Справа № 456/2104/16-ц
Провадження № 2/456/1419/2016
іменем України
14 листопада 2016 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Янко Б. Я. ,
при секретарі Стасів О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрию цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та в інтересах Д.А. звернулись до суду із позовом в якому просять постановити рішення, яким визнати відповідача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1
В обґрунтування своїх позовних вимог, покликаються на те, що вони - основний квартиронаймач квартири АДРЕСА_1 Крім них в квартирі зареєстрований син позивача від першого шлюбу ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. В 1997 році, коли йому було 12 років, вони з його матір'ю розірвали шлюб і вона разом з сином, перейшла жити до її квартири по АДРЕСА_2, не знявши з реєстрації їхнього сина у вищенаведеній квартирі. З того часу син так і залишився зареєстрованим у спірній квартирі , хоча з 1997 року в квартирі не проживав.
Відповідач ніколи не підтримував з ними та його теперішньою сім'єю жодних стосунків. В квартирі немає і не було жодних його речей. Він ніколи не заявляв своїх прав на житло, не допомагав в оплаті комунальних послуг, і взагалі ніколи не навідувався в спірну квартиру.
Реєстрація відповідача в їхній квартирі не дає їм можливість приватизувати квартиру, оформити субсидію по оплаті комунальних послуг, тобто несуть матеріальні витрати, а тому вони змушен булиі звернутись в суд з даним позовом.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 повністю підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просить позов задоволити.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в судові засідання не з'явились, подали письмові заяви про слухання справи у їхній відсутності та підтримали позов в повному обсязі.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, на виклики суду на 17. 10.2016 р. та 14.11.2016 р., не з'явився, причину неявки не повідомив, хоча належно про час та місце слухання справи був повідомлений, заперечення на позов не подав. А тому суд відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України розглянув справу заочно за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.
Поясненнями позивача та дослідженими доказами по справі доведено, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 основний квартиронаймач квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 - дружина основного квартиронаймача, донька позивачки від першого шлюбу ОСОБА_3 та онучка позивачки неповнолітня ОСОБА_4. Вказані особи - зареєстровані та постійно проживають у вказаній квартирі.
Згідно довідки виданої КП « Мрія» № 1719 від 12.07.2016 р. у спірній квартирі зареєстрований ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3- син позивача від першого шлюбу.
Судом встановлено, що у 1997 році, коли синові позивача було 12 років, батьки розлучились. Перша дружина з сином залишили квартиру позивача і почали проживати за адресою АДРЕСА_1, не знявши з реєстрації їхнього сина в квартирі. З того часу син так і залишився зареєстрованим у спірній квартирі , хоча з 1997 року в квартирі не проживав.
Відповідач ніколи не підтримував з позивачем та його теперішньою сім'єю жодних стосунків і до теперішнього часу не спілкується з ними. Зі слів знайомих син отримавши карту поляка зі своєю сім'єю переїхав на постійне місце проживання в Польщу.
У спірній квартирі відповідач лише зареєстрований, але не проживає з 1997 року, не має у вказаній квартирі особистих речей та не сплачує витрати по утриманню будинку.
Реєстрація відповідача в квартирі не дає позивачам можливість приватизувати квартиру, оформити субсидію та інші пільги, передбачені чинним законодавством, тобто несуть зайві матеріальні витрати
Факт не проживання в спірній квартирі відповідача з 1997 року підтверджується актом фактичного проживання, складеним комісією КП «Мрія» 12 липня 2016 року після опитування сусідів по будинку.
У відповідності із ст. 319 Цивільного Кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Стаття 391 Цивільного Кодексу України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 71 ЖК України особа може бути визнана такою, що втратила право на житло, якщо вона не проживає в жилому приміщенні понад шість місяців без поважних причин.
Отже, відповідач по справі, з 1997 року не проживав у квартирі АДРЕСА_1 не здійснює догляд за житлом та не приймає участі в його утриманні в належному стані, а тому суд прийшов до висновку, що відповідач втратив право на користування вказаною квартирою.
Керуючись ст. ст.10, 62, 209, 212-215 224 ЦПК України, ст. ст. 16, 405 ЦКУ, ст. ст. 71, 72, 150, 163 ЖК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуте судом шляхом подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії, або може бути оскаржене у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий-суддя Б. Я. Янко