справа №619/3179/16-ц
провадження №2/619/1751/16
18 листопада 2016 року Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Якименко Л.О.
за участю секретаря судового засідання Ломанової І.А.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області про усунення перешкод в побаченнях з неповнолітнім сином.
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області про усунення перешкод в побаченнях з неповнолітнім сином.
В підтвердження позову ОСОБА_1 посилається на те, що 25 вересня 2004 року був зареєстрований шлюб між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 (до шлюбу Костенко) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Після народження сина, під час сумісного проживання з'ясувалося, що позивач та відповідач мають зовсім різні характери, погляди на життя та ведення сімейного господарства, а також на методи виховання дитини.
Відповідачка на той час влаштовувала щоденні скандали і саме головне, вона била дитину за любу його провину, що призвело до розриву їх шлюбних відносин.
Відповідач ОСОБА_2 звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області з позовною заявою про розірвання шлюбу і 26 травня 2011 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.
Після розірвання шлюбу позивач виїхав з їх спільного будинку і зняв квартиру в м. Харкові, щоб не провокувати колишню дружину на сварки.
Дане рішення позивач прийняв через дитину. Позивач не хотів щоб дитина бачила і чула сварки.
Після переїзду позивача проживати в м. Харків, відповідачка змінила в їхньому будинку за адресою: с. Ч.Лозова вул. Зоряна №122 Дергачівського району Харківської області всі замки і повністю позбавила позивача можливості бачитись з сином ОСОБА_5.
При появі позивача - відповідач провокувала скандали, кричала, після чого дзвонила в міліцію зі скаргами, що позивач незаконно проникає в будинок. Такі сцени неадекватної поведінки кілька разів спостерігав їхній спільний син ОСОБА_5, а також сусіди і друзі.
Після розірвання шлюбу, відповідач ні разу не дозволила позивачу зустрічатися з сином. В результаті чого позивач був вимушений звернутися за допомогою до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області. З відповідачем проводились неодноразові бесіди першим заступником голови районної адміністрації, але все без результатів. Колишня дружина позивача категорично була проти його зустрічей з сином.
20 листопада 2014 року на засіданні Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області було винесено розпорядження №383 «Про визначення громадянину ОСОБА_1 способу участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 та спілкування з ним». Розпорядженням було встановлено час для спілкування та участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, один раз на тиждень у вихідний день у присутності матері дитини громадянки ОСОБА_2, за попередньою домовленістю з нею, враховуючи стан здоров'я, думку та бажання дитини.
Відповідачка дане розпорядження не виконувала і не дозволяла позивачу бачитись із сином, тому ОСОБА_1 просить змінити порядок побачень з сином, встановлений розпорядженням №383 та не чинити йому перешкод у побаченнях з сином двічі в неділю та як в присутності матері, так і без.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги на підставі викладених у позові обставин та просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти позову в повному обсязі пояснивши, що вона захищає інтереси сина, т.я. позивач негативно діє на сина, у дитини піднімається тиск, крім того син сам не бажає зустрічатися з батьком, однак не заперечує проти зустрічів позивача з сином у її присутності так як визначено розпорядженням №383.
Третя особа - представник служби у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час і місце розгляду справи належним чином, про що в справі мається поштове повідомлення про отримання судової повістки 24 жовтня 2016 року. Начальник служби ОСОБА_6 просила суд відкласти розгляд справи, так як орієнтовно 23 листопада 2016 року призначено розгляд питання стосовно вирішення спору між сторонами про усунення перешкод у вихованні тав спілкуванні з неповнолітньою дитиною.
Проти відкладення розгляду справи сторони заперечували, тому суд ухвалив розглядати справу за відсутності представника служби у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, проаналізувавши їх у сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 вересня 2004 року був зареєстрований шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_1 (до шлюбу Костенко) ОСОБА_3.
Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Шлюб між подружжям ОСОБА_4 розірвано за рішенням Дергачівського районного суду Харківської області 26 травня 2011 року.
Після розірвання шлюбу малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишився проживати з матір'ю.
У відповідності до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Обов'язки та права батьків щодо виховання та розвитку дитини передбачені ст.ст. 150, 151 СК України. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування. (ст. 153 СК України).
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права на можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. (ст. 155 СК України).
У статті 159 СК України зазначено, що суд визначає способи участі одного із батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час спілкування, з урахуванням віку дитини, стану її здоров'я, поведінки батьків та інші обставини, що мають істотне значення.
Суд вважає, що слід надати можливість спілкуватись батькові з сином, а саме зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в спілкуванні та участі у вихованні неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, один раз на тиждень у вихідний день у присутності матері дитини ОСОБА_2, за попередньою домовленістю з нею, враховуючи стан здоров'я, думку та бажання дитини, як зазначено в розпорядженні №383 від 20 листопада 2014 року першого заступника голови Дергачівської районної державної адміністрації ОСОБА_7
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Згідно характеристики, виданої директором Харківської гімназії №116 та класним керівником від 04 жовтня 2016 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, учень 4-А класу Харківської гімназії №116, відповідальноно ставиться до навчання, має навчальні досягнення високого рівня. Особливо цікавиться математикою, природознавством, художньою літературою, використовує додаткові матеріали. Батьківські збори відвідує мати, вимогливо ставиться до сина, цікавиться його досягненнями, реагує на зауваження та виконує поради вчителів, класного керівника, піклується про його фізичне загартування і духовний розвиток.
Суд не вбачає підстав для зміни порядку побачень позивача з сином, як він просить у позовній заяві, так як розпорядженням №383 Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 20 листопада 2014 року «Про визначення громадянину ОСОБА_1 способу участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 та спілкування з ним», було встановлено час для спілкування та участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, один раз на тиждень у вихідний день у присутності матері дитини громадянки ОСОБА_2, за попередньою домовленістю з нею, враховуючи стан здоров'я, думку та бажання дитини. Вищевказане розпорядження не оскаржене та не скасоване.
Доказами відповідно до ст. 57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази мають бути належними (ст. 58 ЦПК України) та допустимими (ст. 59 ЦПК України).
Зважаючи на вищевикладене, суд не бере до уваги вищезазначений доказ.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 57, 58, 59, 60 ЦПК України, ст.ст. 141, 150, 151, 153, 155, 159 СК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в спілкуванні та участі у вихованні неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, один раз на тиждень у вихідний день у присутності матері дитини ОСОБА_2, за попередньою домовленістю з нею, враховуючи стан здоров'я, думку та бажання дитини.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення апеляційної скарги через Дергачівський районний суд, а особами, які приймають участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення у той же строк з моменту отримання копії рішення. Мотивувальна частина рішення буде виготовлена 23 листопада 2016 року.
Суддя Л. О. Якименко