21 листопада 2016 рокум. Ужгород№ 807/1593/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І
при секретарі судового засідання Шмідзен І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
У відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 листопада 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 23 листопада 2016 року.
Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - позивач, ДПІ у Тячівському районі) звернулася до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1), яким просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 11883,65 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився та подав клопотання, яким просить суд розгляд справи провести за відсутності представника позивача за наявними документами, в зв'язку з чим та у відповідності до ст. 122 КАС України, справу розглянуто за відсутності представника позивача, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач письмове заперечення проти позову з належними доказами не подав, свого представника в судові засідання не направив, не повідомив суд про причини не прибуття, хоча повідомлявся належним чином про відкриття провадження в адміністративній справі, про дату, час і місце розгляду даної справи. Згідно наявного в матеріалах справи інформаційного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований (проживає) за адресою: АДРЕСА_1, тобто за адресою, що вказана в позовній заяві та на яку направлялась кореспонденція суду. Отже, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та у відповідності до ст. 128 КАС України, справа вирішується за відсутності представника відповідача на підставі доказів, наявних в матеріалах адміністративної справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.
Главою 1 розділу XIV ПК України передбачено особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пп.291.2.).
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 Податкового кодексу України. Так, згідно пп.298.1.1. для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву. Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку (пп.298.1.2. ПК України).
Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПК України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для третьої групи платників єдиного податку - у розмірі 15 відсотків мінімальної заробітної плати.
Згідно п. 295.3. ст. 295 ПК України, платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду ( пп. 296.3. п. 296 ст. 296 ПК України).
Згідно поданої відповідачем заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за основним видом діяльності "Будівництво житлових і нежитлових будівель" код згідно КВЕД 41.20 останній самостійно обрав спосіб оподаткування доходів за єдиним податком з віднесенням до третьої групи та ставкою єдиного податку у розмірі 5 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати.
ОСОБА_1 подано до ДПІ у Тячівському районі податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2016 рік від 06.07.2016року та самостійно визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного (звітного) податкового періоду у розмірі 36716,40 грн. Заборгованість по вказаній декларації становить 11883,65 грн.
У відповідності до вимог п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України - орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пп.14.1.175 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
В силу пп.14.1.153 п.14. ст.14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу
Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. П.59.4 цієї ж статті встановлено, що податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи вищевикладене, ДПІ у Тячівському районі, на підставі ст.59 Податкового кодексу, відповідачу направлено податкову вимогу від 14.09.2016 року № 14022-17, яка вручена відповідачу 17.09.2016 року.
Відповідно до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. ДПІ у Тячівському районі доведено наявність податкового боргу відповідача, правомірність звернення до суду та наявність підстав для стягнення податкового боргу у сумі 11883,65 грн., відповідачем дані обставини не спростовано (заперечення проти позову відповідач суду не надав), відтак, позовні вимоги відповідають положенням податкового законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим підлягають до задоволення в повному обсязі.
Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до державного (місцевого) бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації податковий борг у сумі 11883,65 грн. (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні шістдесят п'ять копійок) по єдиному податку.
3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя С.І. Рейті