28 квітня 2016 р. Справа № 804/1316/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" до Дніпропетровської Митниці ДФС України про визнання недійсним та скасування рішень
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської Митниці ДФС України, в якому позивач просить:
- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2015/20090 від 04.09.2015 року;
- визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів № 110010000/2015/600458/1 від 04.09.2015 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується із оскаржуваною карткою відмови № 110010000/2015/20090 від 04.09.2015 року та рішенням про коригування митної вартості товару № 110010000/2015/600458/1 від 04.09.2015 року, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки митницею прийняті необґрунтовані рішення про коригування митної вартості товарів, надані документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач не надав повного пакету документів, необхідних для визначення митної вартості за ціною договору, тому був застосований резервний метод визначення митної вартості товару.
Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити, доводи викладені в позовні заяві підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29.04.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Русская горно-металлургическая компания», укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №15-0835-12 на постачання продукції, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити товар позивачу, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, зазначених у додатках до контракту.
Згідно додатку № 8 від 30.07.2015 року до контракту № 15-0835-12 від 29.04.2015 року на постачання продукції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Русская горно-металлургическая компания» зобов'язалось поставити залізорудний концентрат в кількості - 110000 тон за ціною 2258,64 рублів РФ за тону, на умовах поставки: СРТ - станція Дніпродзержинськ, Придніпровської залізниці (Інкотермс -2010).
На підставі положень контракту від 29.04.2015 року № 15-0835-12 на постачання продукції та додатку № 8 від 30.07.2015 року продавцем на митну територію України для покупця було ввезено вантаж - залізорудний концентрат в кількості - 110000 тон.
Позивачем на підставі контракту від 29.04.2015 року № 15-0835-12 на постачання продукції та додатку № 8 від 30.07.2015 року за митною декларацією №110010000/2015/022098 від 03.09.2015 року було заявлено до митного оформлення товар - залізорудний концентрат в кількості - 110000 тон за ціною 2258,54 рублів РФ за тону.
Разом із ВМД позивачем надані митному органу наступні документи: контракт № 15-0835-12 від 29.04.2015 року; додаток № 8 від 30.07.2015 року до контракту № 15-0835-12 від 29.04.2015 року; рахунок фактуру (інвойс) № БЕЛ00191 від 08.08.2015 року разом з додатком до нього; рахунок фактуру (інвойс) № БЕЛ00222 від 21.08.2015 року разом з додатком до нього; рахунок фактуру (інвойс) № БЕЛ00234 від 25.08.2015 року разом з додатком до нього; рахунок фактуру (інвойс) № БЕЛ00235 від 25.08.2015 року разом з додатком до нього; рахунок фактуру (інвойс) № БЕЛ00236 від 26.08.2015 року разом з додатком до нього; рахунок фактуру (інвойс) № БЕЛ00237 від 27.08.2015 року разом з додатком до нього; лист ПАТ «ДМКД» №062Д/2543 від 28.08.2015р.; залізнична накладна №20275393 від 26.08.2015 р.; лист ПАТ «ДМКД» №062Д/2538 від 28.08.2015 р.; залізнична накладна №20272639 від 25.08.2015 р.; лист ПАТ «ДМКД» №062Д/2553 від 31.08.2015 р. залізнична накладна №20279937 від 27.08.2015 р.; лист ПАТ «ДМКД» №062Д/2555 від 31.08.2015 р.; залізнична накладна №44483634 від 27.08.2015 р.; залізнична накладна №44463149 від 26.08.2015 р.; залізнична накладна №44484673 від 28.08.20 15 р.; залізнична накладна № 44472850 від 26.08.2015 р.; залізнична накладна №44283083 від 09.08.2015 р.; залізнична накладна №46661963 від 27.08.2015 р.; рахунок фактура б/н від 08.08.2015 р.; рахунок фактура б/н від 21.08.2015 р.; два рахунки фактури б/н від 25.08.2015 р.; рахунок фактура б/н від 26.08.2015 р.; рахунок фактура б/н від 27.08.2015 р.; сертифікат про проходження товару форми СТ-1 №RUUA 50860011164490521 від 28.08.2015 р.; сертифікат про проходження товару форми СТ-1 №RUUA 50860011174490522 від 28.08.2015р.; сертифікат про проходження товару форми СТ-1 №RUUA50860011194490523 від 31.08.2015 р.; сертифікат про проходження товару форми СТ-1 №RUUA 50860011204490524 від 31.08.2015 р.; сертифікат про проходження товару форми СТ-1 №RUUA 50860011214490525 від 31.08.2015 р.; сертифікат про проходження товару форми СТ-1 №RUUA 50860011224490526 від 31.08.2015 р.; сертифікат про проходження товару форми СТ-1 №RUUA 50860011234490528 від 31.08.2015 р.; сертифікат про проходження товару форми СТ-1 №RUUA 50860011244490529 від 31.08.2015 р.; сертифікат про проходження товару форми СТ-1 №RUUA 50860011254490530 від 31.08.2015 р.; сертифікат якості №123 від 08.08.2015 р.; сертифікат якості №133 від 21.08.2015 р.; сертифікат якості №139 від 25.08.2015 р.; сертифікат якості №140 від 25.08.2015 р.; сертифікат якості №141 від 26.08.2015 р.; сертифікат якості №142 від 27.08.2015 р.; лист ПАТ «ДМКД» №062Д/2594 від 02.09.2015 р.; копія митної декларації країни відправлення №10101100/300715/0000858 від 30.07.2015 р.
У митній декларації від 03.09.2015 року № 110010000/2015/022098 зазначено митну вартість (за основним методом) за ціною контракту до статті 58 Митного кодексу України 2258,64 рублів РФ за тону.
Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності.
Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному ст.ст. 345 - 354 МК України, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК України.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.
Відповідно до ст. 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення:
-формато-логічного контролю;
-контролю співставлення;
-контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.
Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до ст. 33 МК України, митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.
За результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками було виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що спричинило необхідність здійснити перевірку правильності її визначення, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 р. № 1011 затверджено Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками.
За поданою до митного оформлення МД від 03.09.2015 року №110010000/2015/022098 (відмовлена), посадовою особою, що здійснює митний контроль та митне оформлення сформовано наступні форми ризиків, а саме: 105-2 “Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості. Звернути увагу на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. Провести перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів. У випадках, передбачених частинами третьою-четвертою ст. 53 Митного кодексу, здійснити запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою ст. 54 Митного кодексу, прийняти рішення про коригування митної вартості. Витребувати у декларанта заявлені у гр.44 митної декларації документи, що підтверджують митну вартість товарів”.
Посадовою особою Дніпропетровської митниці ДФС відповідно до п.4.1. ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.
Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.
Під дійсною вартістю відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції. Таким чином, у відповідача були підстави вважати, що позивачем не виконано положення Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Згідно ст. 17 параграфу 6 Угоди за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності. Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.
Згідно ст. 52 МК України декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до п.4.1 ст. 54 МК України здійснено контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Неможливість застосування першого методу визначення митної вартості обумовлена наступним, а саме:
1. Товар імпортовано за контрактом від 29.04.2015 № 15-0835-12 та додатком до цього контракту від 30.07.2014 № 8, за митною декларацією від 03.09.2015 року №110010000/2015/022098 заявлено декларантом як поставку за договором купівлі-продажу не з виробником товару та зазначено код 4100.
Відповідно до Відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 „Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій”, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, декларується під кодом 4104.
Декларантом позивача контракт від 29.04.2015 № 15-0835-12 в гр. 44 МД №110010000/2015/022098 від 03.09.2015 року задекларовано під кодом 4100.
2. Відповідно до зовнішньоекономічного контракту залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fе. Базова ціна залізорудного концентрату визначається на рівні 2258,64 руб.РФ/т при вмісті Fе 66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе, надбавка або знижка до базової ціни складає 25,04 руб.РФ/т за 1% Fе долі в пропорції.
Рахунки виробника містять посилання на певний сертифікат якості для можливості ідентифікації за вмістом Fе, але, незважаючи на різний вміст Fе, ціна залізнорудного концентрату визначена на рівні 1450 руб.РФ/т при базі заліза 66,3%. Рахунки контрактоутримувача та виробника ідентифікуються між собою лише за вагою та, як зазначено вище, містять ціну товару визначену в залежності від вмісту Fе, що не відповідає ціні рахунків виробника. Таким чином, відповідні документи контрактоутримувача та виробника містять розбіжності щодо вартості товару, що постачається.
3. Крім того, зазначені вище надані рахунки контрактоутримувача та виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць. Відповідно до Положення про уніфікований порядок проставляння митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням N 5/32 від 13.09.2001 (набрало чинності з 01.01.2002 та обов'язкове для виконання митними органами держав - учасниць Співдружності), відсутність на транспортних і/або комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю.
4. За відомостями наданої декларантом ПАТ «ДМКД» копії декларації країни експорту від 30.07.2015 року № 10101100/300415/0000858 вартість оцінюваного товару на умовах СРТ Дніпродзержинськ складає 2016,59 руб.РФ/т, що не відповідає ні рахункам виробника, ні рахункам контрактоутримувача. Зазначене унеможливлює використання наданої декларації країни експорту в якості документа, що підтверджує заявлену митну вартість.
5. За умовами контракту від 29.04.2015 року № 15-0835-12, додатку №8 від 30.07.2014 року, визначено умови поставки СРТ Дніпродзержинськ, які передбачають несення продавцем витрат доставки до місця призначення на кордоні України. Відповідно ч.10 ст.58 МКУ складовими митної вартості є, в тому числі, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.
Враховуючи зазначені розбіжності, а також те, що надані у підтвердження митної вартості документи не містять відомостей щодо складових митної вартості митний орган зобов'язав декларанта про надання у 10 - денний термін додаткових документів, а саме:
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації;
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прйс-листи) виробника товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Листом від 03.09.2015 року № 062Д/2601, надісланим у складі електронного повідомлення, декларантом проінформовано митницю про неможливість надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу, в термін визначений ч.3 ст. 53 Митного кодексу України та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно до ч.8 ст.55 Митного кодексу України.
04.09.2015 року митниця своєю карткою за № 110010000/2015/20090 відмовила у митному оформленні товару за його товарною вартістю та прийняла рішення про визначення митної вартості товару №110010000/2015/600458/1, відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом (на підставі наявних у митниці відомостей) у розмірі 3085 рублів РФ за тону.
Позивача було повідомлено про те, що він має право звернутись до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. Також, повідомлено про те, що він має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості митному органу вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу України або до суду.
Частиною 6 ст. 53 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Однак позивач відмовився надати будь-які інші документи щодо підтвердження митної вартості.
Позивачем товар був випущений у вільний обіг за МД від 04.09.2015 №110010000/2015/022110.
З огляду на те, що надані декларантом документи не відповідають положенням ч.2, ч.8 ст.52, ч.10 ст.58 МК України та не містять відомостей, що підтверджені документально, визначені кількісно і є достовірними для підтвердження числових значень митної вартості товару відповідно до ч.5 ст.55 МК України під час проведення консультацій здійснено обмін наявною у митного органу та позивача інформацією.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до п.2, п.3 ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у разі, якщо:
- заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів;
- невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару;
- неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України;
- відсутності у документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Таким чином, з огляду на вищезазначене, митна вартість зазначеного імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований.
У зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів відповідачем було розглянуто можливість застосування наступних методів визначення митної вартості.
Митним органом надано інформацію з бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи щодо митного оформлення ідентичного товару «Концентрат залізорудний агломераційний» (за прямим контрактом, враховуючи якісні показники за вмістом Fe - в середньому від 66,1 %- 66,6%) на умовах СРТ Дніпродзержинськ МД від 13.03.2015 року № 110010000/2015/020288 - 2,8569 руб. РФ/кг МД від 13.03.2015 року №110010000/2015/020301 - 2,8534 руб. РФ/кг при базовій ціні сировини з базовим вмістом Fe 66% на рівні 2263 руб. РФ/кг без ПДВ та вартості плати за перевезення, вартість перевезення складає 580 руб.РФ/т. Таким чином, вартість на умовах СРТ Дніпродзержинськ «концентрату залізорудного агломераційного» за прямим контрактом складає 2843 руб.РФ/кг.
Консультацію щодо застосування методів визначення митної вартості та обмін наявною інформацією стосовно митної вартості імпортованого товару за умови додержання вимог щодо її конфіденційності з декларантом проведено.
Відповідно до ст. 59 МК України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Відсутність інформації про продаж ідентичних товарів - прийняту органом доходів та зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у ст. 59 МКУ, унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.
У зв'язку із неможливістю застосування вказаного методу визначення митної вартості товарів послідовно розглянуто можливість застосування наступного методу визначення митної вартості - метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Відсутність інформації про продаж подібних (аналогічних) товарів - прийняту органом доходів та зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті 62 МК України на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною. Відсутність у органу доходів та зборів та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів.
Відповідно до ст. 59 МК України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МК України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:
1) фізичні характеристики;
2) якість та репутація на ринку;
3) країна виробництва;
4) виробник.
Відсутність інформації про продаж ідентичних товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.
Відповідно до ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. ст.58 і 59 МК України, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються та вважаються комерційно взаємозамінними.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Відсутність інформації про продаж подібних (аналогічних) товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.
Згідно ст.ст.62, 63 МК України методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність необхідних документів унеможливила застосування зазначених методів.
Відповідно до ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Застосований митницею резервний метод визначення митної вартості базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.
Таким чином, відповідачем застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2- ґ - резервний метод із застосуванням вартостей, визначених митним органом. Відповідно до ч.6 ст.54 МК України та ч.1 ст.55 МК України, якщо неможливо застосувати основний метод визначення митної вартості - за ціною договору(контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до п.2.6 розділу II Наказу Мінфіна від 24.05.2012 р. № 599 у зв'язку з неподанням декларантом документів в установлений строк та відмовою від їх подання прийнято рішення про коригування митної вартості.
Отже, для можливості застосування методів 2а) та 2б), митні оформлення, що стали підставою для коригування митної вартості повинні бути здійсненні за вартістю операції, тобто за ціною договору.
У зв'язку з тим, що в базі даних ЄАІС ДМСУ була наявна лише інформація щодо митного оформлення ідентичного товару, здійсненого за другорядними методами, у відповідача не було правових підстав для застосування методів 2а) та 2б), у зв'язку з чим застосовано саме резервний метод.
Таким чином, за митною декларацією №110010000/2015/022098 від 03.09.2015 року видано картку відмови №110010000/2015/20090 від 04.09.2015 року.
Коригування митної вартості проведено за рішенням від 04.09.2015 №110010000/2015/600458/1, яким митна вартість товару № 1 була збільшена з 2258,64 руб. РФ за кілограм до 3085 руб.РФ за кілограм.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Керуючись положеннями ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючи результати перевірки, невідповідність відомостей у наданих документах, виявлені під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості, неможливість проведення обчислення заявленого рівня митної вартості на підставі наданих документів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з сформованим митницею переліком, керуючись вищезазначеними положеннями законодавства, у відповідача були відсутні підстави для визнання заявленої позивачем митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості від 04.09.2015 №110010000/2015/600458/1.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні Картки відмови діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог позивача.
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 29 квітня 2016 року
Суддя ОСОБА_1