КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
21 листопада 2016 року справа № П/811/263/16
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго»
доКіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.03.2016 року №0000061404, №0000071404 та №0000081404, -
Публічне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.03.2016 року №0000061404, №0000071404 та №0000081404 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 957002,00 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що податковим органом неправомірно встановлено порушення позивачем приписів Податкового кодексу України та протиправно зроблено висновок про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток, а також завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток внаслідок відображення недостовірних сум взаємовідносин по операціях з придбання товарів (робіт, послуг).
Відповідач позовних вимог не визнав та подав до суду заперечення на позовну заяву, у яких вказав, що плановою перевіркою ПАТ «Кіровоградобленерго» не підтверджено данні податкової звітності щодо ланцюга постачання товарів (робіт, послуг), що відображені в подальшому як отримані ПАТ «Кіровоградобленерго» від ТОВ «ТД Ойл Груп», ТОВ «ай Ті-Лінкс», ТОВ «Укр Трейд сервіс», ТОВ «Ексім-Прилад», ПП «Аркадія», ПП «Тронік», ТОВ «Елемарк-Енерго», ТОВ «Інтеропторг», ТОВ ВСП «Діск» та ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна». Реальність вчинення господарських операцій між ПАТ «Кіровоградобленерго» та підприємствами - постачальниками, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів задекларований на папері, таким чином, оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесено законно та обґрунтовано
Відповідно до ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.09.2016 року подальший розгляд та вирішення справи судом здійснено у порядку письмового провадження.
Розглянувши у письмовому провадженні подані представником позивача і відповідача документи і матеріали, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Публічне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго» зареєстроване як юридична особа 24 вересня 1995 року та з того часу перебуває на обліку в податковому органі як платник податків (т.2, а.с.1).
З 15 грудня 2015 року по 17 лютого 2016 року посадовими особами Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції проведена документальна планова виїзна перевірка публічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, а також дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року.
За результатами перевірки податковим органом складено Акт документальної планової виїзної перевірки від 24 лютого 2016 року №5/11-23-14-04/23226362, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення Позивачем зокрема вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 347247,00 грн.; пунктів 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, підпункт 139.1.9, п.139.1 статті 139,п. 141.2 ст.141 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 146098,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1880716,00 грн. (т.2, а.с.19-266).
На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10 березня 2016 року:
- №0000061404, яким ПАТ «Кіровоградобленерго» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 520871, 00 грн. (за основним платежем - 347247,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 173624,00 грн.) (т.1, а.с.14);
- №0000071404, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 182623,00 грн. (за основним платежем - 146098,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 36525,00 грн.) (т.1,а.с.16);
- №0000081404, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1880716,00 грн. (т.1,а.с.17).
Як вбачається матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення базуються на висновках акту перевірки про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту в результаті безпідставного віднесення до таких витрат та кредиту господарських операцій з контрагентами (ТОВ «ТД Ойл Груп», ТОВ «ай Ті-Лінкс», ТОВ «Укр Трейд сервіс», ТОВ «Ексім-Прилад», ПП «Аркадія», ПП «Тронік», ТОВ «Елемарк-Енерго», ТОВ «Інтеропторг», ТОВ ВСП «Діск» та ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна»), які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
За приписами статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу, а також дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Водночас, відповідно до приписів пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У свою чергу, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України містить застереження, за яким не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту та витрат є фактичне здійснення господарської операції платником податків та пов'язаність такої операції з його господарською діяльністю.
У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.
Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «ТД Ойл Груп», ТОВ «ай Ті-Лінкс», ТОВ «Укр Трейд сервіс», ТОВ «Ексім-Прилад», ПП «Аркадія», ПП «Тронік», ТОВ «Елемарк-Енерго», ТОВ «Інтеропторг», ТОВ ВСП «Діск» та ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.
Судом з'ясовано такі обставини.
Основним видом діяльності позивача за КВЕД є - розподілення електроенергії (35.13).
Так, у власності ПАТ «Кіровоградобленерго» перебувають автомобілі: ЗИЛ ВА9425 АТ; ЗИЛ ВА 8977 АТ; ГАЗ ВА 8913 АТ; Toyota Camry BA 1144 BP; Subaru Legacy ВА 8901 АТ та Mitsubishi Pajero ВА 9951 АК (т.7, а.с.30-32, 76-78).
Також, на балансі ПАТ «Кіровоградобленерго» обліковується земельна ділянка та комплекс будівель та споруд за адресою м. Кропивницький вул. Аджамська, 9, що підтверджується копією договору оренди землі №169 від 06.03.2012 року, копією акта про передачу та прийом земельної ділянки в натурі та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (т.7, а.с.34-43).
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Ай Ті-Лінкс» судом встановлено наступне.
Відповідно до договорів поставки обладнання №130514/1 від 13.05.2014 року та №751/24 від 16.07.2014 року укладених між ПАТ «Кіровоградобленерго» (Покупець) та ТОВ «Ай Ті-Лінкс» (Постачальник), останній зобов'язується поставити обладнання в кількості та терміни, вказані в Додатках до даного Договору, які є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується здійснити його оплату на умовах цього договору (т.2, а.с.170-177).
На виконання договірних зобов'язань за вказаними договорами, ТОВ «Ай Ті-Лінкс» у перевіряємий період поставило прилади супутникового моніторингу SmartTrack та контакт під роз'єм Mini-Fit.
За наслідками виконання умов укладеного договору, ТОВ «Ай Ті-Лінкс» виписало позивачеві: податкову накладну №164 від 23.07.2014 року на загальну суму 100000,00 грн., в тому числі ПДВ - 16666,67 грн. та податкову накладну №196 від 30.07.2014 року на загальну суму 50,40 грн., в тому числі ПДВ - 8,40 грн. (т.2, а.с.183-184).
Факт поставки обладнання підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рахунків (т.2, а.с.185-186), видаткових накладних (т.2, а.с.178-182), актів приймання - передачі ТМЦ (т.7, а.с.79-80).
На підтвердження відповідності придбаного у ТОВ «Ай Ті-Лінкс» обладнання позивачем до матеріалів справи долучено копії: сертифікату відповідності з додатком, висновку державної санітарно - епідеміологічної експертизи та паспортів на кожен виріб (т.7, а.с.81-152).
Оплату вартості придбаного обладнання позивачем здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується копією платіжного доручення (т.2, а.с.187).
При цьому, податкові накладні, якими оформлювався факт прийняття підприємством товару, містить всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару, його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, підписи уповноважених осіб.
Придбаний у ТОВ «Ай Ті-Лінкс» товар оприбутковано на складах ПАТ «Кіровоградобленерго», що підтверджується долученим до матеріалів справи копіями прибуткових ордерів та накладних на внутрішнє переміщення (т.5, а.с.242-248).
В подальшому придбаний у ТОВ «Ай Ті-Лінкс» товар використаний у власній господарській діяльності ПАТ «Кіровоградобленерго» та встановлений на автотранспортні засоби підприємства, що підтверджується долученим до матеріалів справи копіями актів про встановлення GPS - обладнання на автотранспортному засобі, копіями свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу та актів введення в експлуатацію (т.5, а.с.249-250; т.7, а.с.153-250; т.8, а.с.1-40).
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Ексім-Прилад» судом встановлено наступне.
Відповідно до договору поставки №69/04 від 23.01.2013 року укладеного між ПАТ «Кіровоградобленерго» (Покупець) та ТОВ «Ексім-Прилад» (Постачальник), останній зобов'язується поставити і передати у власність Покупця продукцію електротехнічного призначення, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату (т.2, а.с.208-212).
На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором, ТОВ «Ексім-Прилад» у перевіряємий період поставило позивачу: індикатори працездатності схем обліку електричної енергії (13935838. 000003-01РЄ), Однопозиційні соповіщувачі Агат-6-24, тощо.
За наслідками виконання умов укладеного договору, ТОВ «Ексім-Прилад» виписало позивачеві: податкову накладну №25888 від 26.05.2013 року на загальну суму 27837,60 грн., в тому числі ПДВ - 4639,60 грн. та податкову накладну №26349 від 25.06.2013 року на загальну суму 55500,00 грн., в тому числі ПДВ - 9250,00 грн. (т.2, а.с.219-220).
Податкові накладні, якими оформлювався факт прийняття підприємством товару, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару, його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, підписи уповноважених осіб.
Факт поставки електротехніки підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: специфікацій (т.2, а.с.213-214), рахунків-фактур (т.2, а.с.221-223) та видаткових накладних (т.2, а.с.215-218).
Перевезення товару придбаного у ТОВ «Ексім-Прилад» здійснено за допомогою третьої особи ПП «Нічний експрес та підтверджується долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними (т.6, а.с.7-8, 10, 12).
Оплату вартості товару позивачем здійснено у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.2, а.с.224-225).
Придбаний у ТОВ «Ексім-Прилад» товар оприбутковано на складах ПАТ «Кіровоградобленерго», що підтверджується долученим до матеріалів справи копіями перепусток на переміщення та прибуткових ордерів (т.6, а.с.9, 11, 13 - 14, 24, 29-30).
В подальшому придбаний у ТОВ «Ексім-Прилад» товар використаний у власній господарській діяльності ПАТ «Кіровоградобленерго», що підтверджується долученим до матеріалів справи копіями актів введення в експлуатацію, актів приймання виконаних робіт та накладних на внутрішнє переміщення (т.6, а.с.15-23, 25-28, 31-38).
Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Аркадія» судом встановлено наступне.
30 вересня 2013 року між ПАТ «Кіровоградобленерго» (замовник) та ПП «Аркадія» (підрядник) укладено договір на виконання робі з поточної покраски металоконструкцій ОРУ-35кВ, шинного моста 35кВ, ПС 154/35/6кВ «ГПП», за змістом якого підрядник зобов'язується своїми силами та засобами у встановлений строк та відповідно до проектно-кошторисної документації виконати роботи поточної покраски металоконструкцій ОРУ-35кВ, шинного моста 35кВ, на підстанції «ГПП-154-кВ» (т.2, а.с.226-231).
На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором у листопаді 2013 року ПП «Аркадія» здійснило обумовлені договором роботи.
Факт виконання робіт за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи копіями податкової накладної від 05 листопада 2013 року №1 (т.2,а.с.241), договірної ціни (т.2, а.с.232), локальної сміти (т.2, а.с.233-235) довідкою про вартість виконаних робіт (т.2, а.с.240), рахунку-фактури (т.2, а.с.242), а також, відповідним актом здачі-прийняття виконаних робіт (т.2, а.с.236-139) на загальну суму 22659,65 грн. (із них ПДВ - 3776,61 грн.).
Податкова накладна, містить всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару, його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, підписи уповноважених осіб.
Судом встановлено також, що розрахунок за виконані роботи з ТОВ ПП «Аркадія» позивачем здійснено у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія платіжного доручення (т.2, а.с.243).
Також, на підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем до матеріалів справ долучено копії: договору оренди землі №169 від 06.03.2012 року; акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі; схеми земельної ділянки; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права; свідоцтва про право власності; журналу реєстрації цільового інструктажу на робочому місці; журналу обліку робіт по нарядам та розпорядженням (т.7, а.с.34-54).
Вищевказані документи підтверджують перебування у розпорядженні позивача об'єкту на якому проводились роботи та фактичний допуск на ці об'єкти осіб які виконували роботи обумовлені договором від 30 вересня 2013 року.
Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Троник» судом встановлено наступне.
Відповідно до договору про надання послуг №21032013 від 21.03.2013 року укладеного між ПАТ «Кіровоградобленерго» (замовник) та ПП «Троник» (виконавець), останній зобов'язується виконати роботи по ремонту гідропневмомолоту ГПМ-120 (т.2, а.с.244).
Передумовою укладення вищевказаного договору слугувала службова записка начальника Олександійського РЕВ щодо необхідності використання спец установки гідро молот встановленої на трактор ЮМЗ-6 держ. №188-60 ВА, який на даний час перебуває у несправному стані (т.7, а.с.55).
На виконання договірних зобов'язань за договором про надання послуг №21032013 від 21.03.2013 року у квітні 2013 року ПП «Троник» виконало ремонтні роботи.
Факт виконання ремонтних робіт підтверджується наявними у матеріалах справи копіями податкової накладної від 28 березня 2013 року №56, рахунку на оплату від 22.03.2013 року №467 та акту надання послуг від 18.04.2013 року (т.2, а.с.245-247) на загальну суму 12720,00 грн. (із них ПДВ - 2120,00 грн.).
Податкова накладна, містить всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару, його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, підписи уповноважених осіб.
Судом також встановлено, що розрахунок за виконані ремонтні роботи ПП «Троник» позивач здійснив у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія платіжного доручення (т.2, а.с.248).
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ВСП «Діск» судом встановлено наступне.
Відповідно до договору №8-1/70 від 09.01.2014 року укладеного між ПАТ «Кіровоградобленерго» (Замовник) та ТОВ ВСП «Діск» (Продавець), останній зобов'язується поставити (виконати), а Замовник оплатити товар (послуги) за ціною, у кількості, асортименті та в терміни, узгоджені сторонами і зазначені в рахунках - фактурах або накладних (т.3, а.с.104-106).
На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором, ТОВ ВСП «Діск» у перевіряємий період поставило позивачу кабель UTP, 0,51 мм, алюміній + мідь саt 5e (бухта 305 м.).
За наслідками виконання умов укладеного договору, ТОВ ВСП «Діск» виписало позивачеві податкову накладну від 28.07.2014 року (т.3, а.с.108).
Податкова накладна, якою оформлювався факт прийняття підприємством товару, містить всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару, його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, підписи уповноважених осіб.
Факт поставки кабелю підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рахунку на оплату та видаткової накладної (т.3, а.с.107, 109).
Оплату вартості товару позивачем здійснено у безготівковій формі, що підтверджується копією платіжного доручення (т.3, а.с.110).
В подальшому придбаний у ТОВ ВСП «Діск» товар використаний у власній господарській діяльності ПАТ «Кіровоградобленерго», що підтверджується долученим до матеріалів справи копіями актів на списання матеріальних цінностей (т.6, а.с.99-100).
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Торговий дім ойл груп» судом встановлено наступне.
30 грудня 2013 року між позивачем та вказаним контрагентом укладено договір поставки №1536/04 (т.2,а.с.138-141).
Відповідно до умов договору ТОВ «Торговий дім ойл груп» зобов'язується поставляти і передавати у власність ПАТ «Кіровоградобленерго» паливно - мастильні матеріали. Найменування товару, його загальна кількість та ціна визначаються у відповідних специфікаціях.
На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором, ТОВ «Торговий дім ойл груп» в період, який перевірявся, відпустило позивачеві бензин Галоша (С2-80/120), Мастило Циатим-203 та Оливу NRG M-8В/17,5кг/20л.
За наслідками виконання умов укладеного договору, ТОВ «Торговий дім ойл груп» виписало позивачеві: податкову накладну №3176 від 18.02.2014 року на загальну суму 13178,40 грн., в тому числі ПДВ - 2196,40 грн., податкову накладну №5616 від 17.03.2014 року на загальну суму 6372,00 грн., в тому числі ПДВ - 1062,00 грн., податкову накладну №8537 від 18.04.2014 року на загальну суму 5886,40 грн., в тому числі ПДВ - 981,01 грн., податкову накладну №10067 від 12.05.2014 року на загальну суму 20735,00 грн., в тому числі ПДВ - 3455,83 грн., податкову накладну №12870 від 10.06.2014 року на загальну суму 15580,00 грн., в тому числі ПДВ - 2596,67 грн., податкову накладну №14837 від 10.07.2014 року на загальну суму 1480,00 грн., в тому числі ПДВ - 146,67 грн., податкову накладну №14841 від 10.07.2014 року на загальну суму 6180,00 грн., в тому числі ПДВ - 1030,00 грн. (т.2,а.с.149-155).
Факт поставки паливно - мастильних матеріалів підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рахунків (т.2, а.с.156-162) та видаткових накладних (т.2, а.с.142-148),
Якість паливно - мастильних матеріалів підтверджується долученими до матеріалів справи копіями: сертифікату на масло моторне для автотракторних дизелів М-8В від березня 2014 року; паспорту якості на масло Циатим-203 №19184 від 04.02.2014 року; паспорта якості на Нефрас С2-80/120 (т.5,а.с.177-179).
Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.2, а.с.163-169).
При цьому, податкові накладні, якими оформлювався факт прийняття підприємством ПММ, містить всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару, його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, підписи уповноважених осіб.
В подальшому товар оприбутковано на складах ПАТ «Кіровоградобленерго», що підтверджується долученим до матеріалів справи копіями перепусток на переміщення товарно-матеріальних цінностей, прибуткових ордерів, накладних на внутрішнє переміщення та подорожніх листів службових авто (т.5, а.с.180-214).
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Укр Трейд Сервіс» судом встановлено наступне.
Відповідно до договору поставки №49/04 від 24.01.2014 року укладеного між ПАТ «Кіровоградобленерго» (Покупець) та ТОВ «Укр Трейд Сервіс» (Постачальник), останній зобов'язується поставити і передати у власність Покупця визначену Договором резино-технічну продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату (т.2, а.с.188-191).
На виконання договірних зобов'язань за вказаними договорами, ТОВ «Укр Трейд Сервіс» у перевіряємий період поставило позивачу резину УМ4, УМ6, УМ8, УМ10, УМ12 та гуму смугову МБС 40*10.
За наслідками виконання умов укладеного договору, ТОВ «Укр Трейд Сервіс» виписало позивачеві: податкову накладну №2 від 13.05.2014 року на загальну суму 18744,00 грн., в тому числі ПДВ - 3124,00 грн., податкову накладну №3 від 13.05.2014 року на загальну суму 18096,48 грн., в тому числі ПДВ - 3016,08 грн., податкову накладну №4 від 15.05.2014 року на загальну суму 17892,00 грн., в тому числі ПДВ - 2982,00 грн. та податкову накладну №5 від 16.05.2014 року на загальну суму 8599,80 грн., в тому числі ПДВ - 1433,30 грн. (т.2, а.с.193-199).
Податкові накладні, якими оформлювався факт прийняття підприємством товару, містить всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару, його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, підписи уповноважених осіб.
Факт поставки обладнання підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рахунків-фактур (т.2, а.с.200-203) та видаткових накладних (т.2, а.с.192-195).
Перевезення товару придбаного у ТОВ «Укр Трейд Сервіс» здійснювалось за рахунок контрагента та підтверджується долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними (т.6, а.с.192-193).
Оплату вартості товару позивачем здійснено у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.2, а.с.204-207).
Придбаний у ТОВ «Укр Трейд Сервіс» товар оприбутковано на складах ПАТ «Кіровоградобленерго», що підтверджується долученим до матеріалів справи копіями перепусток на переміщення та прибуткових ордерів (т.6, а.с.1-6).
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Елемарк-Енерго» судом встановлено наступне.
Відповідно до договору про закупівлю товарів від 11.03.2014 року укладеного між ПАТ «Кіровоградобленерго» (Покупець) та ТОВ «Елемарк-Енерго» (Постачальник), останній зобов'язується поставити Покупцю трансформатори електричні, а Покупець - прийняти і оплатити отриманий товар (т.2, а.с.249-253).
За наслідками виконання умов укладеного договору, ТОВ «Елемарк-Енерго» виписало позивачеві: податкову накладну №16 від 20.10.2014 року на загальну суму 10290,00 грн., в тому числі ПДВ - 1715,00 грн., податкову накладну №19 від 23.10.2014 року на загальну суму 41160,00 грн., в тому числі ПДВ - 6860,00 грн. (т.3, а.с.3-4).
Податкові накладні, якими оформлювався факт прийняття підприємством товару, містить всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару, його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, підписи уповноважених осіб.
Факт поставки трансформаторів підтверджується наявними у матеріалах справи копіями специфікації (т.2, а.с.154), рахунків-фактур (т.3, а.с.5-6) та видаткових накладних (т.3, а.с.1-2).
Перевезення товару придбаного у ТОВ «Елемарк-Енерго» здійснювалось за рахунок позивача та підтверджується долученими до матеріалів справи копіями подорожніх листів вантажного автомобіля (т.6, а.с.39-42, 194).
Оплату вартості товару позивачем здійснено у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.2, а.с.7-8).
Придбаний у ТОВ «Елемарк-Енерго» товар оприбутковано на складах ПАТ «Кіровоградобленерго», що підтверджується долученим до матеріалів справи копіями перепусток на переміщення та прибуткових ордерів (т.6, а.с.43-44, 46).
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Інтеропторг» судом встановлено наступне.
Відповідно до договору поставки від 01.03.2014 року укладеного між ПАТ «Кіровоградобленерго» (Покупець) та ТОВ «Інтеропторг» (Постачальник), останній зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю визначену цим Договором електротехнічну та іншу продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату (т.3, а.с.9-12).
На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором, ТОВ «Інтеропторг» у перевіряємий період поставило позивачу автоматичні вимикачі полюс, обмежувачі напруги, реле зміни, трубу гофровану ПХВ, метало рукав, тримач запобіжника та коробки розподілювача.
За наслідками виконання умов укладеного договору, ТОВ «Інтеропторг» виписало позивачеві податкові накладні №44 №45 від 05.05.2014 року, №687 від 26.06.2014 року, №158 від 01.07.2014 року, №546 від 15.07.2014 року, №642 від 16.07.2014 року, №642від 18.09.2014 року, №341 та №342 від 03.10.2014 року, №492 від 06.10.2014 року, №541 від 07.10.2014 року, №520 та №521 від 13.10.2014 року, №887 від 21.10.2014 року, №1210 від 29.10.2014 року, №260 від 04.11.2014 року, №256 та №259 від 07.11.2016 року, №310 від 10.11.2014 року, №393 від 12.11.2016 року. №449 від 13.11.2014 року,№536 від 14.11.2014 року,№866 від 21.11.2014 року, №1158 від 25.11.2014 року та №1159 від 26.11.2014 року (т.3, а.с.37-62).
Податкові накладні, якими оформлювався факт прийняття підприємством товару, містить всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару, його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, підписи уповноважених осіб.
Факт поставки електротехнічної продукції підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рахунків на оплату (т.3, а.с.63-83) та видаткових накладних (т.3, а.с.13-36).
Перевезення товару придбаного у ТОВ «Інтеропторг» здійснено за допомогою третьої особи ПП «Нічний експрес» та підтверджується долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними (т.6, а.с.51, 53, 55, 57, 60, 62, 65, 67, 69, 71, 73-74).
Оплату вартості товару позивачем здійснено у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.3, а.с.84-103).
Придбаний у ТОВ «Інтеропторг» товар оприбутковано на складах ПАТ «Кіровоградобленерго», що підтверджується долученим до матеріалів справи копіями перепусток на переміщення та прибуткових ордерів (т.6, а.с.52, 54, 56, 58-59, 61, 63-64, 66, 68, 70, 72, 75-98).
Також судом встановлено, що придбаний у ТОВ «Торговий дім ойл груп», ТОВ «Укр Трейд Сервіс», ТОВ «Елемарк-Енерго» та ТОВ «Інтеропторг» використано у власній господарській діяльності позивача для поточного ремонту електричних підстанцій.
Вищенаведене підтверджується долученими до матеріалів справи копіями: журналу реєстрації довіреностей за 2013 рік (т.6, а.с.238-244); журналу реєстрації довіреностей за 2014 рік (т.7, а.с.1-25); накладних на внутрішнє переміщення, актів вводу в експлуатацію та актів приймання виконаних робіт, актів на списання використаних матеріальних цінностей та заправних відомостей на мастила (т.7, а.с.58-75; т.8, а.с.41-251; т.9, а.с.1-251; т.10, а.с.1-250; т.11, а.с.1-250; т.12, а.с.1-250; т.13, а.с.1-250; т.14, а.с.1-251; т.15, а.с.1-250; т.16, а.с.1-250; т.17, а.с.1-152).
Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи податкових, видаткових накладних, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу; подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг по взаємовідносинам з ТОВ «ТД Ойл Груп», ТОВ «ай Ті-Лінкс», ТОВ «Укр Трейд сервіс», ТОВ «Ексім-Прилад», ПП «Аркадія», ПП «Тронік», ТОВ «Елемарк-Енерго», ТОВ «Інтеропторг», та ТОВ ВСП «Діск», є достовірними доказами виконання контрагентами позивача зобов'язань.
За таких умов суд вважає, що позивач належними та достовірними доказами підтвердив своє право на формування податкового кредиту з ПДВ та витрат за взаємовідносинами з ТОВ «ТД Ойл Груп», ТОВ «ай Ті-Лінкс», ТОВ «Укр Трейд сервіс», ТОВ «Ексім-Прилад», ПП «Аркадія», ПП «Тронік», ТОВ «Елемарк-Енерго», ТОВ «Інтеропторг», та ТОВ ВСП «Діск».
Як вбачається з акту перевірки позивача, відповідачем у ході перевірки використано акти перевірок контрагентів позивача. За результатами перевірок вказаних контрагентів позивача податковим органом встановлено відсутність поставок товарі та укладення угод без мети настання реальних наслідків. У зв'язку з цим, податковим органом визнано угоди поставки нікчемними, в тому числі, укладені з позивачем.
Разом з тим, Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбання товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.
Дана позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах (постанова від 11.12.2007 р., справа № 21-137во06), де ВСУ дійшов висновку про те, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.
Так, у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) визнано, що платник податку на додану вартість не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не взнав про такі зловживання і не міг про них знати.
На час вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентами, останні мали статус юридичної особи, були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України та включені до ЄДРПОУ (т.6, а.с.105-113).
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що висновки контролюючого органу про відсутність реальності господарських операцій позивача зумовлені відомостями про недостовірність даних, відображених його контрагентами у податковій звітності. Такі висновки податкового органу суперечать загальноправовим принципам. При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Так само критично суд оцінює посилання відповідача на докази, здобуті у рамках перевірок контрагентів позивача, щодо здійснення ними фіктивної підприємницької діяльності.
Згідно частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України саме вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Відтак, за змістом статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, преюдиційними обставинами, що звільнені від доказування, є обставини, встановлені безпосередньо: 1) вироком у кримінальній справі; 2) постановою про адміністративний проступок.
Відповідно, висновки, в даному випадку, щодо відсутності об'єктів оподаткування ПДВ та податком на прибуток, до яких дійшов контролюючий орган через призму ознак фіктивності контрагентів позивача, яка (фіктивність) встановлена в інших процесуальних документах, як-то акт перевірки позивача та акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів, не сприймається судом як преюдиційна обставина, відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас, щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» судом встановлено наступне.
10 січня 2013 року між ПАТ «Кіровоградобленерго» (замовник) та ТОВ «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» (виконавець) укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг в галузі електроенергетики (т.2, а.с.15-18).
Позивач стверджує, що протягом 2013 - 2014 років ТОВ «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» надало позивачеві обумовлені вказаним договором послуги.
На підставі зазначеного договору позивачем та його контрагентом були підписані акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та щомісячні звіти про отримання послуг (т.2, а.с.19-65).
ТОВ «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» виписані рахунки - фактури (т.2, а.с.90-113) та видані податкові накладні (т.2, а.с.114-137).
Позивачем на підтвердження оплати послуг за даним договором надано також платіжні доручення (2.1,а.с.152).
Вартість послуг за взаємовідносинами позивача з ТОВ «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» склала 1608019, 20 грн. (із них ПДВ - 268003, 20 грн.).
Проте, суд звертає увагу, що наявність у позивача належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування витрат, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час : здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Вимоги до первинних бухгалтерських документів визначені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Так, зокрема, первинний бухгалтерський документ повинен мати такі обов'язкові реквізити: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
Пунктами 2.4 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.
Отже, наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку, виміром, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання їх товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.
Враховуючи викладені вище норми національного законодавства, суд зазначає, що зведені облікові документи можуть виконуватись виключно на підставі первинних бухгалтерських документів, підтвердженням фактичного здійснення господарської операції є первинний бухгалтерський документ, який відповідає вимогам чинного законодавства України, а дефектність первинних бухгалтерських документів, як наслідок, зумовлює необґрунтованість даних бухгалтерського та податкового обліку.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.
У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.
За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.
Як вбачається зі змісту договору від 10 січня 2013 року, ТОВ «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» взяло на себе обов'язки з надання інформаційно - консультативних послуг в галузі електроенергетики з питань:
- управління виробництвом;
- комплексного аналізу усіх видів діяльності підприємства;
- розробки внутрішніх регламентів, положень та посадових інструкцій;
- удосконалення концепції планування витрат та управління ними при здійсненні процесів виробництва та реалізації продукції;
- розробки рекомендацій та нормативно-інструктивної документації з питань - оплати праці;
- організації роботи з економічного планування на підприємстві, направленого на
організацію раціональної господарської діяльності, виявлення і використання резервів виробництва з метою досягнення найбільшої економічної ефективності;
- ведення статистичного обліку усіх виробничих та техніко-економічних показників роботи підприємства та підготовки періодичної звітності в установлені строки;
- удосконалення бізнес-процесів підприємства;
- інформування про зміни в регуляторних актах та надання аналітичних матеріалів до них;
- розробки методик управління оборотними коштами компанії;
- аналізу структури системи охорони об'єктів Замовника, розробка рекомендацій по її оптимізації;
- рекомендацій щодо впровадження в систему охорони об'єктів технічних засобів та їх ефективного використання;
- розробка рекомендацій щодо удосконалення фахового рівня персоналу, який здійснює охорону об'єкту;
- організації проведення семінарів з фахівцями служби охорони щодо подальшого розвитку та впровадження новітніх форм та методів охорони об'єктів Замовника;
- надання інформаційних послуг по створенню методології засобів автоматизації процесів енергозбутової діяльності;
- аналізу роботи Замовника, в частинці зниження фактичних та понаднормативних втрат електричної енергії;
- підготовки аналітичного звіту енергозбутової діяльності;
- аналізу структури оперативно-диспетчерського управління та ремонтно-експлуатаційного обслуговування Замовника. Розробка рекомендацій по їх оптимізації;
- розробки проектів технічних завдань з проведення перед проектного обстеження при новому будівництві і модернізації енергооб'єктів, надання рекомендацій щодо вибору обладнання з урахуванням специфіки енергокомпанії, підготовки тендерної документації;
- формування інвестиційних проектів перспективного розвитку енергнокомпанії, планування та контролю виконання технічних заходів інвестиційних програм (т.2, а.с.15-16).
Суд акцентує на тому, що предметом договору про надання послуг є не результат діяльності (робіт), а саме дії (діяльність) як такі, що, як правило, мають нематеріальний характер, невіддільні від джерела або одержувача та характеризуються одночасністю надання та одержання.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження вищезазначених доводів, а саме з наданих позивачем документів (крім пояснень, не підтверджених належними доказами) неможливо встановити яким чином надавалися дані послуги, що передбачено договором.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що в письмовому вигляді контрагент на виконання договору послуг нічого не надавав позивачу, а консультування здійснювалось в телефонному режимі.
Однак , суд категорично оцінює такі твердження та зазначає наступне.
Так, зоною діяльності ПАТ "КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО" є вся Кіровоградська область. В структурі акціонерного товариства 22 райони електричних мереж - 21 РЕМ по кількості адміністративних районів області та 1 МРЕМ (м. Кропивницький - обласний центр). Обсяг електричних мереж - 156,390 тис. ум. од. Для обслуговування та функціонування зазначених мереж на підприємстві працює велика кількість персоналу.
В судовому засідання представник позивача не пояснив суду яким чином організовано та здійснювалось фактичне надання в телефонному режимы контрагентом інформаційно-консультаційних послуг. Не пояснив яка відповідальна особа визначена за виконання даного договору (хто приймав та спрямовував контрагенту запити), якими засобами зв'язку здійснювалася обмін інформації та на які номери тощо. Представник позивача пояснив, що у випадку необхідності отримання консультації працівник в телефонному режими її отримував. Проте представник не пояснив хто саме міг здійснювати такі запити та куди, до відповідальної особи підприємства чи безпосередньо до контрагента. При цьому, будь-яких доказів обліку в яких фіксувалися звернення чи запити щодо необхідності надання консультативних роз'яснень чи певні етапи надання таких послуг позивач не надав.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до актів виконаних робіт надані послуги є специфічні та різнорідні за направленням. Контрагентом здійснювалося планування, формування, розробки проектів, аналізи та розробки рекомендацій тощо. З огляду на визначені послуги вбачається, що за своєю природою та суттю виконання таких послуг не можливо без відображення результатів роботи з викладенням змісту у письмовому вигляді, електронному вигляді, комп'ютерній презентації тощо, для звітності перед замовником та можливості останнього втілити у власні господарській діяльності замовленні послуги. Тому, суд не бере до уваги твердження представника про те, що такі послуги надані були в телефонному режимі.
При цьому суд зауважує, що договором не передбачена усна форма надання співробітникам замовника консультацій, висновків та рекомендацій.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про реальність вищезазначених послуг, про їх надання, оскільки неможливо встановити їх кінцеву мету та факт реального здійснення. Крім того, вищезазначений перелік послуг є досить не вичерпним, а тому встановлення конкретного обсягу послуг, які замовлялось позивачем, не вбачається можливим.
При цьому, враховуючи навіть отримання вищезазначених послуг, не вбачається можливим встановити, яким чином зазначені послуги використовувались позивачем у власній господарській діяльності.
Крім того, з наявних матеріалів справи неможливо встановити реальну необхідність придбання обумовлених договором послуг для здійснення власної господарської діяльності позивачем.
Пунктами 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинними документами визнаються документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції та які повинні мати, зокрема, такі обов'язкові реквізити як обсяг господарської операції, одиниці її виміру.
Вищий адміністративний суд України в ухвалах від 14.01.2015 року К/9991/72258/12, від 21.10.2014 року № К/800/6170/14 та від 26.08.2014 року № К/800/6501/14 зазначив, що "податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.
Надані суду звіти та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) охоплюють не визначений період часу, впродовж якого різні за змістом дії вичинялись консультантом. Складені акти містить загальні визначення про надання консультативних послуг без зазначення одиниці виміру та тривалості кожної з них, акти не містять прізвищ та посад безпосереднього виконавця господарських операцій та особи що отримала дані послуги, то, суд приходить до переконання, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за своїм змістом є таким, що складений із порушення вимог до первинних документів, що передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
За таких обставин суд зазначає, що дані податкового обліку позивача в частині формування витрат, в порушення Податкового кодексу України, ст. 1, ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" не ґрунтуються на оформлених належним чином первинних бухгалтерських документах.
Таким чином, в даних актах не зазначено ознак, які б давали можливість віднести їх до виконання певного договору.
Позивачем на вимогу суду про надання всіх доказів та письмових пояснень щодо підстав формування спірної суми витрат при визначенні об'єкта оподаткування надано суду лише копії електронних листів які не можуть бути належними доказами, що підтверджують фактичне виконання договору від 10.01.2013 року в зв'язку з відсутністю на них будь-яких реквізитів та дат, а також, підписів відповідальних осіб (т.17, а.с.155-251; т.18, а.с.1-44).
В судових засіданнях представник позивача пояснював, що консультаційні послуги надавались у телефонному режимі.
Досліджуючи зміст наданих ТОВ «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» позивачеві послуг суд зазначає, що надані послуги за своїм змістом та кількістю передбачають матеріалізацію їх результату, зокрема, у вигляді складених звітів, оформлених документів, розроблених програм аналітичної записки, роз'яснення, тощо, за підписом контрагента позивача. Втім відповідних документів (носіїв) позивачем суду не надано.
Відносно юридичної складової розглядуваних послуг варто також зауважити, що специфіка консультативних послуг передбачає безпосередню взаємодію замовника та виконавця у процесі надання цих послуг. Втім позивачем не представлено будь-яких доказів існування такої взаємодії.
Також судом встановлено, що місячні звіти про отримання послуг відповідно до договору від 10.01.2013 року складались у місті Києві, проте, суду не надано доказів на підтвердження відрядження підписанта до міста Києва з метою отримання консультативних послуг за договором.
З урахуванням викладеного суд погоджується з висновком податкового органу відносно того, що реальність операцій з поставки зазначених послуг позивачеві у рамках господарських правовідносин за договором від 10.01.2013 року №11/0/13-13 та зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача документально не підтверджені.
Представник позивач не пояснив суду, як отримані консультативні послуги використано у власній господарській діяльності.
Водночас надані позивачем документи не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності позивача, а лише фіксують господарські операції з ТОВ «ВС Енерджі Інтернешнл Україна».
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Отже, встановлені вище обставини обумовлюють висновок суду про часткове задоволення позовних вимог та визнання протиправними і скасування оскаржуваних повідомлень-рішень в частині нарахованих позивачеві грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток за взаємовідносинами позивача з контрагентами ТОВ «ТД Ойл Груп», ТОВ «ай Ті-Лінкс», ТОВ «Укр Трейд сервіс», ТОВ «Ексім-Прилад», ПП «Аркадія», ПП «Тронік», ТОВ «Елемарк-Енерго», ТОВ «Інтеропторг» та ТОВ ВСП «Діск».
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень частини 3 статті 94 КАС України, якою передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З огляду на часткове задоволення позову суд стягує зі сторін судовий збір у розмірі відповідно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.69,70,71, 158-163 КАС України, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -
1.Адміністративний позову Публічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» задовольнити частково.
2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 10.03.2016 року №0000061404 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 79239,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 39609,00 грн.
3.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 10.03.2016 року №0000071404 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 18796,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4700,00 грн.
4.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 10.03.2016 року №0000081404 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 286994,00 грн.
5.В решті позовних вимог відмовити.
6.Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» (код - 23226362) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 6440,00 грн. (шість тисяч чотириста сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код - 39484073).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук