17 листопада 2016 року 810/3245/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Обухівське відділення Головного управління ДФС у Київській області
про визнання дій неправомірними та скасування вимоги, -
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1С.) до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Обухівське відділення Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач або Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області), в якому позивач просить суд визнати неправомірними дії Києво-Святошинської ОДПІ (Обухівське в м.Обухів), щодо нарахування податкового боргу у сумі 9 951,52 грн. та штрафу у сумі 2 289,37 грн.; визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №20410-10 від 16.09.2016.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків у розумінні Податкового кодексу України який підлягає оподаткуванню.
Заперечуючи проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, відповідач зазначив, що за результатами перевірки встановлено, що сума податку на доходи з фізичних осіб, зазначена ОСОБА_1 в уточнюючій податковій декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік є меншою ніж визначено за результатами камеральної перевірки, що призвело до заниження суми податку на доходи з фізичних осіб, яка підлягає сплаті до бюджету на 9 157,49 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №810/3245/16 та призначено справу до судового розгляду.
01 листопада 2016 року від позивача через службу діловодства суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. На позовних вимогах наполягає у повному обсязі.
28 жовтня 2016 року через службу діловодства суду надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи без участі повноважного представника. Проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі.
Відповідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №384/011/07-А від 16.02.2007. Відповідно до довідки №10.1-186/38-4168 у зв'язку з повним виконанням зобов'язань за Договором кредиту №384/011/07-А від 16.02.2007, укладеним між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, договір застави №04/З-176 від 16.02.2007 втратив силу.
11 грудня 2015 року посадовою особою відповідача на підставі п.20.1.4 ст. 20 розділу І, у прядку статті 76 розділу ІІ та вимог ст. 176, 177.2 та 177.5 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік ОСОБА_2.
За результатами перевірки складено Акт №2788 від 11.12.2015 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №20410-10 від 16.09.2016.
Згідно висновків перевірки ОСОБА_1 не відображено в уточнюючій податковій декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік суму податку на доходи з фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником податку самостійно (рядок 01.07 колонки 5) в сумі 11 586,36 грн.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПК України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2.164.1 ст.164 ПК України).
Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 ПК України.
Згідно з п.п. 14.1.47, п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
При цьому, відповідно до п.п. 14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); є) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Відповідно до п.п."д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Слід також відмітити, що, згідно з п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
П.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України також зазначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.
Отже, відсотки, нараховані боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
При цьому, згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 605 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.
На відміну від прощеного за кредитним договором боргу, скасована банком плата по кредиту не є доходом, отриманим як додаткове благо. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.07.2016 по справі №К/800/15996/15.
На підставі наведеного, вбачається, що комісія, нарахована за користування кредитом та пеня (неустойка) у вигляді відсотків за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання не є доходом платника податків, який виступає боржником у даних правовідносинах, в розумінні ПК України, який підлягав би оподаткуванню згідно абз. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.
Згідно приписів пп.165.1.49 п.165.1 ст. 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Суд зазначає, що анульована сума боргу за кредитним договором позивача складається з тіла кредиту, відсотків та комісії, що зумовлює настання для позивача різних правових наслідків.
З матеріалів справи, а саме з довідки №10.1-186/96-18405 від 11.10.2016 вбачається, що по кредиту згідно договору кредиту №384/011/07-А від 16.02.2007, укладеного з ПАТ «Укрсоцбанк» анульовано наступні суми: анульований борг за кредитом - 0 грн., анульовані відсотки за кредитом - 5 976,07 дол. США (гривневий еквівалент - 69 587,60).
У зв'язку з чим суд зазначає, що відповідачем, згідно висновків Акту від 11.12.2015 №2788, помилково зроблено висновок про те, що позивачем занижено суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті до бюджету.
Поряд з цим суд зазначає, що оскаржуваною вимогою позивачу нарахована сума податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (12240,89 грн.); орендна плата з фізичних осіб (2 517,39 грн.); земельний податок з фізичних осіб (148,56 грн.). Однак жодних доказів в обґрунтування неправомірності нарахування позивачу орендної плати з фізичних осіб та земельного податку з фізичних осіб позивачем не надано.
На підставі викладеного, суд зазначає, що податкова вимога Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області форми «Ф» від 16.09.2016 №20410-10 є незаконною та протиправною в частині нарахування суми податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 12 240,89 грн, в тому числі основний платіж - 9 951,52 грн., штрафні санкції 2 289,37 грн., а відтак - підлягає скасуванню в цій частині.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині.
Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 167 КАСУ, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Києво-Святошинської ОДПІ (Обухівське в м.Обухів) Головного управління ДФС у Київській області щодо нарахування ОСОБА_1 податкового боргу у сумі 9 951,52 грн., та штрафних санкцій у сумі 2 289,37 грн.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Києво-Святошинської ОДПІ (Обухівське в м.Обухів) Головного управління ДФС у Київській області форми «Ф» від 16.09.2016 №20410-10 в частині визначення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 12 240,89 грн. (дванадцять тисяч двісті сорок гривен 89 копійок), у тому числі основний платіж 9 951,52 грн. (дев'ять тисяч п'ятдесят одна гривна 52 копійки), штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 2 289,37 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят дев'ять гривен 37 копійок).
В решті позовних вимог відмовити.
Присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 918,68 грн. (дев'ятсот вісімнадцять гривень 68 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської ОДПІ (Обухівське в м.Обухів) Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39471029).
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.В. Горобцова