10 березня 2016 р. Справа № 804/15847/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
позивача представника позивача відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання нечиним та скасування Рішення про застосування фінансових санкцій
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати нечиним та скасувати Рішення про застосування фінансових санкцій від 08.10.2015 року №0000/40/04-07-21/НОМЕР_1.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 17.09.2105 року в приміщенні по вул. Міжколгоспбудівська смт. Томаківка Нікопольською ОДПІ проведена перевірка документів про право на торгівлю. Під час перевірки в приміщенні торговельного залу знаходився батько позивача ОСОБА_7, який на питання податкового органу про торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами пошуткував, що він зранку купив три пляшки горілки для власних потреб, оскільки в нього дома йдуть ремонтні роботи і йому для будівельників необхідно спиртне та показав із своєї сумки три пляшки горілки, які були придбанні в іншому магазині смт. Томаківка. 27.09.2015 року позивачем поштою отримано копію ОСОБА_2 про результати фактичної перевірки з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог, проте, під час перевірки ніякого акту не складалось та ніякого алкоголю вилучено не було. В подальшому позивачем 10.10.2015 року отримано Рішення про застосування фінансових санкцій від 08.10.2015 року №0000/40/04-07-21/НОМЕР_1, яке позивач вважає таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач подав до суду письмові заперечення, у яких зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_6 зареєстрована Томаківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 03.12.2007 року, перебуває на обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та є платником єдиного податку, що підтверджується копією витягу від 07.10.2014 року №1404323400022.
Також, судом встановлено, що Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведена перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, за результатами якої складено акт від 23.09.2015 року №1203/04/07/2100/НОМЕР_1.
Перевіркою встановлено зберігання алкогольних напоїв (горілка «Пшенична» 0,5 л 40С в кількості 3 шт.) у місці зберігання не внесених до Єдиного реєстру.
На підставі акту перевірки від 23.09.2015 року № 1203/04/07/2100/НОМЕР_1 відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 08.10.2015 року №0000/40/04-07-21/НОМЕР_1, яким застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Правовідносини щодо здійснення реалізації алкогольними напоями, зберігання алкогольних напоїв суб'єктами господарювання врегульовані Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні, зокрема:
роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування;
місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів;
місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання;
Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників;
ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Положеннями Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (п.п. 19-1.1.16 п. 19.1 ст. 19).
Згідно з ч. 11 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 р., роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.
Відповідно до ст. 17 Закону № 481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.
Викликані в судове засідання свідки, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_7, пояснили, що останній зранку купив три пляшки горілки для власних потреб, оскільки в нього дома йдуть ремонтні роботи і йому для будівельників необхідно спиртне та показав із своєї сумки три пляшки горілки, які були придбанні в іншому магазині смт. Томаківка.
Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
Відповідно до п. 1.1. Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 28.05.2002 N 251, за реєстр, в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2002 р. за N 670/6958, єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
До Єдиного реєстру вносяться відомості про заявника - ідентифікаційний код (номер), найменування (прізвище, ім'я, по батькові), місцезнаходження або місце проживання (поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку), серія та номер ліцензії, виданої заявнику на відповідний вид діяльності.
Отже, з наведеного вбачається, що внесення відомостей до єдиного реєстру місць зберігання можливе лише у разі наявності ліцензії на здійснення того чи іншого виду діяльності повязаної із спиртом чи алкогольними напоями (виробництво, продаж тощо), а без наявності такої ліцензії у субєкта господарювання, неможливо внести відомості до згаданого реєстру.
Так само, рішення про застосування штрафних санкцій за порушення порядку зберігання алкогольних напоїв може прийняти лише орган який видавав ліцензію.
Однак, позивач не отримувала ліцензії на продаж чи виробництво алкогольних напоїв, відтак в даному випадку внесення відомостей до єдиного реєстру місць зберігання не передбачено чинним законодавством, так само як і не можливо застосувати штрафні санкції, оскільки ліцензія не видавалась, відтак відсутній повноважений орган на прийняття такого рішення.
Відтак, оскільки позивач станом на час проведення перевірки торгівлю цими алкогольними напоями не здійснював та ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями не отримував, суд дійшов висновку, що у нього не має підстав для включення вказаного місця до Єдиного реєстру, таким чином рішення відповідача про застосування фінансових санкцій на суму 17000,00 грн. є протиправним і таким, що підлягає до скасування.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування фінансових санкцій від 08.10.2015 року №000040/04-07-21/НОМЕР_1, що винесені Нікопольської ОДПІ головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 1218 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 16 березня 2016 року
Суддя ОСОБА_1