18 листопада 2016 рокум. Ужгород№ 807/1112/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І
при секретарі судового засідання Шмідзен І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
У відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 листопада 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 23 листопада 2015 року.
Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - позивач, ДПІ у Тячівському районі) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1), яким просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 54745,41 грн. по податку на доходи фізичних осіб.
17.11.2015 року ДПІ у Тячівському районі направлено до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи провести за відсутності представника на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів та у відповідності до ст. 122 КАС України, справу розглянуто за відсутності представника позивача, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач письмове заперечення проти позову з належними доказами не подав, свого представника в судові засідання не направив, не повідомив суд про причини не прибуття, хоча повідомлявся належним чином про відкриття провадження в адміністративній справі, про дату, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення судової кореспонденції. Отже, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та у відповідності до ст. 128 КАС України, справа вирішується за відсутності представника відповідача на підставі доказів, наявних в матеріалах адміністративної справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до податкової інформації, отриманої за результатами проведення зустрічної звірки Міжрегіональним головним управлінням ДФС (лист від 27.10.2015 року № 3815/7/28-09-43-16), платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 у ІІ кварталі 2013 року отримано дохід у вигляді додаткового блага, який згідно з нормами ПК України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік. Зокрема, ПАТ "УКРСИББАНК", фізичній особі ОСОБА_1 у ІІ кварталі 2013 року було нараховано дохід у вигляді анулювання (прощення) суми боргу по договору № 11273026000 від 20.12.2007 року в розмірі 220940,77 грн. Зазначене прощення здійснювалось з повідомленням боржника про таке анулювання боргу та відображено в податковому розрахунку за формою 1-ДФ.
13 січня 2016 року ДПІ у Тячівському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань відображення в податковій декларації про майновий стан і доходи, доходів отриманих з інших джерел за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, про що складено акт № 45/17-01/НОМЕР_1. В ході перевірки встановлено порушення відповідачем: пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, пп.49.18.5 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме, неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік до 1 травня року, що настає за звітним та абз. "д" пп..164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України, а саме: відповідачем не задекларовано суму доходу, отриманого платником податку як додаткове благо в сумі 220940,77 грн. та не визначено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб з суми отриманого доходу в розмірі 37330,40 грн. За наслідками проведеної перевірки та виявлених порушень, ДПІ у Тячівському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 28.01.2016 року № 0000971701, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 46833,00 грн. (в т.ч. за основним платежем - 37330,40 грн., 9502,60 - штрафні (фінансові) санкції).
Відповідно до абз. "д" пп..164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді: суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Якщо кредитор повідомляє платника податків - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податкові декларації.
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 ПК України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пп.14.1.175 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як визначено пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до норм чинного законодавства України відповідачу було надіслано поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу від 25.02.2016 року № 337-23, яка була вручена 03.03.2016 року.
Відповідно до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. ДПІ у Тячівському районі доведено наявність податкового боргу відповідача, правомірність звернення до суду та наявність підстав для стягнення податкового боргу у сумі 54745,41 грн., відповідачем дані обставини не спростовано (заперечення проти позову відповідач суду не надав), відтак, позовні вимоги відповідають положенням податкового законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим підлягають до задоволення в повному обсязі.
Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до державного (місцевого) бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації податковий борг у сумі 54745,41 грн. (п'ятдесят чотири тисячі сімсот сорок п'ять гривень сорок одна копійка) по податку на доходи фізичних осіб.
3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя С.І. Рейті