справа №619/3422/16-к
провадження №1-кп/619/324/16
23 листопада 2016 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарях судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дергачі кримінальне провадження щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Вільшани Дергачівського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
06.08.2016 року о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_7 керував технічно справним автомобілем «ВАЗ-21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, згідно якого: водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, та рухався по вул.Агєєнко зі сторони пров. Чернишевського у напрямку вул. Пролетарської с. Вільшани Дергачівського району Харківської області, зі швидкістю 60 км/год.
Під час руху, в районі будинку 23, ОСОБА_7 грубо порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України згідно якого: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , яка в цей час стояла біля лівого узбіччя проїзної частини по ходу його руху та від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди.
Порушення п.12.1 Правил безпеки дорожнього руху України обвинуваченим ОСОБА_7 , перебувають у прямому причинному зв'язку з подією та її наслідками.
Порушення правил безпеки дорожнього руку водієм ОСОБА_7 , якi знаходяться в причинному зв'язку з подією та її наслідками виразилися в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, у темний час доби, не вибрав безпечну швидкість руху та не врахував дорожню обстановку та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9 , яка в цей час знаходилась на узбіччі, внаслідок чого остання отримала тяжкі тілесні ушкодження вiд яких загинула на місці пригоди.
Своїми протиправними діями ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав повністю, цивільний позов визнав в повному обсязі, в судовому засіданні пояснив, що 06.08.2016 року він їхав з дня народження, де випив 300-400 грам горілки, зі швидкістю 50-60 км/год. Під час руху він на хвилинку відвернувся вправо, коли повернувся, то побачив, що автомобіль з'їхав на зустрічний лівий бік дороги та на узбіччі відчув удар. Коли вийшов з автомобіля побачив, що він збив ОСОБА_10 , біля неї стояв син та дівчина. Вважає, що на його здатність керувати автомобілем істотно вплинув стан сп'яніння. В якості допомоги постраждалій сім'ї ОСОБА_11 його жінка пересилала поштою приблизно 500 гривень.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 06.08.2016 року приблизно о 22 годині 40 хвилин до нього прийшла ОСОБА_12 та повідомила, що його дружину збили. Прийшовши на місце ДТП, де вже приїхала швидка медична допомога, медсестра повідомила, що потерпіла померла. Автомобіль стояв у кущах, недалеко від місця ДТП. Дівчина, яка була свідком ДТП, описала водія. Після опису водія, він повідомив працівників поліції, що це був ОСОБА_7 та повідомив про місце його проживання. Гроші, які прийшли поштовим переказом у розмірі 500 гривень від ОСОБА_7 він повернув.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що 06.08.2016 року вона стояла на узбіччі дороги на добре освітлюваному місці разом з її кумою ОСОБА_9 та її шестирічним сином ОСОБА_14 . Приблизно о 22 годині 40 хвилин вони побачили світло фар автомобіля Жигулі синього кольору, який рухався по дорозі приблизно зі швидкістю 60 км/год. Через декілька хвилин вона побачила, що автомобіль переїхав через зустрічну смугу руху та виїхав на узбіччя. Від удару автомобіля ОСОБА_9 підлетіла та вдарилась об стовп. Вона викликала швидку та зателефонувала своїй матері ОСОБА_15 .
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що 06.08.2016 року приблизно о 23 годині їй зателефонувала її донька ОСОБА_13 та повідомила, що автомобіль збив ОСОБА_9 , викликала швидку медичну допомогу. Прийшовши на місце ДТП, побачила ОСОБА_9 , яка лежала на землі біля стовпа. Вона повторно викликала швидку. Через деякий час приїхала швидка та поліція.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує. Крім того, судом було допитано потерпілого та свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , які також підтвердили обставини кримінального правопорушення та пояснили про них так, як вказано в обвинувальному акті. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про ОСОБА_7 , який не працює, Вільшанською селищною радою Дергачівського району Харківської області за місцем проживання характеризується негативно, ДОП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину 2011 року народження, обставину, яка обтяжує покарання, якою відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, обставини, які пом'якшують покарання, якими відповідно до ст. 66 КК України є визнання вини підсудним, щире каяття у вчиненому, часткове відшкодування шкоди - у розмірі 500 гривень, приймаючи до уваги думку потерпілого, який просив суворо покарати обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті.
Суд також вважає необхідним призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, виходячи з позиції потерпілого а також з урахуванням положень ч. 2 ст. 65 КК України, з метою попередження вчинення нових злочинів.
Щодо пояснень захисника про застосування ст.69 КК України до призначеного покарання, суд доходить наступного.
Суд вважає неможливим застосування ст.69 КК України, виходячи з наявності обставини, що обтяжує покарання, зокрема те, що кримінальне правопорушення скоєне в стані алкогольного сп'яніння, враховуючи, що внаслідок скоєння злочину загинула людина, та з урахуванням думки потерпілого.
Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Заявлений потерпілим ОСОБА_5 цивільний позов про стягнення моральної шкоди у розмірі 150000 гривень суд вважає можливим задовольнити в повному обсязі, виходячи з вимог розумності та справедливості, а також з урахуванням повного визнання обвинуваченим позову.
Заявлений потерпілим ОСОБА_5 цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 40000 гривень, суд, керуючись положеннями ст.1187 ЦК України, з урахуванням визнання обвинуваченим позову - вважає можливим задовольнити повністю.
Щодо пояснень захисника про незалучення до участі у справі страхової компанії, в якій нібито застрахована відповідальність обвинуваченого, суд виходить з наступного.
Жодних клопотань про залучення до участі у справі страхової компанії не надходило.
Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).
Потерпілий просив стягнути шкоду саме з обвинуваченого, інших цивільних відповідачів немає.
Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
В постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 року №6-2808цс15 Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Отже, обвинувачений має право захистити свій майновий інтерес в даному випадку після задоволення вимог потерпілого, у разі, якщо його відповідальність застраховано.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Витрати за проведення автотехнічної експертизи №765/16 від 14.09.2016 року у розмірі 1055 гривень 52 копійки, за проведення автототехнічної експертизи №703/16 від 06.09.2016 року у розмірі 1055 гривень 52 копійки необхідно стягнути з ОСОБА_7 на користь держави в особі Харківського НДЕКЦ МВС України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.174 ЦПК України, ст.ст. 127, 128, 349, 368-371, 373-376 КПК України, , суд, -
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою в Харківській установі виконання покарання Державної пенітенціарної служби України.
Зарахувати ОСОБА_7 на підставі ч.5 ст.72 КК України в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 07.08.2016 року по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту фактичного затримання - з 07.08.2016 року.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави в особі Харківського НДЕКЦ МВС України витрати за проведення автотехнічної експертизи №765/16 від 14.09.2016 року у розмірі 1055 (одна тисяча п'ятдесят п'ять) гривень 52 копійки, за проведення автототехнічної експертизи №703/16 від 06.09.2016 року у розмірі 1055 (одна тисяча п'ятдесят п'ять) гривень 52 копійки.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим протягом тридцяти днів з моменту отримання його копії.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1