22 листопада 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/1394/16
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Войтовича І.І.,
при секретарі: Сердюк О.О.,
за участю:
представників позивача - Бобровська С.С., Гілін Є.О.,
представників відповідача - Саливон Л.С., Веремієнко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "Єврокомершл Дистриб'юшн"
до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області
про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
Приватне підприємство «Єврокомершл Дистриб'юшин» (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач) в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення в період з 27.07.2016 року по 05.08.2016 року документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за квітень, червень, липень, серпень 2015 року, за результатами якої складено акт від 11.08.2016 року №3/21-22-12-02-06/37353912; скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.08.2016 року №0000171202 про визначення податку на додану вартість на загальну суму 818 779,50 грн., в т.ч. за основним платежем 545 853 грн. і застосування штрафних санкцій на суму 272 926,50 грн., №0000151202 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 2 952 697 грн., №0000161202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3 288 000 грн. і застосування штрафної санкції у сумі 1 644 000грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що на думку позивача рішення про проведення перевірки в порядку п.п.78.1.12 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Зазначено, що враховуючи те, що розпорядження від 15.03.2016 року №5-р «Про проведення службового розслідування» прийнято тим же органом, яким була проведена перша документальна позапланова перевірка виїзна перевірка позивача (в період з 15.06.2015 року по 19.06.2015 року та з 29.09.2015 року по 05.10.2015 року за результатами яких складені довідки), а не контролюючим органом вищого рівня, як того вимагає податкове законодавство, то вказане розпорядження та дії по проведенню перевірки на підставі цього розпорядження є протиправними. Також зазначено, що висновок перевіряючи, що витрати позивача на придбання ТМЦ, які були переміщенні на «склад повернення» є витратами на придбання ТМЦ невиробничого використання, - є неправомірним, оскільки зі «складу повернення» товар також реалізовується, що не спростовується відповідачем. Крім того, така сама процедура з переміщення товару на «склад повернення» відбулась на підприємстві і в інші періоди, зокрема в квітні 2015 року, однак контролюючим органом не було виявлено жодних порушень вимог податкового законодавства, що підтверджується довідкою від 23.06.2015 року№95/21-03-15-02/37353912.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали із підстав викладених в позовній заяві. Просили позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили із підстав викладених в письмових запереченнях. Зокрема зазначили, що жодних порушень норм податкового законодавства при призначенні та проведенні перевірки позивача відповідачем не допущено, а тому дії по проведенню такої перевірки є правомірними. Також зазначили, що в ході проведення перевірки встановлено, що позивач щомісячно зменшує залишки ТМЦ, більш того, таке зменшення не обумовлено жодним договором або іншим документом, крім того, на цю суму ПДВ позивач щомісячно збільшує податковий кредит та, відповідно не нараховує податкових зобов'язань, що в свою чергу збільшує суму ПДВ, яка підлягає до відшкодування з бюджету. Основною діяльністю підприємства є оптова торгівля. Для здійснення такої діяльності позивач придбає ТМЦ від ПАТ «Карлсберг Україна» для подальшої реалізації. В перевіряємих періодах встановлено вибуття товару зі складу в невідомому напрямку, реалізація по такому вибуттю не підтверджена. Таким чином, операції по такому вибуттю є такі, що не є господарською діяльністю позивача, що в свою чергу свідчить про те, що позивачем відповідно до п.п. «в» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6288625, 04 грн. Просили в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши думку представників сторін, допитавши свідка та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
Судом встановлено, що 29 серпня 2016 року приватним підприємством Приватне підприємство «Єврокомершл Дистриб'юшн» отримані податкові повідомлення-рішення Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 25.08.2016:
№0000171202 про визначення податку на додану вартість на загальну суму 818 779,50 грн., в т.ч. за основним платежем 545 853 грн. і застосування штрафних санкцій на суму 272 926,50 грн.;
№0000151202 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 2 952 697 грн.;
№0000161202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3 288 000 грн. і застосування штрафної санкції у сумі 1 644 000грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акта перевірки від 11.08.2016 №3/21-22-12-02-06/37353912 щодо порушень ПП «Єврокомершл Дистриб'юшн» вимог п.189.1 ст.189, пп. «в» п.198.5 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, а саме:
1) заниження суми податку на додану вартість:
- за лютий 2015 року на суму 287 026,00 грн.;
- за березень 2015 року на суму 44 206,00 грн.;
- за травень 2015 року на суму 214 621,00 грн.;
2) завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (р.24 Декларації) за серпень 2015 року на суму 2 952 697,00 грн.;
3) завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника:
- за червень 2015 року у розмірі 1 200 000,00 грн.;
- за липень 2015 року у розмірі 1 100 000,00 грн.;
- за серпень 2015 року у розмірі 988 000,00 грн.
Не погоджуючись із діями щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки та податковими повідомленнями рішеннями, які прийняті за результатами такої перевірки, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення в період з 27.07.2016 року по 05.08.2016 року документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за квітень, червень, липень, серпень 2015 року, за результатами якої складено акт від 11.08.2016 року №3/21-22-12-02-06/37353912, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що Наказом Головного управління ДФС у Херсонській області №156 від 08.04.2016 року було призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень, червень, липень, серпень 2015 року на підставі п.п.78.1.12 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
Також, судом встановлено, що протиправність дій відповідача щодо проведення документальної позапланової перевірки, позивачем пов'язується із тим, що на його думку рішення про проведення перевірки в порядку п.п.78.1.12 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Розпорядження від 15.03.2016 року №5-р «Про проведення службового розслідування» прийнято тим же органом, яким була проведена перша документальна позапланова перевірка виїзна перевірка позивача (в період з 15.06.2015 року по 19.06.2015 року та з 29.09.2015 року по 05.10.2015 року за результатами яких складені довідки), а не контролюючим органом вищого рівня, як того вимагає податкове законодавство.
Суд не погоджується із такими твердженнями представників позивача, виходячи із наступного.
Види, підстави та порядок проведення перевірок регулюються главою 8 Податкового кодексу України, відповідно до якої контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки
Згідно п.п. 78.1.12 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Розпорядженням Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області від 15.03.2016 року №5-р «Про проведення службового розслідування» розпочато службове розслідування по факту дотримання вимог податкового законодавства про проведенні документальної позапланової перевірки ПП «Єврокомершл Дистриб'юшин» (довідка від 21.10.2015 року №113/21-03-15-02/37353912) в частині правомірності підтвердження бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень, липень, серпень 2015 року головним державним ревізор-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області Яловенко В.О.
Також, розпорядженням Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області від 15.03.2016 року №6-р «Про проведення службового розслідування» розпочато службове розслідування по факту дотримання вимог податкового законодавства при проведенні документальної позапланової перевірки ПП «Єврокомершл Дистриб'юшин» (довідка від 23.06.2015 року №95/21-03-15-02/37353912) в частині правомірності підтвердження бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2015 року головним державним ревізор-інспектором відділу адміністрування ПДВ та контролю за відшкодування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області Федорків С.Ю.
Таким чином, на думку суду, наявність вищенаведених розпоряджень про початок службових розслідувань відносно посадових осіб контролюючого органу відповідно до п.п.78.1.12 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України є підставою для проведення документальної позапланової перевірки.
Крім того, суд звертає увагу на те, що первинні перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень, червень, липень, серпень 2015 року призначалися Державною податковою інспекцією у м. Херсоні згідно наказів №546 від 15.06.2015 року та №1122 від 29.09.2015 року, а повторна перевірка призначалася на підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонській області №156 від 08.04.2016 року.
За таких обставин, суд вважає, що Головне управління ДФС у Херсонській області по відношенню до Державної податкової інспекції у м. Херсоні є контролюючим органом вищого рівня.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовна вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення в період з 27.07.2016 року по 05.08.2016 року документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за квітень, червень, липень, серпень 2015 року, за результатами якої складено акт від 11.08.2016 року №3/21-22-12-02-06/37353912 є безпідставною, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Щодо позовних вимог позивача про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає таке.
Як уже вище встановлено судом 29 серпня 2016 року приватним підприємством Приватне підприємство «Єврокомершл Дистриб'юшн» отримані податкові повідомлення-рішення Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 25.08.2016:
№0000171202 про визначення податку на додану вартість на загальну суму 818 779,50 грн., в т.ч. за основним платежем 545 853 грн. і застосування штрафних санкцій на суму 272 926,50 грн.;
№0000151202 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 2 952 697 грн.;
№0000161202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3 288 000 грн. і застосування штрафної санкції у сумі 1 644 000грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акта перевірки від 11.08.2016 №3/21-22-12-02-06/37353912 щодо порушень ПП «Єврокомершл Дистриб'юшн» вимог п.189.1 ст.189, пп. «в» п.198.5 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, а саме:
4) заниження суми податку на додану вартість:
- за лютий 2015 року на суму 287 026,00 грн.;
- за березень 2015 року на суму 44 206,00 грн.;
- за травень 2015 року на суму 214 621,00 грн.;
5) завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (р.24 Декларації) за серпень 2015 року на суму 2 952 697,00 грн.;
6) завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника:
- за червень 2015 року у розмірі 1 200 000,00 грн.;
- за липень 2015 року у розмірі 1 100 000,00 грн.;
- за серпень 2015 року у розмірі 988 000,00 грн.
Суд не погоджується із вищенаведеними порушеннями норм податкового законодавства, виходячи із наступного.
В акті перевірки від 11.08.2016 досліджувалося виконання договору поставки від 15.12.2001 №17001/12, укладеному ПП «Єврокомершл Дистриб'юшн» з ПАТ «Карлсберг Україна» (ПАТ «Пиво - безалкогольний комбінат «Славутич»), та договору відповідального зберігання від 15.12.2001 №37001/12.
При викладенні порушення у кожному періоді перевіряючими викладене наступне обґрунтування з посиланням на План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій:
«…за даними перевірки збільшення залишків ТМЦ відбуватиметься у разі придбання товару та його поверненні від покупців (Об Дт зі знаком «-»), зменшення - при реалізації товарів та його поверненні постачальнику (Об Кт зі знаком «-»).
Згідно пояснень головного бухгалтера в кінці кожного місяця відбувається переміщення власних викуплених товарів на склад повернення та відображається зменшення залишків ТМЦ по К-т 28 «Товари», при цьому підстав для таких переміщень не виявлено, та жодний господарський документ який регламентує дане переміщення товару до перевірки не надано.
Встановлено зменшення залишків ТМЦ у зв'язку з їх переміщенням на склад повернення, що не обумовлено договорами або іншими документами.
Враховуючи, що передача та переміщення товарів є безпідставною та необґрунтованою, витрати, понесені, у зв'язку з придбанням товарів, вважаються такими, що понесені для невиробничого використання.
Відповідно до пп. «в» п. 198.5 ст.198 ПКУ, у разі якщо такі товари/послуги використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 Кодексу.
При списанні таких товарно-матеріальних цінностей платник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ за основною ставкою відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ, оскільки товарно-матеріальні цінності не використовуються в оподатковуваний операціях».
Користуючись таким правовим алгоритмом в акті перевірки зроблено висновок, що в результаті зменшення залишків ТМЦ у зв'язку з їх переміщенням на склад повернення (що підтверджує, на думку перевіряючих, відсутність мети їх подальшої реалізації) ПП «Єврокомершл Дистриб'юшн» занижено податкові зобов'язання (рядок 1.1 Декларації), що призвело в подальшому до:
заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.18 та р.25) на суму 287026 грн. і завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.19 та р.24) на суму 61155 грн. в Декларації за лютий 2015 року;
заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.18 та р.25) на суму 44206 грн. і завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.19) на суму 132756 грн. та суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р24) на суму 193911 грн. в Декларації за березень 2015 року;
заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.19) на суму 473951 грн., завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.20) на суму 193911 грн. та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24) на суму 667862 грн. в Декларації за квітень 2015 року;
заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.18) на суму 13459 грн., завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.20) на суму 667862 грн. та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24) на суму 466700 грн., та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (р.25) - 214621 грн. в Декларації за травень 2015 року;
заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.18 та р.20) на суму 1383315 грн., та завищено (р.20.2) на суму 1850015 грн. та завищено (р.23.2) на суму 1200000 грн. та завищено (р.24) на суму 650015 грн. в Декларації за червень 2015 року;
заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.18) на суму 1289710 грн., завищено (р.19) на суму 1421801 грн. та завищено (р.23.2) на суму 1100000 грн. та завищено (р.24) на 2261526 грн. в Декларації за липень 2015 року;
завищення від'ємного значення (р.19) на суму 1679171 грн. та завищено (р.23.2) на суму 988000 грн. та завищено (р.24) на суму 2952697 грн. в Декларації за серпень 2015 року.
Акт перевірки не містить жодних зауважень щодо невідповідності вимогам діючого законодавства умов договорів поставки від 15.12.2001 №17001/12 та відповідального зберігання від 15.12.2001 №37001/12.
В той же час всі висновки перевірки суперечать умовам договору відповідального зберігання (нерозривно пов'язаного з договором поставки) щодо обов'язків Зберігача (ПП "Єврокомершл Дистриб'юшн»), які наведено в Акті:
п.2.1.9 - відвантажувати Товар зі складу відповідно до терміну придатності (реалізації) згідно принципу FIFO (товар з більш раннім закінченням терміну придатності повинен відвантажуватись першим), якщо інше не зумовлено Поклажодавцем;
п.2.2.2 при визначенні обсягів Товару, що передається не зберігання, Поклажодавець виходить з даних про залишки на складі Зберігача, які Зберігач щоденно повинен надсилати Поклажодавцю, максимального об'єму складу Зберігача в декалітрах та його пропускної спроможності в кількості автомашин в день. Зазначені показники узгоджуються Сторонами;
п.2.3 Сторони погодили, що весь Товар, що був переданий Зберігачу на відповідальне зберігання, має бути придбаний Зберігачем у Поклажодавця (на умовах окремого договору поставки) до закінчення терміну придатності (реалізації такого Товару, якщо Сторони не домовляться про інше;
п.3.4 В разі виявлення залишків Товару, строк придатності якого менше ніж 21 (двадцять один) календарний день, Зберігач повинен викупити цей Товар за діючими на день виявлення для Зберігача цінами, а також сплатити штраф у розмірі 2000 (двох тисяч) гривень в разі порушення принципу FIFO. Оплата повинна бути здійснена на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури на вказаний вище товар та письмового повідомлення від Поклажодавця;
п.3.6 У випадку порушення Зберігачем строків виконання грошових зобов'язань у відповідності до п.3.4, передбачених цим Договором, він повинен сплатити на користь Поклажодавця неустойку в розмірі 0,5% від суми невиконаного своєчасно грошового зобов'язання.
Таким чином, тимчасове повернення на склад зберігання ТМЦ, термін придатності яких наступить пізніше, з метою негайної реалізації ТМЦ, термін придатності яких закінчить раніше, передбачено умовами договору і не суперечить вимогам діючого законодавства. Більше того, невиконання вказаної умови договору призведе до застосування до ПП «Єврокомершл Дистриб'юшн» штрафу.
Так, відповідно до п.189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Разом з тим, п.п. «в» п.198.5 ст.198 ПКУ передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до вимог пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів.
Отже, сукупність первинних, платіжних, звітних та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, підтверджує фактичне здійснення господарських операцій і не дає підстав для сумніву у їх реальності та безтоварності. Водночас необхідно зазначити, що документи та інші дані, які спростовують реальність здійснення господарських операцій, що відображені в податковому обліку, повинні оцінюватись з урахуванням специфіки кожної господарської операції - змісту послуг, що надаються, тощо, а сама по собі наявність чи відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Статтею 1 Закону України N 996-XIV від 16.07.1999 „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
В той же час, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, податковий кредит та податкове зобов'язання для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.1.,2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
Суд звертає увагу на те, що акт перевірки не містить жодних досліджень щодо подальшої реалізації ТМЦ та визначення періоду, в якому відбулась подія реалізації. Навіть якщо реалізація ТМЦ відбулась за межами періоду перевірки (такі факти теж мають місце), про це має бути зазначено у висновках перевірки.
Більше того, у разі визнання у даному випадку порушень, які викладені в акті перевірки, означає, що ПП «Єврокомершл Дистриб'юшн» (за умови дотримання вимог договорів поставки та відповідального зберігання) кожного останнього дня податкового (звітного) періоду має додаткове зобов'язання по нарахуванню податкових зобов'язань на ТМЦ, які будуть реалізовані в наступних податкових періодах, чим порушить вимоги Податкового кодексу України та бухгалтерського обліку, зокрема ведення рахунку 28 «Товари».
Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційним Судом України у Рішенні від 25.11.1997 №6-зп «Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України» викладено правову позицію, що умовою звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання у порушенні його прав або свобод, чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав. Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона має право розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи.
Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення податкового обов'язку.
Крім того судовому захисту підлягає також охоронюваний законом інтерес. У Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного охоронюваний законом інтересы прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відповідно, порушенням охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.
Фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, про будь-які ознаки фіктивності господарських операцій в акті перевірки не зазначено.
Також у перевіряючих відсутні зауваження щодо невідповідності умов вказаних договорів діючому законодавству.
За таких обставин, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, а тому їх слід скасувати.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
Частиною 3 статті 94 КАС України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 25.08.2016 р. №0000171202, яким Приватному підприємству "Єврокомершл Дистриб'юшн" визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 818779,50 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 545853,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 272926,50 грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 25.08.2016 р.№ 0000151202, яким Приватному підприємству "Єврокомершл Дистриб'юшн" зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 2952697,00 грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 25.08.2016 р. №0000161202, яким Приватному підприємству "Єврокомершл Дистриб'юшн" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3 288 000,00 грн. та нараховано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 1 644 000,00 грн.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПП "Єврокомершл Дистриб'юшн" (код ЄДРПОУ 37353912) сплачений судовий збір в сумі 129 174,15 грн. (Сто двадцять дев'ять тисяч сто сімдесят чотири гривні 15 коп.) шляхом безспірного списання.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 листопада 2016 р.
Суддя Войтович І.І.
кат. 8.3.3