КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
18 листопада 2016 року справа № П/811/1436/16
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:
позивача: ОСОБА_1;
відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомКіровоградського міськрайонного центру зайнятості
до Кіровоградської обласної ради
про стягнення грошової допомоги по безробіттю,
Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд стягнути з Кіровоградської обласної ради (далі - відповідач) виплачену ОСОБА_3 грошову допомогу по безробіттю в сумі 18560,58 грн. у зв'язку із поновленням працівника на роботі за рішенням суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості на обліку в статусі безробітнього перебував ОСОБА_3, якому було здійснено виплати з допомоги по безробіттю. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та відповідним розпорядженням Кіровоградської обласної ради вказана особа поновлена на роботі. Таким чином, на підставі частини четвертої статті 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” з роботодавця підлягає утриманню нарахована та виплачена ОСОБА_3, допомога по безробіттю за період перебування на обліку в Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості. Виплачена ОСОБА_3 допомога по безробіттю складає 18560,58 грн.
В судовому засіданні представником позивача позицію викладену в адміністративному позові підтримано та наголошено на його задоволенні.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, свої мотиви виклав в поданих до суду письмових запереченнях, в яких наголосив на необґрунтованості позовних вимог оскільки вказує, що Кіровоградською обласною радою подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2016р. (а.с.43-48)
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів частини шостої статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України, складення постанови у повному обсязі було відкладено до 23 листопада 2016 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, дійшов наступних висновків.
31.07.2015 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості про надання статусу безробітного (а.с.14).
Згідно персональної картки (а.с.12-14) 05.08.2015 року ОСОБА_3 був наданий статус безробітнього, призначена виплата допомоги по безробіттю та з 07.08.2015 року розпочато виплату відповідної допомоги (а.с.19).
Разом з тим, з 20.08.2015р. Кіровоградським міськрайонним центром зайнятості припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_3 у зв'язку з поданням ним письмової заяви про відмову від послуг Державної служби зайнятості на підставі відповідного наказу від 20.08.2015р. №НТ150820 (а.с.19 зворот.)
Проте, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 наказом Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості від 22.10.2015р. №НТ151022 поновлено статус безробітного з 22.10.2015р. та призначено відповідні виплати (а.с.20).
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2016 року (а.с.21-24) та розпорядженням Голови Кіровоградської обласної ради від 25.03.2016р. №14-к(а.с.25) ОСОБА_3 поновлено на посаді начальника відділу правового та кадрового забезпечення виконавчого апарату Кіровоградської обласної ради; за період 09.07.2015р. по 10.03.2016 року на його користь стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 54087,20 грн.
Наказом №НТ160329 від 29.03.2016р. припинено реєстрацію безробітного у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду (а.с.20).
З метою досудового врегулювання питання про добровільну сплату незаконно отриманих коштів позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №06-34/1376/08 від 20.04.2016 року про необхідність добровільного повернення коштів, сплачених як допомога по безробіттю на рахунок центру зайнятості (а.с.26).
Однак, у добровільному порядку такі кошти відповідач не сплатив.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Стаття 46 Конституції України передбачає право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у випадку безробіття з незалежних від них обставин. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.
Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються законами України від 05.07.2012 № 5067-VI "Про зайнятість населення" та від 02.03.2000 № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 6, пункту 5 частини другої статті 17, пункту 5 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, зокрема, має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
У той же час, пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення» визначено, що до внесення змін до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «;Про зайнятість населення» органи державної служби зайнятості продовжують виконувати завдання та функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і фінансуються за рахунок і в межах коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
На підставі викладеного, даний спір належить до розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.01.2016 у справі №2а-4618/12/1370 (ЄДРСР №55799810).
За змістом статті 5 Закону України "Про зайнятість населення" держава гарантує у сфері зайнятості, зокрема, соціальний захист у разі настання безробіття.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про зайнятість населення" кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття.
Згідно статті 5 Закону України “Про зайнятість населення” від 05 липня 2012 року №5067-VI, держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні соціальний захист у разі настання безробіття, захист від дискримінації у сфері зайнятості, необґрунтованої відмови у найманні на роботу і незаконного звільнення, додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян.
Відповідно до частини першої статті першої Закону України “Про зайнятість населення” зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить дохід у грошовій або іншій формі.
У відповідності до пункту другого частини першої статті 1 вказаного Закону безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Статтею 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” розмір допомоги по безробіттю застрахованим особам визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.
Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.
Водночас, відповідно до частини четвертої статті 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду України, відображену у постанові від 19.01.2016р. по справі №2а-4618/12/1370 за позовом Новояворівського міського центру зайнятості до Львівської митниці Державної фіскальної служби України (а.с.40-42).
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Суд враховує викладений вище висновок Верховного Суду України по справі №2а-4618/12/1370, а тому вважає, що поновлення на роботі ОСОБА_3 судовим рішенням від 10.03.2016 року презюмує утримання з роботодавця - Кіровоградської обласної ради - суми виплаченої вказаній особі допомоги по безробіттю.
З огляду на викладене, суд вказує про необґрунтованість тверджень відповідача про безпідставне подання позивачем даного адміністративного позову.
Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно з частиною сьомою статті 235 Кодексу законів про працю України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (частина перша статті 76 Закону України «Про виконавче провадження»).
Як вбачається з матеріалів справи, Кіровоградським міськрайонним центром зайнятості ОСОБА_3 за період з 10.08.2015р. по 19.08.2015р. та з 22.10.2015р. по 24.03.2016р. було виплачено допомогу по безробіттю у загальному розмірі 18 560,58 грн. (а.с.54)
Відповідно до статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Олександрійський міськрайонний центр зайнятості в Кіровоградській області контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття та проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.
Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звірення даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Згідно пунктом 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року за №60/62, Постанови Правління Пенсійного Фонду України від 13 лютого 2009 року №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 березня 2009 року за № 232/16248 у разі відмови особи повернути кошти, а також в разі неповернення їх у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене та враховуючи, що на момент розгляду справи спірна сума відповідачем не сплачена суд, дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд також вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь Кіровоградському міськрайонного центру зайнятості судові витрати у розмірі 1378,00 грн. (а.с.3)
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов - задовольнити.
2.Стягнути з Кіровоградської обласної ради (код - 22223982) виплачену ОСОБА_3 грошову допомогу по безробіттю в сумі 18560 (вісімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 58 коп. у зв'язку із поновленням працівника на роботі за рішенням суду.
3.Присудити Кіровоградському міськрайонного центру зайнятості (код - 22218952) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім) за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської обласної ради (код - 22223982).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Жук