Дата документу Справа №
Єдиний унікальний № 331/2906/16 головуючий у 1 інстанції Жукова О.Є
провадження № 22-ц /778/4509/16 суддя-доповідач Осоцький І.І.
22 листопада 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,
Суддів Гончар М.С., Кухаря С.В.
за участю секретаря судового засідання Бурима В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Правекс-Банк» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 вересня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2016 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» звернулося до суду з позовом довідповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 вересня 2016 року позовні вимоги ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_3 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором № 3339-022/07Р від 20 грудня 2007 року у розмірі - 22 481,18 США, судовий збір - 8 592 грн..
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 вересня 2016 року за клопотанням представника поручителя позовні вимоги ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_4 залишено без розгляду.
ПАТ КБ «Правекс-Банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи без розгляду позов в частині стягнення на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором., суд помилково виходив з того, що справа в цій частині підвідомча третейському суду та не врахував, що в силу положень п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди", справа у вказаній частині стосується захисту прав споживача послуг банку.
З матеріалів справи вбачається. що ПАТ КБ „ПРАВЕКС-БАНК" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що між Банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 3339-022/07р, за яким ОСОБА_3 отримав кредит в сумі - 22 680 доларів США строком до 20.12.2014 року зі сплатою 11,99% річних та який було забезпечено договором поруки від 20.12.2007 року з ОСОБА_4.
У зв"язку з невиконанням відповідачами умов вищевказаного кредитного договору станом на 12.02.2016 року виникла заборгованість у розмірі - 22 481,18 США. При цьому пунктом 3.1 договору поруки його сторони домовилися про згоду на те, що всі спори або вимоги, які виникають з данного договору підлягають вирішенню в постійно діючому Незалежному Третейчькому суді при Всеукраїнській громадській організації „Ліга юридичного захисту інтересів споживачів у відповідності з його регламентом.
За ч. 1 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими процентами.
Статтею 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Статтею 6 зазначеного Закону визначено категорії справ, що виникають з цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонено третейськими судами.
Законом України від 03 лютого 2011 року "Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам" ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" доповнено п.14, за яким третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Зазначений Закон набрав чинності 12 березня 2011 року.
Отже спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання цього договору, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди", незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом від 03 лютого 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Тому, незалежно від предмета і підстав позову та незважаючи на те, хто звертається з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів". Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України № 6-29цс16 від 13 квітня 2016р., № 6-2630цс15 від 03 лютого 2016р., № 6-2712цс15 від 27 січня 2016р., № 6-2892цс15 від 27 січня 2016р., які згідно зі ст. 360-7 ЦП України є обов'язковими для усіх судів України.
Забезпечувальне зобов'язання має похідний характер від основного зобов'язання (ст. ст. 266, 548 ЦК України) і до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні (ч. 2 ст. 556). Таким чином, якщо поручитель поручився за виконання кредитного зобов'язання, що випливає із договору споживчого кредиту, вимоги до нього кредитором в силу положень п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" мають заявлятися у порядку позовного провадження, а не шляхом звернення до третейського суду.
Враховуючи наведене, ухвала суду від 13.09.2016 року про залишення без розгляду позовних вимог ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_4 підлягає скасуванню, а матеріали справи в частині вказаних позовних вимог направленню для продовження їх розгляду до того ж суду першої інстанції.
Керуючись ст.,ст. 307, 311, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Правекс-Банк» задовольнити .
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 вересня 2016 року у цій справі
про залишення без розгляду позовних вимог ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_4 скасувати, матеріали справи в частині вказаних позовних вимог направити для продовження їх розгляду до того ж суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: