Постанова від 24.03.2016 по справі 804/16115/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 р. Справа № 804/16115/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Сидоренко Д.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області

про скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд надійшла адміністративна справа за позовом Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про:

- визнання незаконними податкових повідомлень-рішень від 09.10.2009р. №0000091742/0, від 18.12.2009р. року № 0000091742/1, від 08.02.2010р. № 0000091742/2;

- зменшення донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 11210,01 грн., як безпідставно донараховану;

- зменшення нарахованих штрафних санкцій по податку з доходів фізичних осіб на суму 22420,02 грн., як безпідставно нараховані.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2016 року допущено заміну відповідача - Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, на його правонаступника - Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, про невідповідність висновків планової виїзної перевірки з питань дотриманні вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.06.2009р., а саме щодо порушення п.3.4 ст., п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині утримання та перерахунку до бюджету податку з доходів фізичних осіб усумі 181550,64 грн. замість 192760,65 грн., як передбачено законодавством, при розрахунку з пайовиками за оренду земельних сільськогосподарських ділянок в натуральній формі - сільськогосподарська продукція (ячмінь, соняшник, борошно, висівки) та надання послуг на загальну суму 1285071,02 грн. Вважає, що при здійсненні перевірки контролюючим органом не було належним чином досліджено первинну бухгалтерську документацію, у зв'язку з чим в ході проведення перевірки невірно визначений податок з доходів фізичних осіб.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судовою повісткою, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У запереченнях на адміністративний позов відповідач повністю продублював зміст акту перевірки, зокрема, вказав, що у ході перевірки було встановлено, що 2008 році господарство розрахувалось з пайовиками за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення в натуральній формі, тобто було видано сільськогосподарську продукцію (ячмінь, соняшник, борошно, висівки) та надані послуги. Підтвердженням цього є податкова накладна №154 від 30.11.2008 року, виписана господарством та включена до податкового зобов'язання Декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 року на загальну суму 1285071,02 грн. В ході перевірки головним бухгалтером господарства було надано пояснення, що до цін, за якими розраховувались за оренду земельних ділянок, був застосований коефіцієнт, але не вірно визначений податок з доходів фізичних осіб: сума відхилення склала 11210,01 грн., який було нараховано відповідним податковим повідомлення-рішення із застосуванням штрафних санкцій.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 КАС України, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження відповідно до положень ч.6 зазначеної норми.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 зареєстроване 02.06.1993р. Томасівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи А01 №189545. СФГ ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби - в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

В період з 10.08.2009 року по 21.09.2009 року (термін перевірки було продовжено строком з 08.09.2009р. по 31.09.2009р. наказом Марганецької ОДПІ від 07.09.2009 року №350) Марганецькою ОДПІ, на підставі направлення від 10.08.2009р. №414 та від 08.09.2009р. №455, згідно з ч.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в України» проведено планову виїзну перевірку СФГ ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року.

За результатами перевірки 28.09.2009 року складено акт № 942/230/20260217, у висновку якого зазначено про встановлення наступних порушень:

1. абз.2 п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та абз.2 ст.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затверджену Постановою КМУ від 26.02.1999р. №271 в результаті чого підприємством не перераховані на спеціальний рахунок кошти на суму 52935,00 грн.;

2. п.4 Порядку «Надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги», затвердженої постановою КМУ від 26.12.2003р. №2035 до п.6.3 ст.6, п.3.4 ст.3, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 та п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 11336,28 грн., в т.ч.: квітень 2008 року 38,62 грн., червень 2008 року 3,64 грн., вересень 2008 року 38,63 грн., листопад 2008 року 11210,01 грн., березень 2009 року 45,38 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.10.2009 року № 0000091742/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 11336,28 грн. за основним платежем та 22672,56 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням Марганецької ОДПІ Дніпропетровської області ДПА України від 17.12.2009 року за № 14762/10/17-053 про результати розгляду первинної скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 09.10.2009 року № 0000091742/0.

Рішенням ДПА у Дніпропетровській області ДПА України від 02.02.2010 року за № 2334/10/25-008 про результати розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 09.10.2009 року № 0000091742/0.

Рішенням ДПА України від 10.04.2010 року за № 7535/7/25-0315 про результати розгляду повторної скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 09.10.2009 року № 0000091742/0.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в судовому порядку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняте відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається зі змісту акту № 942/230/20260217, в 2008 році СФГ ОСОБА_1 здійснило розрахунок з пайовиками за оренду земельних сільськогосподарських ділянок в натуральній формі, тобто було видано сільськогосподарську продукцію (ячмінь, соняшник, борошно, висівки) та надано послуги на загальну суму 1285071,02 грн. Підтвердженням цього є податкова накладна №154 від 30.11.2008 року, виписана господарством та включена до податкового зобов'язання Декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 року на загальну суму 1285071,02 грн.

При цьому СФГ ОСОБА_1 було утримано та перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб усумі 181550,64 грн. замість 192760,65 грн.

Отже встановлена розбіжність між сумами утриманого податку з доходів фізичних осіб з орендної плати за даними платника податку та за результатами перевірки в сумі 11210,01 грн.

Згідно із п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

В силу п. 7.1 ст. 7 вказаного Закону ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.

Відповідно до п. 3.4 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» при нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування. Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму: податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість; акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

Пунктом 19.2 ст. 19 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що податкові агенти зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Згідно викладеним у поданому позові обставинам, позивач стверджує, що по податковій накладній від 30.11.2008 року № 154 на загальну суму 1285070,98 грн. частина продукції була видана пайовикам, як оплата за оренду земельних ділянок, а частина була реалізована - на суму 74733,90 грн. і на підтвердження чого надав зазначену накладну та реєстр №46 реалізації зерна за листопад 2008 року.

Однак зі змісту акту № 942/230/20260217 вбачається, що в ході перевірки позивачем була надана інша податкова накладна за тим же номером та від тієї ж дати, в якій була відображена операція відпуску сільськогосподарської продукції пайовикам лише по бартеру на загальну суму 1285071,02 грн. (с.43 акта перевірки).

Отже за наведених обставин слідує, що в подальшому, після проведення перевірки, СФГ ОСОБА_1 зазначена накладна була переписана, при цьому в ній проведена розбивка відпущеного ячменю на дві строки та зазначена форма розрахунку «бартер, готівка».

Враховуючи твердження позивача про те, що у податковій накладній від 30.11.2008 року № 154 відображено операції щодо часткової видачі продукції пайовикам, як оплата за оренду земельних ділянок, а частково щодо реалізації за готівку, для вирішення спору по суті підлягає встановлення обставини щодо оприбуткування чи неоприбуткування готівкових коштів у відповідних сумах та у спірний період, про що, зокрема, вказано в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.11.2015р. по справі №2а-5665/10/0470 (провадження К/800/45380/14)

Так, з метою з'ясування даної обставини, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2016 року витребувано у Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 відомості з документальним підтвердженням оприбуткування чи неоприбуткування готівкових коштів в розмірі 74733,80 грн. за реалізацію фуражного зерна пайовикам, за готівку, згідно реєстру №46 (листопад 2008 року).

Проте вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2016 року СФГ ОСОБА_1 не виконані, відомості з документальним підтвердженням оприбуткування чи неоприбуткування готівкових коштів в розмірі 74733,80 грн. за реалізацію фуражного зерна пайовикам, за готівку, згідно реєстру №46 (листопад 2008 року) не надано.

Згідно п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів.

В п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п.8. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165 та зареєстрованого в Мінюсті України від 23.06.97р. за №233/2037, встановлено що в оригіналі податкової накладної робиться відповідна помітка, наприклад: «Поставка неплатнику податку», «Натуральна виплата в рахунок оплати праці фізичним особам», та ін.

Відповідно до п.п. 8.4 п.8 Порядку встановлено, що податкова накладна виписується за щоденними підсумками операцій тільки у разі здійснення поставки товарів за готівку кінцевому, споживачеві, який не є платником податку. Отже даним порядком не передбачено складання однієї податкової накладної на операції які передбачають розрахунки за готівкові кошти і по бартеру.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 09.10.2009р. №0000091742/0 (від 08.02.2010р. №0000091742/2), яким СФГ ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 11336,28 грн. за основним платежем та 22672,56 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, винесене Нікопольською ОДПІ правомірно.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - від 09.10.2009р. №0000091742/0 (від 08.02.2010р. №0000091742/2), яким СФГ ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 11336,28 грн. за основним платежем та 22672,56 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, винесене Нікопольською ОДПІ на законних підставах та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя ОСОБА_2

Попередній документ
62909481
Наступний документ
62909483
Інформація про рішення:
№ рішення: 62909482
№ справи: 804/16115/15
Дата рішення: 24.03.2016
Дата публікації: 28.11.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку з доходів фізичних осіб