14 червня 2016 р. Справа № 804/2229/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКІФ ІНВЕСТ" до Дніпропетровській митниці ДФС про визнання протиправним і скасування рішення
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СКІФ ІНВЕСТ" до Дніпропетровської митниці ДФС в якому позивач просить:
визнати протиправним рішення Дніпропетровської митниці ДФС про відмову оформити і направити на адресу органу Державної казначейської служби України пакет документів на повернення коштів (висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист), оформлене листом № 30/10/04-50-25-4 від 06.01.2016 року;
зобов'язати Дніпропетровську митницю ДФС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету надмірно сплаченого ПДВ та ввізного мита у сумі 589911,09 грн. та подати його до виконання Головному управлінню Державної казначейської служби в Дніпропетровській області.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що Дніпропетровською митницею прийнято рішення про визначення коду товару, яким передбачено розділення товару на дві окремі групи та класифікувати їх за кодами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Це рішення оскаржено позивачем в судовому порядку та внаслідок дії рішень про визначення коду товару до їх скасування судом (набрання судовим рішенням законної сили), з 31.01.2013 року до 10.06.2015 року позивач здійснив митне оформлення 21 партії товару за кодом товару НОМЕР_1, який передбачує сплату мита в розмірі 7,5 % замість 5%, таким чином позивач надмірно сплатив податки та митні платежі у сумі 589911,09 грн.
18.12.2015 року позивачем направлено на адресу відповідача заяву № 263 від 18.12.2015 року про повернення податків митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету, за результатами розгляду якої відповідач листом від 06.01.2016 року № 30/10/04-50-25-4 повідомив про відмову оформлення та повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість та мита.
Таким чином, позивач вважає безпідставною та протиправною відмову відповідача про повернення надмірно сплачених коштів.
Представник відповідача надав суду заперечення, в яких зазначив, що позивач звернувся із заявою від 18.12.2015 року № 263 про повернення з Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 589911,09 грн. надмірно сплачених за митними деклараціями, проте, в заяві не зазначається розрахунок вказаних сум та не вказано товар, за митне оформлення якого позивач вважає вказані суми надмірно сплаченими, оскільки за вказаними деклараціями оформлено по декілька товарів. Позивачем самостійно застосував рішення № КТ-110000003-0019-2013 року від 29.01.2013 року при декларуванні подібних товарів за митними деклараціями: № 110050004/2013/200341 від 06.03.2013 року; № 110050004/2013/200671 від 29.04.2013 року; № 110050004/2013/200918 від 10.06.2013 року, що поставлялися за іншими зовнішньоекономічними контрактами: №18 від 18.11.2012; №20 від 04.01.2013 року; №21 від 31.01.2013 року, відносно яких митницею не приймались рішення.
На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 12.10.2012 року між компанією «Falcon Ace Limited» - Продавець та ТОВ "СКІФ ІНВЕСТ" - Покупець було укладено контракт №17, у відповідності з додатком №1 до якого Продавець продав, а Покупець купив, зокрема, товар:
- стрічка поліестерова ткана для текстильних стропів з коефіцієнтом безпеки 7:1за ЕN/1492-1 ширина 60 мм, робоче навантаження 2 т., колір зелений, Е7W020-70000 м; ширина 90мм, робоче навантаження 3т, колір жовтий, Е7W030 - 5000 м; ширина 180 мм, робоче навантаження 6т, колір коричневий, Е7W060 - 1500 м; ширина 300 мм, робоче навантаження 12 т, колір помаранчевий, Е7W120 - 500 м;
- стрічка поліестерова ткана для текстильних стропів з коефіцієнтом безпеки 5:1за ЕN/1492-1 ширина 50 мм, колір білий - 50000 м;
- стрічка для стяжки вантажів поліестерова ткана:ширина 50 мм, колір помаранчевий -20000 м. Код RTD50-250.
14.01.2013 року позивачем було надано відповідачу вантажну митну декларацію (ВМД) № 110050001/2013/000194, у графі 31 якої зазначено назву товару, його властивості та призначення згідно з Контрактом та товаросупроводжувальними документами, після розгляду яких відповідачем прийнято Рішення про визначення коду товару №КТ-110000003-0019-2013 та визнано, що товари потрібно розділити на дві окремі групи та класифікувати їх за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності НОМЕР_1 і НОМЕР_2.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2013 року у справі № 804/2623/13-а позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визначення коду товару №КТ-110000003-0019-2013 від 29.01.2013 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 року постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2013 року залишена без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.09.2013 року постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2013 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 року залишені без змін.
Постановою Верховного суду України від 24.12.2013 року відмовлено у задоволенні заяви Дніпропетровської митниці про перегляд Верховним судом України з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.09.2013 року.
27 січня 2014 року Дніпропетровська митниця звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2013 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 року заяву Дніпропетровської митниці про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2013 року задоволено, у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Скіф Івнест» до Дніпропетровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.
Додатковою постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 року доповнено постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 року абзацом наступного змісту: «Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2013р. у справі №804/2623/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф Інвест» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання недійним та скасування рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про визначення коду товару №КТ-110000003-0019-2013 від 29.01.2013р.», в іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 року залишено без змін.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 року та додаткову постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 року. Заяву Дніпропетровської митниці про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2013р. у справі №804/2623/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф Інвест» до Дніпропетровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - залишено без задоволення
В період оскарження рішення в судовому порядку позивачем здійснено (2014-2015 роки) імпортування по ідентичним товарам того самого виробника, зокрема, за МД «№110050004/2013/201319 від 14.08.2013 року та МД №110050004/2013/201756 від 31.10.2013 року, при митному оформлені яких Дніпропетровською митницею винесені Рішення про визначення коду товару №КТ-110000003-0135-2013 від 21.08.2013 та №КТ-110000003-0176-2013 від 14.11.2013 року, якими частину товару класифіковано за кодом УКТЗЕД НОМЕР_1.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2015 року у справі № 804/2720/14 визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про визначення коду товару від 14.11.2013 року №КТ-110000003-0176-2013, яка залишена в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 року.
В період скасування судом Рішень про визнання коду товару позивач здійснював митне оформлення 21 партії товару за кодом товару НОМЕР_1, який передбачає сплату мита в розмірі 7,5% замість 5%. Таким чином, на думку позивача, останній надмірно сплатив податки та митні платежі в сумі 589911,00 грн., а саме:
- переплата 18849,37 за ВМД № 110050004/2013/000571 від 31.01.2013 року (тимчасова № 110050004/2013/000224 від 15.01.2013);
- переплата 10694,64 грн. за ВМД № 110050004/2013/200341 від 06.03.2013 року (тимчасова № 110050004/2013/200323 від 05.03.2013);
- переплата 20398,70 грн. за ВМД № 110050004/2013/200671 від 29.04.2013 року;
- переплата 21097,93 грн. за ВМД № 110050004/2013/200918 від 10.06.2013 року;
- переплата 24289,53 грн. за ВМД № 110050004/2013/201378 від 23.08.2013 року (тимчасова № 110050004/2013/201131 від 16.07.2013 року);
- переплата 18924,23 грн. за ВМД № 110050004/2013/201375 від 23.08.2013 року (тимчасова № 110050004/2013/201231 від 30.07.2013 року);
- переплата 20918,08 за ВМД № 110050004/2013/201368 від 22.08.2013 року;
- переплата 21841,51 грн. за ВМЖ № 110050004/201/201892 від 22.11.2013 року (тимчасові № 110050004/2013/201682 від 17.10.2013 року);
- переплата 20178,81 грн. за ВМД № 110050004/2013/201847 від 15.11.2013 (тимчасова № 110050004/2013/201757 від 31.10.2013 року);
- переплата 15458,78 грн. за ВМД № 110050004/2013/201054 від 11.12.2013;
- переплата 22193,52 грн. за ВМД № 110050004/2014/200316 від 21.02.2014;
- переплата 22696,86 грн. за ВМД № 110050004/2014/200278 від 17.02.2014;
переплата 26056,33 грн. за ВМД № 110050004/2014/200489 від 19.03.2014;
- переплата 30238,40 грн. за ВМД № 110050004/2014/200918 від 07.05.2014;
- переплата 27791,98 грн. за ВМД № 110050004/2014/201244 від 11.06.2014;
- переплата 30540,80 грн. за ВМД № 110050004/2014/201617 від 25.07.2014;
- переплата 32577,13 грн. за ВМД № 110050004/2014/201996 від 11.09.2014;
- переплата 40839,26 грн. за ВМД № 110050004/2014/202543 від 06.11.2014;
- переплата 45424,68 грн. за ВМД № 110050004/2015/000123 від 27.11.2015;
- переплата 57577,33 грн. за ВМД № 110050004/2015/000560 від 25.03.2015;
- переплата 61323,22 грн. за ВМД № 110050004/2015/001273 від 10.06.2015.
18.12.2015 року позивачем подано Начальнику Дніпропетровської митниці Міндоходів заяву № 263, в якій зазначено, що Рішення про визначення коду товару №КР-110000003-0019-2013 від 29.01.2013 та № КТ-110000003-0176-2013 від 14.11.2013 року визнані судом протиправними та скасовані, при митному оформленні товару в період дії скасованих судом вищевказаних рішень, ТОВ "СКІФ ІНВЕСТ" надмірно сплачені митні платежі в сумі 589911,09 грн.
За результатами розгляду заяви № 263 від 18.12.2015 року Дніпропетровська митниця ДФС повідомила позивача листом від 06.01.2016 року № 30/10/04-50-25-4 про те, що різниця митних платежів по митній декларації № 110050004/2013/000571 від 31.01.2013 року, яка оформлена відповідно до Рішення про визначення коду товару №КТ-110000003-0019-2013 від 29.01.2013 року після відмови у митному оформленні складає 18763,72 грн., проте, позивач просить повернути сплачені платежі у сумі 18849,37 грн.
Також, у вищезазначеній відповіді зазначено, що скасоване судом Рішення про визначення коду товару № КТ-110000003-0176-2013 від 14.11.2013 приймалось відносно товару, які поставлялись за контрактом № 28 від 02.07.2013 року укладеного між ТОВ "СКІФ ІНВЕСТ" та фірмою «Falcon Ace Limited» (Гонконг), що вказує на можливість повернення коштів лише у розмірі 21841,51 грн., сплачених за МД № 110050004/2013/201892 від 22.11.2013 року (тимчасова № 110050004/2013/201682 від 17.10.2013 року).
Крім того, декларування подібного товару за іншими митними деклараціями зазначено, що декларантом ТОВ "СКІФ ІНВЕСТ" самостійно застосовано рішення №КТ-110000003-0176-2013 від 14.11.2013 року, яке приймалось відносно товару, що поставлявся за іншими зовнішньоекономічними контрактами, а саме: № 29 від 29.07.2013 року; № 31 від 17.09.2013 року; № 32 від 15.10.2013 року; № 33 від 11.11.2013 року; № 35 від 13.12.2013 року; № 36 від 21.01.2014 року; № 38 від 21.04.2014 року; № 39 від 29.04.2014 року; 41 від 18.09.2014 року; № 45 від 29.10.2014 року; № 47 від 23.12.2014 року; № 48 від 17.04.2015 року, відносно яких митним органом було здійснено лише контроль правильності класифікації заявлених товарів до митного оформлення.
З матеріалів справи вбачається та зауважено відповідачем в поясненнях, що декларантом ТОВ "СКІФ ІНВЕСТ" в графі 44, в деклараціях за якими, на думку позивача, надмірно сплачені кошти, з Рішенням № КТ-110000003-0176-2013 від 14.11.2013 вказано Рішення про визначення коду товару № КТ-110000003-0135-2013 від 21.08.2013 року, яке на теперішній час є чинним.
ТОВ "СКІФ ІНВЕСТ" направлено на адресу заяву № 56 від 03.02.2016 року про повернення надмірно сплачених коштів, а саме:
-за МД № 110050004/2013/000571 від 31.01.2013 року у сумі, яка зазначена у розрахунках митниці, що є додатком до листа № 17-11-2/5442 від 09.12.2013 року - 18763,72 грн.;
-за МД № 110050004/2013/201892 від 22.11.2013 року - 21841,51 грн.
Необхідні документи надані до заяви № 263 від 18.12.2015 року.
Листом від 17.02.2016 року № 396/10/04-50-25-01 ТОВ "СКІФ ІНВЕСТ" Дніпропетровська митниця ДФС України повідомила, що надмірно сплачені кошти здійснюються за заявою платника податків про таке повернення, поданою протягом 1095 днів від дня її виникнення.
ТОВ "СКІФ ІНВЕСТ" повторно направлено на адресу Дніпропетровської митниці ДФС лист від 17.02.2016 року № 396/10/04-50-25-01 з проханням повернути надмірно сплачених коштів за митними деклараціями за МД № 110050004/2013/000571 від 31.01.2013 року та МД № 110050004/2013/201892 від 22.11.2013 року, факт наявність яких Дніпропетровська митниця не заперечувала у листі від 06.01.2016 року № 30/10/04-50-25-4.
Листом від 21.03.2016 року № 655/10/04-50-25-01 Дніпропетровською митницею ДФС повідомлено, що судові рішення у справі №804/2623/13 та у справі №804/2720/14 не містять зобов'язання митниці здійснити визнання певного коду товару.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 43.1 - 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.
Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 54.2 ст. 54 ПК України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Пунктом 56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364 (далі - Порядок №618).
Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (п.п.2, 3 розділу ІІІ Порядку №618).
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України (п.п.4, 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 618).
Відповідно до п.7 розділу III Порядку №618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.
Згідно п.11 розділу III Порядку №618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Митного кодексу України (далі - МК України) якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.
Згідно ч.3 ст. 301 МК України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до ч.2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд зазначає, що листом від 06.01.2016 року № 30/10/04-50-25-4 відповідач фактично визнав суму коштів, які підлягає поверненню, а саме в розмірі 18763,72 грн. (сплачених за митною декларацією №110050004/2013/000571 від 31.01.2013 року) та 21841,51 грн. (сплачених за митною декларацією №110050004/2013/201892 від 22.11.2013 року), проте, відповідачем не вчинено дій по поверненню вказаних коштів, чим допущено протиправну бездіяльність, оскільки відповідачем не підготовлено висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів або не надано заявнику письмову обґрунтовану відповідь щодо відмови в такому поверненні, тобто не розглянуто заяву позивача відповідно до вимог законодавства.
При цьому, суд погоджується з відповідачем, що самостійне визначення позивачем сум митних та інших платежів до сплати виключає можливість повернення позивачем таких коштів.
З урахуванням вищезазначеного та з метою повного захисту порушених прав позивача, суд доходить висновку про необхідність виходу за межі заявлених позовних вимог - а саме Визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровській митниці ДФС щодо не розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СКІФ ІНВЕСТ" від 18.12.2015 року за вих.№263 в частині надання висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "СКІФ ІНВЕСТ" з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів в розмірі 18763,72 грн. (сплачених за митною декларацією №110050004/2013/000571 від 31.01.2013 року) та 21841,51 грн. (сплачених за митною декларацією №110050004/2013/201892 від 22.11.2013 року) відповідно до чинного законодавства та зобов'язати Дніпропетровську митницю ДФС розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СКІФ ІНВЕСТ" від 18.12.2015 року за вих.№263 в частині надання висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "СКІФ ІНВЕСТ" з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів в розмірі 18763,72 грн. (сплачених за митною декларацією №110050004/2013/000571 від 31.01.2013 року) та 21841,51 грн. (сплачених за митною декларацією №110050004/2013/201892 від 22.11.2013 року) відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровській митниці ДФС щодо не розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СКІФ ІНВЕСТ" від 18.12.2015 року за вих.№263 в частині надання висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "СКІФ ІНВЕСТ" з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів в розмірі 18763,72 грн (сплачених за митною декларацією №110050004/2013/000571 від 31.01.2013 року) та 21841,51 грн. (сплачених за митною декларацією №110050004/2013/201892 від 22.11.2013 року) відповідно до чинного законодавства.
Зобов'язати Дніпропетровську митницю ДФС розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СКІФ ІНВЕСТ" від 18.12.2015 року за вих.№263 в частині надання висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "СКІФ ІНВЕСТ" з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів в розмірі 18763,72 грн (сплачених за митною декларацією №110050004/2013/000571 від 31.01.2013 року) та 21841,51 грн. (сплачених за митною декларацією №110050004/2013/201892 від 22.11.2013 року) відповідно до чинного законодавства.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 1378 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 21 червня 2016 року
Суддя ОСОБА_1