21 листопада 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/1658/16
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Херсонській області (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 21967,51 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є платником податків і зборів та має узгоджену податкову заборгованість. На даний час податковий борг не сплачено.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Повістка про виклик до суду надсилалася на адресу відповідача, проте повернулася на адресу суду із відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістки у разі неможливості вручити її адресату чи відмова адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши адміністративний позов та дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до інформації отриманої з ЦБД ДРФО Міндоходів України та форми 1-ДФ за 2013 р., яка подана АТ "Райффайзенбанк Аваль", гр. ОСОБА_1 отримав дохід у вигляді додаткового блага за ознакою 126 в загальній сумі 94216,88 грн., який відповідно до п.п.164.2.17 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України є об'єктом оподаткування за ставкою 15% та 17%. Декларація за зазначений період відповідачем не була подана, податок не нараховано та не сплачено.
Також, судом встановлено, що за ОСОБА_1 рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 15787,47 грн. та штрафних санкцій в сумі 4116,86грн. та пеня в сумі 2063,18 грн., який виник в результаті несплати донарахованих грошових зобов'язань відповідно до Акту перевірки від 16.04.2015 року №173/172/3099820951 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.", податкового повідомлення - рішення від 05.06.2015 року №0004111702.
Станом на 21.11.2016 р. сума податкового боргу відповідачем не сплачена та становить 21967,51 грн.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 4.1 ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Відповідно пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПК України якщо згідно з нормами-розділу IV окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
До таких доходів належать, зокрема, суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Так, відповідно до підпункту "д" пп. 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 вказаного розділу Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема, у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Кодексу додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Водночас підпунктом "д" 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу встановлено, що якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
В свою чергу кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Згідно з підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 Кодексу сума доходу платника податку - боржника у вигляді суми анульованого боргу відображається кредитором у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, за ознакою доходу "126".
Платник податку - боржник, у відповідності до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу, зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (податковою адресою), відобразити в ній вказаний дохід та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, Сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).
Відповідно пункту 49.1 статті 49 Кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (податковою адресою).
Водночас, у разі невиконання кредитором вимог підпункту "д" пп. 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу стосовно повідомлення боржника про суму анульованого боргу та включення її до податкового розрахунку №1-ДФ, такий кредитор зобов'язаний в повному обсязі виконати обов'язки податкового агента, встановлені п.176.2 ст. 176 Кодексу. При цьому вказані доходи оподатковуються в складі загального місячного оподатковуваного доходу платника податку за ставками, встановленими п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Відповідно п. 59.1, п.59.4, п.59.5 статті 59 Податкового кодексу України, платник податків який не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу .
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення- рішення.
У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідачу направлено податкову вимогу №591-23 від 04.08.2015 р.
Податковим органом вживалися необхідні заходи щодо стягнення податкового боргу відповідно до діючого законодавства, але податковий борг не погашено.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Не зважаючи на вжиті позивачем заходи за відповідачем рахується заборгованість у сумі 21967,51 грн., що підтверджується: розрахунком виникнення податкового боргу; Актом перевірки від 16.04.2015 року №173/172/3099820951, податковим повідомленням - рішенням від 05.06.2015 року №0004111702; податковою вимогою №591-23 від 04.08.2015 р.
Таким чином, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 21967,51 грн. ( основний платіж -15787,47 грн., штрафні санкції - 4116,86 грн., пеня - 2063,18 грн.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Войтович І.І.
кат. 8.2.3