18 листопада 2016 рокум. Ужгород№ 807/210/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.
з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.
за участі сторін:
позивача: не з'явився;
представника позивача: ОСОБА_1;
представника відповідачів - Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та Управління МВС України в Закарпатській області: Яблонського Олександра Олександровича;
представника відповідача - Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, Управління МВС України в Закарпатській області та Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, -
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 18 листопада 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 листопада 2016 року.
16 березня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, Управління МВС України в Закарпатській області та Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області, якою просив суд: "1. Визнати поважними причини пропуску строку на оскарження наказу начальника УМВС України в Закарпатській області № 1196 від 08 вересня 2015 року про притягнення мене до дисциплінарної відповідальності та наказу № 185 о/с від 11 вересня 2015 року про звільнення мене з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 "є" порушення дисципліни; 2. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області № 185 о/с від 11 вересня 2015 року про звільнення з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 "є" (за порушення дисципліни) майора міліції ОСОБА_3 (М-119350); 3. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області № 1196 від 08 вересня 2015 року про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності; 4. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області № 146 о/с від 28 липня 2015 року про відкликання з відпустки з 01 серпня 2015 року ОСОБА_3; 5. ОСОБА_3 на рівнозначній посаді в Головному управлінні Національної поліції України в Закарпатській області".
09 серпня 2016 року, ОСОБА_3 надав суду заяву про зміну позовних вимог, у якій доповнює позовні вимоги пунктом 6 у наступній редакції : "Зобов'язати ГуНП в Закарпатській області прийняти на службу до поліції ОСОБА_3 шляхом видання наказу про його призначення за його згодою чи проходження конкурсу на посаду що заміщується поліцейськими, у будь-якому органі ( закладі, установі) поліції. ", а позовні вимоги по пунктах 1-4 залишаються без змін. Таким чином у відповідності до вищевказаної заяви просить: "1. Приєднати до матеріалів справи заяву про зміну позовних вимог у справі та залучення до розгляду справи другого відповідача і задовольнити її у повному обсязі; 2. Змінити позовні вимоги що стосуються пункту 5 позову; 3. Залучити до розгляду справи, як відповідача - Виноградівський РВ УМВС України в Закарпатській області; 4. Стягнути з Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14 вересня 2015 року до моменту фактичного поновлення в займаній посаді; 5. Зобов'язати ГуНП в Закарпатській області прийняти на службу до поліції ОСОБА_3 шляхом видання наказу про його призначення за його згодою чи проходження конкурсу на посаду що заміщується поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року, яка занесена до журналу судового засідання, прийнято до розгляду заяву про зміну позовних вимог також до участі у справі залучено відповідача - Виноградівський РВ УМВС України в Закарпатській області (а.с.а.с. 82-84).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що наказом відповідача від 11 вересня 2015 року незаконно звільнено ОСОБА_3 з посади дільничного інcпектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Виноградівський РВ УМВС України в Закарпатській області з органів внутрішніх справ у запас за пунктом 64 "є" - за порушення дисципліни. Підставою для звільнення став наказ УМВС України в Закарпатській області від 08 вересня 2015 року № 1196, згідно якого причиною звільнення стало недобросовісне відношення позивача до виконання службових обов'язків, грубе порушення трудової та службової дисципліни, що виразилось у безпідставному невиході на службу у період з 01 серпня 2015 року до 01 вересня 2015 року. З даними наказами позивач не погоджується, оскільки фактично звільнення відбулося у період перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною з 16 лютого 2015 року по 15 лютого 2016 року, жодних повідомлень від керівництва про проведення службових розслідувань не отримував. Крім того відповідачем порушено приписи Кодексу законів про працю України, а саме статті 40 та статті 43, оскільки позивач є членом профспілкової спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, яка діє в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України. Вважає, оскаржувані накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню, як результат - просить про прийняття на службу до поліції шляхом видання наказу про його призначення за його згодою чи проходження конкурсу на посаду що заміщується поліцейськими, у будь-якому органі ( закладі, установі) поліції.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів наведених у адміністративному позові з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав наведених у письмових запереченнях. Пояснивши, що позивачем вчинено дисциплінарний проступок. Так відповідачем було проведено службове розслідування по факту невиконання вимог наказу № 146 о/с від 28 липня 2015 року "По особовому складу". В подальшому матеріали розслідування були скеровані УКЗ УМВС України в Закарпатській області для вирішення питання щодо звільнення позивача. На підставі чого було видано наказ № 1196 від 08 вересня 2015 року "Про звільнення з органів внутрішніх справ дільничного інспектора міліції сектора ДІМ Виноградівського РВ УМВС ОСОБА_3". На виконання вказаного наказу проголошено наказ № 185 о/с від 11 вересня 2015 року "По особовому складу" про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "є". На підставі наведеного відповідач просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, позивач з 1998 року по 14 вересня 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. Перед звільненням позивач перебував на посаді дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліції Виноградівського районного відділу УМВС України в Закарпатській області.
Наказом відповідача від 02 лютого 2015 року № 22 о/с "По особовому складу" було надано позивачеві додаткову відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а саме: з 16 лютого 2015 року по 15 лютого 2016 року (а.с. 19).
Відповідно до матеріалів справи відповідачем було проведено перевірку законності надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку дільничному інспектору міліції сектора ДІМ Виноградівського РВ УМВС ОСОБА_3 та було вирішено провести службове розслідування та вжиття заходів дисциплінарного впливу.
Так, у відповідності до Висновку службового розслідування від 15 червня 2015 року за результатами розгляду листа ВВБ в Закарпатській області ДВБ МВС України щодо підстав надання вищевказаної відпустки по догляду за дитиною, встановлено серед іншого, зокрема питання доцільності подальшого перебування позивача у додатковій відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шести річного віку (з врахуванням результатів перевірки УОЗ Закарпатської ОДА), розглянути на засіданні кадроваї комісії УМВС ( а.с.а.с.102-105).
На засіданні кадрової комісії відповідача, результати якої відображено в Протоколі № 8 від 28 липня 2015 року, було розглянуто питання про доцільність подальшого перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шести річного віку . Так, у відповідності до пункту 4.1. вказаного протоколу було прийнято рішення про відкликання позивача з 01серпня 2015 року із відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею шести річного віку ( а.с. а.с. 45-47).
Наказом УМВС в Закарпатській області від 28 липня 2015 року № 146 о/с майора міліції ОСОБА_3, з 01 серпня 2015 року відкликано з додаткової відпустки. (а.с. 18).
01 серпня 2015 року позивач не вийшов на роботу, оскільки з вищевказаним наказом не був ознайомлений, а був ознайомлений лише 15 лютого 2016 року, коли звернувся до Національної поліції України в Закарпатській області для продовження служби.
Так, відповідачем було проведено службове розслідування по факту не виконання вимог наказу УМВС України в Закарпатській області від 28 липня 2015 року № 146 о/с.
У відповідності до Висновку вищезазначеного службового розслідування від 03 вересня 2015 року, вбачається, що позивач не приступив до виконання своїх службових обов'язків, проявивши при цьому особисту недисциплінованість та невиконання службової дисципліни, відтак, керівництво відповідача клопотало про звільнення останнього з органів внутрішніх справ (а.с.а.с. 43-44).
08 вересня 2015 року відповідачем було винесено наказ № 1196 "Про звільнення з органів внутрішніх справ дільничного інспектора міліції сектора ДІМ Виноградівського РВ УМВС ОСОБА_3". В якому зазначено, що позивач до виконання службових обов'язків 01 серпня 2015 року не приступив, а у подальшому у період з 01серпня 2015 року до 01 вересня 2015 року на службу без поважних причин не виходив, що підтверджується відповідними комісійно складеними актами (а.с.а.с. 39-40).
Так, у відповідності до наказу від 08 вересня 2015 року № 1196 "Про звільнення з органів внутрішніх справ дільничного інспектора міліції сектора ДІМ Виноградівського РВ УМВС ОСОБА_3" за невиконання вимог наказу УМВС від 28 липня 2015 року 146 о/с, грубе порушення трудової та службової дисципліни, статті 7 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", пункту 4 статті 40 КзПП України, що проявилося у безпідставному невиході на службу (прогулі) у період з 01серпня 2015 року до 01 вересня 2015 року дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Виноградівського районного відділу УМВС України в Закарпатській області майора міліції ОСОБА_3 відповідно до пункту 8 статті 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" було звільнено з органів внутрішніх справ України за пунктом 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни) (а.с.а.с. 39-40).
Зазначений наказ реалізовано шляхом прийняття наказу від 11 вересня 2015 року № 185 о/с "По особовому складу", яким майора міліції ОСОБА_3 інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Виноградівського районного відділу УМВС України в Закарпатській області звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у запас за порушення дисципліни) (а.с. 17).
Перевіряючи оскаржувані накази на предмет дотримання ними вимог статті 2 частини 3 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України), а саме: чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія, судом встановлено наступне.
Отже, як зазначалося вище, відповідачем було проведено службове розслідування за фактом невиходу на службу позивача.
Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначений статтею 14 Закону України про Дисциплінарний статут внутрішніх справ України (далі Дисциплінарний статут ) в якому зазначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Разом з тим, відповідно до статті 18 частини 5 Дисциплінарного статуту , передбачено, що такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважається виконаним після видання наказу по особовому складу.
Тобто, УМВС України в Закарпатській області, ініціювало службове розслідування щодо відсутності позивача не повідомивши його про це, не зажадавши пояснень.
Судом встановлено, що оскарженні накази не були доведенні до відома позивача у встановленому законом порядку, та відповідачем не надано відповідних доказів які б могли свідчити про протилежне, також відповідачами не спростовано факту ознайомлення з цими наказами позивачем 15 лютого 2016 року, саме коли останній звернувся до Національної поліції України в Закарпатській області для продовження служби.
Окрім того, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження посилання представника відповідача на те, що позивач не виконав наказ від 28 липня 2015 року № 146 о/с щодо відкликання його з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шести річного віку, чим допущено прогул, а саме те, що позивач був відсутній на роботі без поважних причин у період з 01серпня 2015 року до 01 вересня 2015 року, виходячи з наступного.
Так, відповідно до статті 2 Закону України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР (далі - Закон України № 504/96-ВР) право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство).
У відповідності до статті 25 пункту 3 Закону України №504/96-ВР, встановлено, що відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.
Отже, до досягнення дитиною шестирічного віку матері, батьку, бабі, діду чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, надається відпустка без збереження заробітної плати, якщо дитина потребує домашнього догляду і цей факт підтверджується медичним висновком. Надання відпустки за заявою працівника є обов'язком роботодавця.
Законом України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР також не передбачено порядок та процедуру відкликання особи з додаткової соціальної відпустки без збереження заробітної плати догляду за дитиною .
Згідно наданих в судове засідання оригіналів матеріалів службового розслідування (які приєднані до матеріалів даної справи) міститься рапорт позивача від 05 лютого 2015 року, довідка № 57 про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді форми № 080-1/о від 29 січня 2015 року згідно якої ОСОБА_6 потребує домашнього догляду з 02 лютого 2015 року, строк дії довідки - до 02 лютого 2016 року та медичний висновок № 561, виданий дитячими поліклінічним відділенням Хустської районної поліклініки Закарпатської області 21 січня 2015 року (а.с.а.с.106-108).
За змістом Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о "Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді", що затверджена Наказом Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 липня 2012 року за 1173/21485, форма № 080-1/о надається для дитини (дитини-інваліда), яка потребує домашнього догляду, одному з батьків, усиновителю, опікуну, піклувальнику дитини-інваліда, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати та фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, у разі якщо дитина-інвалід потребує домашнього догляду, на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії для звернення до органів праці та соціального захисту населення за отриманням надбавки на догляд за дитиною-інвалідом відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" та жінці, батькові, бабці, дідові чи іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною, для надання відпустки без збереження заробітної плати (пункт 3). У пункті 7 зазначається дата, з якої дитина (дитина-інвалід) потребує домашнього догляду (число, місяць, рік) (пункт 13). У пункті 11 зазначається дата, до якої довідка дійсна (число, місяць, рік) (пункт 16). Строк дії довідки встановлюється індивідуально з урахуванням захворювання, його перебігу, ефективності протирецидивних та реабілітаційних заходів і становить не менше 6 місяців (пункт 17).
Згідно до пункту 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ від 29 липня 1991 року № 114 (далі по тексту Положення № 114) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, що передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Положенням № 114 підпунктом "є" , визначено, що особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надаються додаткові та соціальні (по вагітності, родах і догляду за дитиною), творчі, у зв'язку з навчанням відпустки. Крім того, пунктом 61 Положення № 114 встановлено, що додаткові і соціальні відпустки особам рядового начальницького складу надаються відповідно до законодавства.
Відтак, вищевказані документи, що міститься у матеріалах справи слугували належною підставою для надання додаткової відпустки по догляду за дитиною позивачеві.
Згідно до вимог Положення № 114 відкликання осіб рядового і начальницького складу допускається тільки із чергової відпустки та в разі крайньої необхідності. Однак, в порушення цього відповідачем було відкликано позивача із соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку.
У відповідності до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, чинним законодавством України передбачено тільки умови та порядок відкликання працівників з щорічної (чергової) відпустки. Натомість, законодавством України не передбачено права відповідача відкликати особу з додаткової соціальної відпустки по догляду за дитиною .
Таким чином, позивач, як батько дитини, скористався своїм правом передбаченим статтею 25 пунктом 3 Закону України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР.
Згідно до пп. "є" п. 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
У відповідності до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно до статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до статті 14 зазначеного Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що обов'язковою умовою для притягнення працівників органів внутрішніх справ до дисциплінарної відповідальності та накладення на них дисциплінарного стягнення є наявність встановленого факту невиконання чи неналежного виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, а також наявність обґрунтованих підстав для застосування до працівника міліції такого крайнього заходу дисциплінарного впливу, як звільнення з органів внутрішніх справ.
Крім того, суд зауважує, що у відповідності до статті 40 частини 3 Кодексу законів про працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його перебування у відпустці, зокрема у відпустці без збереження заробітної плати.
Відповідно до статі 40 частини 3 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивача звільнено незаконно, з порушенням встановленого законодавством порядку, а тому є достатні підстави для скасування наказів: № 146 о/с від 28 липня 2015 року "По особовому складу", № 1196 від 08 вересня 2015 року "Про звільнення з органів внутрішніх справ дільничного інспектора міліції сектора ДІМ Виноградівського РВ УМВС ОСОБА_3", № 185 о/с від 11 вересня 2015 року "По особовому складу" в частині звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_3, дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліції Виноградівського районного відділу УМВС України в Закарпатській області.
Щодо позовних вимог стосовно зобов'язання ГуНП в Закарпатській області прийняти на службу до поліції ОСОБА_3 шляхом видання наказу про його призначення за його згодою чи проходження конкурсу на посаду що заміщується поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції та стягнення з Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14 вересня 2015 року до моменту фактичного поновлення в займаній посаді, суд зазначає наступне.
За приписами пункту 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Відповідно до пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», перебуваючи на службі в органах внутрішніх справ, позивач не написав рапорту про прийняття до Національної поліції.
Із аналізу пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» випливає, що передумовою видання наказу про призначення особи на посаду в поліцію є отримання від цієї особи згоди.
Відповідно до статті 47 частини 1 Закону України «Про Національну поліцію» призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
В ході офіційного з'ясування обставин судом встановлено, що до часу звернення з цим позовом позивач не звертався у письмовій формі до відповідача з приводу наявності бажання проходження служби в поліції. А відтак в суду немає жодних підстав для зобов'язання ГуНП в Закарпатській області прийняти на службу до поліції ОСОБА_3 шляхом видання наказу про його призначення за його згодою чи проходження конкурсу на посаду що заміщується поліцейськими, у будь-якому органі ( закладі, установі) поліції.
Відповідно до статті 235 частини 2 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. В даному випадку, оскільки позивача не було поновлено на роботі, на користь останнього не підлягає стягненню сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день поновлення на посаді.
У відповідності статті 71 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відтак, виходячи з вище викладеного, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, щодо порушення позивачем службової дисципліни і не довів правомірності прийняття ним оскаржуваних наказів.
Згідно до статті 2 частини 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись статтями 160-163 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, Управління МВС України в Закарпатській області та Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати наказ № 146 о/с від 28 липня 2015 року "По особовому складу" протиправним та скасувати.
Визнати наказ № 1196 від 08 вересня 2015 року "Про звільнення з органів внутрішніх справ дільничного інспектора міліції сектора ДІМ Виноградівського РВ УМВС ОСОБА_3" протиправним та скасувати.
Визнати наказ № 185 о/с від 11 вересня 2015 року "По особовому складу" в частині звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_3, дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліції Виноградівського районного відділу УМВС України в Закарпатській області протиправним та скасувати.
У задоволенні позовної заяви в частині інших позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяС.Є. Гаврилко