Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
21 листопада 2016 р. № 820/5158/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Зінченка А.В.,
при секретарі судового засідання - Абоян І.І..
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача ГУ НП - Биковченко Н.І.
представника відповідача АК - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Атестаційної комісії №19 Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Атестаційної комісії № 19 Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним дії Головного управління Національної поліції України в Харківській області щодо включення ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню;
- визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії №19 Головного управління Національної поліції України в Харківській області яке міститься в протоколі ОП № 15.00027687.0048754 від 07.09.2016 року, та в розділі VI «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», прийняте стосовно ОСОБА_1;
- скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 20.09.2016 року №352 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію", складений на підставі протиправного рішення Атестаційної комісії № 19 ГУНП в харківській області, яке міститься в протоколі № 15.00027687.0048754 від 07.09.2016 року;
- поновити ОСОБА_1 на посаді помічника чергового Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції України в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача та оскаржуваний наказ є протиправними, у зв'язку із чим порушують його права та законні інтереси.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити позов.
Представник відповідача, Головного управління Національної поліції в Харківській області, в судове засідання прибув, проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача, атестаційної комісії №19 Головного управління Національної поліції в Харківській області, в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ОСОБА_1, з серпня 1997 року по 06.11.2015 року працював в органах внутрішніх справ.
На підставі заяви від 07.11.2015 та Наказу ГУНП в Харківській області № 42 о/с від 07.11.2015 року ОСОБА_1 був прийнятий на службу в поліцію на посаду помічника чергового Північного відділення поліції Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з присвоєнням спеціального звання старшого сержанта поліції.
Також, згідно Наказу ГУНП в Харківській області № 55 о/с від 11.02.2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду помічника чергового Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.
На підставі наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 102 від 12.02.2016 року "Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області" проведено атестування ОСОБА_1
Згідно змісту атестаційного листа судом встановлено, що позивач за період служби та займаній посаді характеризується виключно позитивно, як професійно грамотний, кваліфікований та досвідчений працівник. В розділі II атестаційного листа "висновки прямого керівника" 25.07.2016 року начальником Київського ВП ГУНП в Харківській області зроблено висновок, що позивач займаній посаді відповідає. Водночас, за висновком Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.09.2016 року позивач займаній посаді не відповідає і підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 20.09.2016 року № 352 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" через службову невідповідність.
Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.
Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним дій Головного управління Національної поліції України в Харківській області щодо включення ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, суд зазначає що відповідно до положень Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465, атестаційна комісія наділена делегованими повноваженнями Національної поліції щодо атестування працівників поліції та прийняття рішення щодо відповідності поліцейського займаній посаді. Крім того, суд зазначає, що позивачем не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження того, що він заперечував проти проведення такого атестування.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
У відповідності до ст. 57 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри. Атестування поліцейських проводиться: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
На виконання ст. 57 Закону України "Про національну поліцію" Національною поліцією України доручено головним управлінням Національної поліції в АРК, м. Севастополі та областях вжити заходів щодо організації атестування поліцейських.
За приписами п. 3 розділу ІV Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465, зареєстрована Мінюстом України 18.11.2015 року за № 1445/27890 (далі - Інструкція) атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники, за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Згідно з п. 9 розділу ІV Інструкції прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.
Суд звертає увагу, що в атестаційному листі безпосереднім начальником позивача позивачу надана характеристика, яку за змістом можна вважати позитивною.
Прямим начальником позивача у розділі ІІ атестаційного листа зроблено висновок про те, що позивач займаній посаді відповідає.
Відповідності до п. 10 розділу ІV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного п. 15 цього розділу. Результати професійного тесту та тестування на загальні здібності та навички фіксуються у відомості про результати тестування і засвідчуються підписом поліцейського. Максимальна кількість балів, яку може набрати поліцейський за результатами проходження двох тестувань, 120, які враховуються рівними частинами (50 % тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) та 50 % тестування на загальні здібності та навички).
Судом встановлено, що згідно розділу ІІІ атестаційного листа "Результати атестування" позивач набрав наступну кількість балів: 30 балів - загальне атестування, 22 бали - професійне атестування.
Аналізуючи наявність підстав для прийняття Атестаційною комісією ГУНП в Харківській області рішення від 07.09.2016 року про невідповідність позивача займаній посаді та подальшому звільненню зі служби поліції через службову невідповідність, суд зазначає наступне.
Частина 1 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкція, зокрема її пункт 3 розділу І визначає, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри. Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
При цьому, такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Зазначене вище узгоджується із висновком Верховного Суду України, що викладений у постанові від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.
У відповідності до положень пунктів 10-13 розділу IV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу. Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
Пунктами 15-16 розділу IV Інструкції передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
За правилами, встановленими пунктами 17-20 розділу IV Інструкції, атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.
Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії. Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.
Отже, враховуючи викладені вище норми, суд зазначає, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.
Суд зауважує, що визначення терміну "службова невідповідність" Закон України "Про Національну поліцію" не містить. Разом з тим, виходячи із вимог та обмежень, що ставляться до поліцейського та загального розуміння понять, практики Верховного суду України (висновок Верховного Суду України, що викладений у постанові від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14), можна дійти висновку, що особами, що не відповідають займаним посадам, є не тільки працівники в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, але й особи, які порушують установлені чинним законодавством порядок і правила несення служби. До таких осіб можна віднести й осіб, які зловживали своїми правами, порушували встановлені чинним законодавством обов'язки по виконанню служби.
Отже, у конкретних справах мають значення фактичні обставини, що мали місце і передували звільненню особи.
Судовим розглядом встановлено, що за результатами голосування (за - 5), комісія прийняла рішення, що - позивач - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Як вбачається з протоколу ОП №15.00027687.0048754 від 07.09.2016 року при проведенні атестування позивача комісією досліджені всі зібрані щодо нього документи: атестаційний лист, декларація про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" та інформація з відкритих джерел. В протоколі визначено, що членами комісії під час співбесіди ставились питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній Поліції та інше.
З досліджених в судовому засіданні зазначених вище документів не вбачається, що позивач характеризується негативно чи має низькі показники службової діяльності. Згідно із довідкою про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", до позивача заборони, передбачені ст.ст.2-3 Закону України "Про очищення влади", не застосовуються, непогашених дисциплінарних стягнень на момент проведення атестування не має.
Факт набрання позивачем мінімальної кількості балів за результатами проходження тесту на загальні здібності та навички, не може бути самостійною підставою для визнання поліцейського таким, що не відповідає займаній посаді, за умови наявності інших позитивних показників згідно критеріїв, визначених пунктом 16 розділу IV Інструкції №1465.
Суд зазначає, що в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року за № 13 викладено позицію щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, згідно якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Як зазначено Європейським судом з прав людини у справах: "Кумпене і Мазере проти Румунії" від 17.12.2004 року, "Фадєєва проти Росії" від 09.06.2005 року завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи державної влади.
Проте суд зазначає, що приймаючи рішення про скасування висновку суд діє у межах наданої йому компетенції, оскільки не визначається з обов'язком суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване позивачем рішення (висновок) не відповідає критеріям обґрунтованості, встановленим п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, а отже підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідно до пункту 24 Інструкції за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.
Згідно з пунктом 28 Інструкції керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.
Оскільки, судом визнано протиправним та скасовано рішення Атестаційної комісії від 07.09.2016 року, про те, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, яке слугувало єдиною підставою для винесення наказу ГУ НП в Харківській області від 20.09.2016 року №352 о/с про звільнення ОСОБА_1, тому зазначений наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що позовна вимога про поновлення ОСОБА_1 на посаді помічника чергового Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області є такою, що підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення з Головного управління Національної поліції України в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Отже, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць слід звернути до негайного виконання.
Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 71, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії №19 Головного управління Національної поліції України в Харківській області в частині визнання таким, що ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 20.09.2016 року №352 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію».
Поновити ОСОБА_1 на посаді помічника чергового Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді помічника чергового Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області виконується негайно.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Постанова в повному обсязі виготовлена 23 листопада 2016 року.
Суддя А.В. Зінченко