Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
м.Харків
07.11.2016 р. № 820/3320/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,
за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Гнатченко О.О.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, -
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення відповідача, викладене у наказі № 287-о про звільнення з посади старшого інспектора з ОД сектору діловодства слідчого управління фінансових розслідувань ГУДФС у Харківській області в запас Збройних Сил України на підставі пп."г" (через скорочення штатів) п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня1998 року № 1716 "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги";
- зобов'язати відповідача поновити позивача на роботі на посаді старшого інспектора з ОД сектору діловодства слідчого управління фінансових розслідувань ГУДФС у Харківській області;
- стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17.05.2016 по дату прийняття остаточного рішення по даній справі;
- стягнути з відповідача на користь позивача 20000 гривень завданої моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що починаючи з 03.11.2010 позивач працювала на різних посадах в органах , що здійснюють контроль за дотриманням податкового та митного законодавства України у Харківській області. 17.05.2016 наказом ГУ ДФС у Харківській області №287-о позивача було звільнено з посади старшого інспектора з ОД сектору діловодства слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області в запас Збройних Сил України на підставі пп. "г" (через скорочення штатів) п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.1998 № 1716 "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги". Проте, з вказаним наказом позивач не погоджується, оскільки відповідачем всупереч чинному законодавству не було повідомлено про виклик на атестацію. Також позивач зазначила, що під час проведення атестації оголошено лише висновок безпосереднього керівника (начальника сектору діловодства) та начальника слідчого управління, що саме позивач підлягає звільненню. При цьому, відповідачем під час прийняття оскаржуваного наказу порушено норми трудового законодавства в частині визнання осіб, які мають переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку з змінами в організації виробництва і праці. З огляду на викладене, наказ підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на посаді з виплатою середнього заробітку та стягнення з відповідача моральної шкоди.
Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Гнатченко О.О. через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв у відповідності до чинного законодавства. Також зазначила, що на виконання програми Уряду по скороченню на 30% граничної чисельності працівників територіальних органів ДФС України, штатний розпис на 2016 рік ГУ ДФС у Харківській області, у секторі діловодства слідчого управління фінансових розслідувань затверджено всього 2 штатні посади, тоді як в 2015 році лічилось 4 штатні посади, тобто скоротилось 2 штатні посади в даному секторі. При цьому, представник відповідача зазначила, що у зв'язку з проведенням організаційно - штатних змін у підрозділах податкової міліції, на підставі п. 16.3 Положення №198, оголошено проведення позапланового атестування всього особового складу податкової міліції ГУ ДФС у Харківській області, а також затверджено графік атестування особового складу податкової міліції ГУ ДФС у Харківській області. Про зазначене атестування оголошено особовому складу підрозділів податкової міліції, у т.ч. і працівникам слідчого управління фінансових розслідувань. Враховуючи, що на час затвердження і оголошення графіку атестування позивач перебувала на лікарняному, вона проходила атестацію після виходу на роботу 17.05.2016 разом з працівниками податкової міліції оперативного управління. У атестаційному листі позивача зроблено безпосереднім керівником позивача висновок, що ОСОБА_1 займаній посаді відповідає, однак у зв'язку із скороченням штатів та неможливістю подальшого використання на службі у податковій міліції підлягає звільненню.
Позивач - ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.
Представник відповідача - Гнатченко О.О. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях на позов.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
З 03.11.2010 позивач ОСОБА_1 працювала в органах ДФС на різних посадах, з березня 2015 року працювала на посаді старшого інспектора з особливих доручень сектору діловодства слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Харківській області (а.с.16-17,40, 65).
Судом встановлено, що відповідно до положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.20115 №213-р "Про затвердження плану заходів з виконання програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку "України -2020" у 2015 році", одним із положень вказаного плану заходів визначено суттєве зменшення чисельності працівників органів ДФС України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 №85, зокрема, визначено зменшення на 30% граничної чисельності працівників територіальних органів ДФС України.
Враховуючи реалізацію програми Уряду по скороченню на 30% граничної чисельності працівників територіальних органів ДФС України, штатним розписом на 2016 рік ГУ ДФС у Харківській області, у секторі діловодства слідчого управління фінансових розслідувань, де працювала позивач, затверджено 2 штатні посади, а саме: завідуючого сектору та старший інспектор з особливих доручень (а.с.87-91), при цьому, суд зазначає, що в 2015 році лічилось 4 штатні посади, а саме: завідуючий сектору та 3 посади старших інспекторів з особливих доручень (а.с.92-95). Отже, на час спірних правовідносин, скороченню підлягало 2 посади старших інспекторів з особливих доручень.
Так, 03.02.2016 ГУ ДФС у Харківській області в письмовій формі (а.с.45) старшого інспектора з особливих доручень сектору діловодства слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_1 було попереджено про вивільнення її з займаної посади, що підтверджується відповідним підписом ОСОБА_1
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.1998 №1716 "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги" та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114, наказом ГУ в Харківській області від 17.05.2016 №287-о (а.с. 46), звільнено в запас Збройних Сил України за підпунктом "г" п. 64 (через скорочення штатів) старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1, старшого інспектора з особливих доручень сектору діловодства слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області, 17.05.2016.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного наказу про звільнення позивача з посади у зв'язку з скороченням штату, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Правовідносини щодо проходження служби в органах ДФС податкової міліції в даному випадку врегульовано ПК України, Законом України "Про Національну поліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 року № 114, Положенням про атестаційну комісію по роботі з працівниками податкової міліції, затвердженого наказом ДФС України від 17.10.2014 №198.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно - технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до п. 15 ч.1 ст. 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 43 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, просування по службі осіб рядового і начальницького складу провадиться, як правило, на конкурсній основі з урахуванням їх ділових і особистих якостей, результатів роботи і проявленої здатності виконання обов'язків на вищій посаді, а також висновків атестації.
Згідно абз.2 п. 47 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, атестації осіб рядового і начальницького складу має передувати підготовча робота (організаційні та виховні заходи, індивідуальні бесіди з тими, хто підлягає атестації).
Пунктом 48 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаних посад через чотири роки, а також при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку.
Наказом ДФС України від 17.10.2014 №198 затверджено Положення про атестаційну комісію по роботі з працівниками податкової поліції (а.с.46-51).
Відповідно до п. п. 16.3 Положення про атестаційну комісію по роботі з працівниками податкової поліції, позачергове атестування для всього особового складу або окремих його категорій, незалежно від строку попереднього атестування, оголошується наказом (начальника головного управління в областях та місті Києві, Міжрегіонального головного управління ДФС України - Центрального офісу з обслуговування великих платників) у випадках проведення організаційно-штатних змін у підрозділах податкової міліції.
Підпунктом 16.2 Положення про атестаційну комісію по роботі з працівниками податкової поліції встановлено, що графік проведення атестацій доводиться до відома працівників податкової міліції не пізніше ніж за десять днів до її проведення.
Наказом ГУ ДФС у Харківській області від 03.02.2016 №58-о (а.с.52) визначено провести позачергове атестування всього особового складу податкової міліції ГУ ДФС у Харківській області, призначення (звільнення) яких здійснюється начальником Головного управління, а також затверджено графік проведення атестування особового складу податкової міліції ГУ ДФС у Харківській області.
Відповідно до затвердженого графіку проведення атестування особового складу податкової міліції ГУ ДФС у Харківській області, датою атестування управління фінансових розслідувань визначено 28.04.2016.
Матеріали, які виносяться на розгляд атестаційної комісії, подаються секретарю атестаційної комісії керівниками підрозділів податкової міліції не пізніше як за 10 днів до засідання (п. 13 Положення про атестаційну комісію по роботі з працівниками податкової поліції).
Атестація проводиться як правило в присутності працівника, який проходить атестацію на засіданні атестаційної комісії в день, встановлений графіком. У разі неявки атестата на засідання без поважних причин атестаційна комісія має право провести атестацію за його відсутності. До поважних причин у цьому випадку можна віднести: хворобу, відпустку за сімейними обставинами, відрядження тощо. В разі виникнення поважних причин, особа яка атестується, повинна попередити (не менш ніж за добу) секретаря атестаційної комісії письмово або по телефону (п. п. 16.4 Положення про атестаційну комісію по роботі з працівниками податкової поліції).
Як вбачається з матеріалів справи, на час проведення атестації ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності (а.с. 96), а також засвідчено відповідними службовими записками (а.с.56,57).
Таким чином, 28.04.2016 причина відсутність позивача на атестації є поважною, що не заперечувалося відповідачем.
Працівник, який атестувався, ознайомлюється з висновком атестаційної комісії в атестаційному листі (додаток 1), ставить свій підпис і дату. У разі незгоди з висновком атестаційної комісії працівник, який атестувався, щодо якого прийнято рішення, має право протягом 3 днів з часу ознайомлення з рішенням, подати мотивований рапорт на ім'я керівника, який має право призначати її на посаду (п.п.16.5 Положення про атестаційну комісію по роботі з працівниками податкової поліції).
Атестаційна комісія визначає рівень професійної придатності працівника, вносить пропозиції про проведення службової перевірки, а також надає рекомендації про направлення працівника для освідування військово - лікарською комісією з метою визначення шкоди, завданої здоров'ю працівника в процесі його оперативно-службової діяльності (п. 17 Положення про атестаційну комісію по роботі з працівниками податкової поліції).
Відповідно до змісту Положення про атестаційну комісію по роботі з працівниками податкової поліції, до атестаційного листа вноситься висновок безпосереднього керівника щодо атестованого працівника, який враховується атестаційною комісією при прийнятті остаточно рішення.
Згідно атестаційного листа ОСОБА_1, висновок безпосереднього керівника - завідуючої сектору діловодства слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області Козіної Н. М. про ділові, професійні, моральні та особисті якості вказано працівника, а також рівень культури і здатність працювати з людьми, визначає, що позивач займаній посаді відповідає, однак у зв'язку скороченням штатів та неможливістю подальшого використання службі у податковій міліції підлягає звільненню.
З зазначеним висновком ОСОБА_1 не погодилась під час ознайомлення 24.04.2016, що підтверджується відповідною відміткою.
На виконання умов чинного законодавства позивач написала на ім'я в.о. начальника ГУ ДФС у Харківській області Рибакову М.В. відповідний рапорт від 21.04.2016 про незгоду з вказаним висновку, у зв'язку з тим, що при складанні вказаного висновку про звільнення позивача не враховано положення інших статей Кодексу стосовно переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (а.с.18).
Отже, позивачем було здійснено всі належні дії щодо захисту свої прав та інтересів в трудових відносинах з відповідачем.
При цьому, в ході судового розгляду, судом встановлено, що атестація позивача, у зв'язку з хворобою, відбулася пізніше - 17.05.2016. Проте, атестація іншого старшого інспектора сектору діловодства ОСОБА_6 відбулось 28.04.2016, за результатами якого атестаційною комісією було атестовано останню 28.04.2016, що фактично надало їй першочергове право займати посаду старшого інспектора з особливих доручень сектору діловодства слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області.
За загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.02.2015 по справі №21-8а15. Порядок звільнення працівника через скорочення штатів вказаним Положенням Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС не визначений, тому суд до даних правовідносин застосовує загальні положення норм трудового законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КЗпП, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Відповідачем не було дотримано встановленого законодавством порядку звільнення працівника за скороченням штату. Під час розгляду справи представником відповідача не надали доказів пропонування позивачу інших вакантних посад при попередженні про звільнення, доказів відмови позивача від подальшого проходження служби, так і доказів щодо відсутності можливості подальшого використання позивача на службі.
Під час скорочення штату працівників у секторі здійснюється шляхом порівняння працівників враховуючи кваліфікацію, стаж роботі, професійні навички тощо працівника.
Статтею 42 КЗпП України передбачено, що можливість адміністрації при скорочені чисельності штату працівників надавати переважне право на залишення на роботі працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Таке право отримало назву "переважного права" на залишення на роботі. Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Зазвичай роботодавець повинен приготувати довідку у довільній формі про результати порівняльного аналізу і навести дані, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі. У процесі такого порівняльного аналізу можна враховувати такі обставини: наявність відповідної освіти, післядипломну освіту, документи про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи у роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалого перебування на лікарняних листках, відсутність зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних завдань, відсутність скарг, обсяги виконуваних робіт, дотримання строків доручених завдань тощо.
Що стосується доводів представників відповідача про не проходження ОСОБА_1 позачергової атестації 17.05.2016, то суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідачем не було дотримано процедуру проведення атестування, оскільки про позачергову атестацію поза графіком, у зв'язку з тим, що позивач перебував на лікарняному не було повідомлено під розпис позивача.
При цьому, суд не бере до уваги твердження представника відповідача, надані в судовому засіданні, стосовно того, що переважне право на посаду, яка залишилася після скорочення працівників сектору, мала саме старший інспектор сектору діловодства ОСОБА_6 у зв'язку з тим, що вона пройшла атестацію, мала на момент спірних правовідносин вищу освіту, а також займала більш тривали час рівнозначну посаду, ніж позивач.
З огляду на те, що під час проведення атестації ОСОБА_6 пройшла в більш ранній проміжок часу, що фактично їй надало перевагу перед позивачем, оскільки у висновку безпосереднього начальника та відповідно членів атестаційної комісію щодо ОСОБА_1 констатовано, що займаній посаді вона відповідає, однак у зв'язку скороченням штатів та неможливістю подальшого використання службі у податковій міліції підлягає звільненню.
Також в ході судового розгляду, судом встановлено, що на час спірних правовідносин, позивач набула вищу освіту, та фактично займала більш тривалий час рівнозначну посаду, ніж ОСОБА_6, що визначено відповідними наказами щодо призначення обох осіб на посади.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування свого рішення покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Таким чином, позивача було звільнено з роботи з порушенням Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, оскільки відповідач не довів відсутність можливості подальшого використання позивача на службі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління ДФС у Харківській області від 17.05.2016 № 287-о про звільнення з посади старшого інспектора з особливих доручень сектору діловодства слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Харківській області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1, відповідно до пп."г" п. 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 року № 114 - прийнято відповідачем з порушенням чинного законодавства, через що наказ підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше як за один рік.
Враховуючи наведене, суд дійшла висновку про те, що позовні вимоги позивача про поновлення її на посаді старшого інспектора з особливих доручень сектору діловодства слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області, з 17.05.2016 та стягнення з ГУ ДФС у Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, з 17.05.2016 по день прийняття рішення судом є обґрунтованими, через що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 20000 гривень завданої моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (далі - Постанова) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Згідно п. 9 Постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Позивачем під час розгляду справи не зазначено, в чому безпосередньо полягає ця шкода, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні цих позовних вимог позивача в частині відшкодування моральної шкоди, - належить відмовити.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме позовні вимоги про: скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області від 17.05.2016 № 287-о про звільнення з посади старшого інспектора з особливих доручень сектору діловодства слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1, відповідно до пп."г" п. 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 № 114.; поновлення старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з особливих доручень сектору діловодства слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області, з 17.05.2016; стягнення з ГУ ДФС у Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, з 17.05.2016 по день прийняття рішення судом - належить задовольнити.
У задоволенні позовних вимог про стягнення з ГУ ДФС у Харківській області на користь ОСОБА_1 20000 гривень завданої моральної шкоди - належить відмовити.
Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати відносяться за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до п.2, п.3 ч.1 ст.256 КАС України, постанова суду щодо поновлення на посаді та в частині стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 256 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди - задовольнити частково.
Скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області від 17.05.2016 № 287-о про звільнення з посади старшого інспектора з особливих доручень сектору діловодства слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Харківській області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1, відповідно до пп."г" п. 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 року № 114.
Поновити старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з особливих доручень сектору діловодства слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Харківській області, з 17.05.2016.
Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, з 17.05.2016 по день прийняття рішення судом.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 в органах ДФС на посаді старшого інспектора з особливих доручень сектору діловодства слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Харківській області з 17.05.2016, в частині стягнення грошового забезпечення в межах одного місяця.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 14 листопада 2016 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.