході розгляду справи був уточнений, до ОСОБА_3, діючої особисто та в інтересах неповнолітньої підопічної ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначало, що згідно рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 546 від 14.09.2005 року є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання в м. Бердянськ.
ОСОБА_3 та неповнолітня ОСОБА_4, 1998 року народження, є співвласниками квартири АДРЕСА_1 (по 1/3 частки кожна).
Опалювальна площа належних їм частин квартири згідно довідки КП «Житлосервіс-7» складає 24,52 кв.м.. Квартира приєднана до централізованої мережі теплопостачання. Квартира є вбудованим житловим приміщенням, система опалення є невід'ємною частиною системи опалення будинку. Теплова енергія подається з початком опалювального сезону та підключення усього будинку. Пільг з оплати не має.
Послуги надавалися в повному обсязі, скарги на якість або відсутність послуг з теплопостачання в період заявлених вимог не надходило.
Зазначає, що ОСОБА_3 не виконує зобов'язання не сплачує поточні нарахування, на попередження не реагує, чим порушує право товариства на отримання коштів за надану послугу з централізованого теплопостачання.
Посилаючись на зазначені обставини, просило суд стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за надані послуги з централізованого теплопостачання за період з 01 жовтня 2013 року по 01 квітня 2016 року в сумі 5 463,05 грн. та судовий збір в розмірі 1 378,00 грн..
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 липня 2016 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» в особі представника Писаревської О.М. зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм процесуального права, тому просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення не відповідає таким вимогам.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що відповідачі, незважаючи на те, що вони є власниками, не проживали у квартирі з поважних причин.
Так, згідно рішення Бердянського міськрайонного суду від 28 серпня 2006 року (справа № 2-3313/2006) позов ОСОБА_3, діючої в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, до ОСОБА_6 про вселення, розподіл житлової площі в натурі та встановлення порядку користування житловим приміщенням було задоволено. Вирішено вселити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у квартиру АДРЕСА_1, виділивши у їх користування кімнату № 5 площею 10,7 м2. Та частину кімнати № 4 площею 7,29 м2.. Зобов'язано КП «Житлосервіс-7» розділити особові рахунки між співвласниками квартири АДРЕСА_1.
Натомість рішення суду виконувалося тривалий час, відповідач просила про відновлення провадження у зв'язку зі створенням їй перешкод для користування квартирою.
За висновком суду першої інстанції борги по оплаті теплопостачання мали бути віднесені на осіб, які фактично користувалися жилою площею та іншого власника ОСОБА_6
Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 14 вересня 2005 року № 546 визначено виконавцем з надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання. Позивач надавав послуги з централізованого теплопостачання у приміщення квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до інвентарної карти з оплати за надані послуги за особовим рахунком НОМЕР_1, відкритому на ім'я ОСОБА_3 адреса зазначена АДРЕСА_1, отеплювальна площа зазначена - 24,52 м2., заборгованість за період з 01 жовтня 2013 року по 01 квітня 2016 року складає 5463,05грн.
Враховуючи, що власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (по 1/3 частки кожна), позивачем відповідно зроблений розрахунок оплати теплопостачання кожним з співвласників відповідно до його частки у праві власності.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що з 26 жовтня 2011 року ОСОБА_3 та її підопічна ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 26 жовтня 2011 року не проживають в квартирі АДРЕСА_1 та не користуються послугами з централізованого теплопостачання.
На підставі ч. 1 ст. 19, п. 1) ч. 1 та п. 5) ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», за якими відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, судом зроблений висновок, що саме споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Тобто суд виходив з того, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Такі висновки суду не ґрунтуються на чинному законодавстві.
Відповідно до ст. 317, ч. 4 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна; власність зобов'язує.
Статтею 322 ЦК України установлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
За умовами ст. 68 ЖК Української РСР та ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" закріплено обов'язок споживача послуг такі оплачувати.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", п.п. 4,35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників, які зобов'язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами регулюються Законом України від 24 червня 2004 року "Про житлово-комунальні послуги", який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов'язки.
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 вказаного Закону).
Зважаючи на вищевикладене, та враховуючи, що власниками квартири є три особи, позивач пропорційно їх розміру часток у прав власності просив стягнути борг за теплопостачання з відповідача , яка діє в своїх інтересах та інтересах підопічного співвласника.
Позаяк за ст. 322 ЦК власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, та враховуючи, що витрати, пов'язані з утриманням майна, до яких входить і сплата комунальних послуг з теплопостачання, повинні нести всі співвласники майна, незалежно від того, чи проживають вони у квартирі, судова колегія вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судові витрати, які складаються зі сплати судового збору за розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції, відповідно до ст. 88 ЦПК підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» задовольнити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 липня 2016 року скасувати, ухвалити нове рішення.
Позов Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» до ОСОБА_3, діючої особисто та в інтересах неповнолітньої підопічної ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, діючої особисто та в інтересах неповнолітньої підопічної ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» заборгованість за послуги з теплопостачання у розмірі 5463,05 коп. ( п'ять тисяч чотириста шістдесят три гр. 5 коп.).
Стягнути з ОСОБА_3, діючої особисто та в інтересах неповнолітньої підопічної ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» витрати на оплату судового збору у розмірі 2893,80 гр.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді