8.3.3
Іменем України
16 листопада 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/810/16
Луганський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Борзаниці С.В.
за участю секретаря - Лященку А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000114200 від 30.05.2016, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (далі за текстом - Позивач, ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот») до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України (далі за текстом - Відповідач, СДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000114200 від 30.05.2016.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на таке.
10.05.2016 Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст.201 Податкового кодексу України за період з 01.10.2015 по 31.03.2016.
За результатами вищенаведеної перевірки було складено Акт №8/28-05/33270581 від 10.05.2016, відповідно до висновків якого було встановлено нібито порушення Позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних за період з 01.10.2015 по 31.03.2016 на суму ПДВ 26505140,38 грн.
02.06.2016 на адресу Позивача було направлено податкове повідомлення- рішення №0000114200 від 30.05.2016, в якому на Позивача накладено штрафні санкції розмірі 2650930,87 грн.
Позивач вважає винесене податкове повідомлення-рішення №0000114200 від 30.05.2016 незаконним, необґрунтованим з огляду на наступне.
Податкове повідомлення-рішення Форми «Н» №0000114200 від 30.05.2016 було винесене контролюючим органом на підставі акту № 8/28-05/33270581 від 10.05.2016.
В зазначеному Акті перевірки Відповідач доходить висновку про те, що Позивач в періоді перевірки нібито здійснив порушення пункту 201.10 ст. 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.10.2015 р. по 31.03.2016 р. на суму ПДВ 26 505 140,38 грн.
Однак, Позивач не погоджується з даним висновком, оскільки не вважає порушенням строків реєстрації податкових накладних № 694 від 31.12.2015, № 636 від 31.12.2015, № 803 від 31.12.2015, № 804 від 31.12.2015 та № 1056 від 31.12.2015 у Єдиному реєстрі податкових накладних, які своєчасно відправлені Позивачем до Єдиного реєстру 15.01.2016 р. з урахуванням положень п. 201.10 ст. 201 ПКУ, згідно яких «якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 24.12.2015 р.) передбачено, що порядок застосування податкових санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Такий порядок було затверджено Наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015 р. «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», який набув чинності 16.02.2016 р.
В зазначеному Порядку передбачено порядок застосування штрафних санкцій за видами порушень, в тому числі порядок складання податкового повідомлення-рішення форми "Н" - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Кодексу (додаток 13).
У зв'язку з тим, що порядок застосування штрафних санкцій набув чинності з 16.02.2016 (після дати реєстрації податкових накладних, вказаних в акті перевірки), вважають накладені штрафні санкції безпідставними.
Представник Позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник Відповідача заперечував проти позову, виходячи з такого.
10.05.2016 р. СДПІ на підставі пп. 20.1.4. п.20.1 ст.20,пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст..79 ПКУ та відповідно до Наказу СДПІ від 25.04.2016 р. №30 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Азот» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям- платникам податку на додану вартість та розрахунків накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.10.2015 по31.03.2016 p. (далі - перевірка). За результатами перевірки складено Акт від 10.05.16 №8/28-05-41/33270581 (далі-Акт).
За результатами перевірки встановленні порушення п.201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, а саме:
- в частині несвоєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за період з 01.10.15 по 31.03.16 на загальну суму ПДВ 26 505 140,38 грн.;
СДПІ вважає винесене податкове повідомлення-рішення від 30.05.16 №0000114200 правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, з наступних причин.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
З 01 липня 2015 року система електронного адміністрування ПДВ запрацювала в звичайному режимі, і реєстрація податкових накладних, складених починаючи з 01.07.2015, в ЄРПН здійснюється виключно на реєстраційну суму, яка визначається згідно з пунктом 200 1.3 статті 200 1 ПКУ.
Починаючи з 01.02.2015 реєстрації в ЄРПН підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування (п. 11 підрозд.2 розд. XX ПКУ).
Пункт 201.1 ст. 201 ПКУ визначає, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 20 ї ПКУ визначено, що при здійсненні операції з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунку коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.
Порушення платником податку встановленого терміну реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до неї передбачає фінансову відповідальність у вигляді накладання штрафу у розмірах, встановлених ст. 120 ПКУ.
Вказане порушення тягне за собою відповідальність у вигляді нарахування штрафної санкції, передбаченої ст.120 ПКУ, яка вступила в дію з урахуванням змін, внесених до ПКУ Законом України від 28.12.2014 p. №71-VIII «Про внесення змін до ПКУ та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». Тобто, відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних виникла ще з грудня 2014 року.
Пункт 1201.3 ст.1201 ПКУ в редакції, що діяла до 24.12.15 p., було передбачено, що порядок застосування податкових санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Таким органом відповідно до п.1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабміну від 20.08.2014 р. №375, Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабміном. Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства.
Такий порядок затверджено 28.12.2015 Наказом Міністерства фінансів України №1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (чинності набув з 16.02.16 р.) (далі - Порядок №1204), в якому передбачений порядок застосування штрафних санкцій за видами порушень, в тому числі порядок складання податкового повідомлення-рішення форми «Н» - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПКУ. Цей Порядок, на який звертає увагу Позивач, визначає лише форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.
СДПІ та ДФС не є розробниками програмного продукту, за допомогою якого Позивач здійснює відправлення електронної звітності, тому для вирішення проблем при використанні програми доцільно звертатися до системних адміністраторів та розробників та передбачати зазначені ризики та ступень відповідальності в договірних відносинах, а не перекладати відповідальність на державний бюджет України.
У зв'язку з вищевикладеним, СДПІ вважає, що податкове повідомлення-рішення від 06.06.2016 р. №0000124100 винесено цілком правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України.
Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України, а також відповідальність щодо реєстрації розрахунків коригування відповідно до вимог статей 192 та 201 Податкового кодексу України за період з 01.10.2015 по 31.03.2016, за результатами якої складено акт від 10.05.2016 № 8/28-05/33270581 (далі - Акт перевірки) (а.с.12-16).
За висновками перевірки встановлено порушення Позивачем пункту 201.10 ст. 201 розділу V ПКУ в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.10.2015 по 31.03.2016 на суму ПДВ 26505140,38 грн.
Відповідач на підставі Акту перевірки прийняв податкове повідомлення-рішення від 30.05.2016 № 0000114200, яким визначив розмір штрафу на загальну суму 2650930,87 грн. (а.с.17-18).
Відповідно до Розрахунку штрафних санкцій порушення термінів реєстрації податкових накладних мало місце в період з жовтня 2015 року по 18 січня 2016 року (а.с.19).
Позивач не погодився з зазначеними вище податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 57 Конституції України визначено, що кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Згідно положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.
Державна податкова справа - сфера діяльності контролюючих органів, передбачена цим Кодексом та іншими актами законодавства України, спрямована на формування і реалізацію державної податкової політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів.
Відповідно до положень статті 120 1 ПК України (в редакції, чинній до 01.01.2016) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.
Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 1201.3 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 за № 375, Міністерство фінансів України (Мінфін) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства.
Разом з тим, Законом від 24.12.2015 за № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (набрав чинності з 01.01.2016) пункт 1201.3 статті 1201 Податкового кодексу України був виключений.
Пунктом 56.21. статті 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Згідно п 58.1. статті 58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Пунктом 113.3. статті 113 ПК України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 за №1204 був затверджений Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (чинності набув з 16.02.2016) (далі - Порядок №1204).
Порядок №1204 був затверджений відповідно до пункту 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, статті 354 Митного кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, з метою встановлення єдиного порядку надіслання податкових повідомлень-рішень платникам податків.
Одночасно цим наказом був визнаний таким, що втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року № 1236 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за № 2135/22447, згідно якого не затверджувався порядок застосування податкових санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
Пунктом 4 наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 за №1204 визначено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Зазначений наказ був опублікований у «Офіційному віснику України» 16.02.2016.
Оскільки наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2015 за №1204 набув чинності з 16.02.2016, відповідно до 16.02.2016 був чинним наказ Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236, згідно якого не затверджувався порядок застосування податкових санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
Оскільки пункт 1201.3 ст.1201 ПКУ в редакції до 01.01.2016 передбачав затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, порядку застосування податкових санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а наказ Міністерства фінансів України, яким був затверджений Порядок № 1204, був прийнятий 28.12.2015 (до 01.01.2016), відповідно Порядок № 1204 з дня набрання ним чинності - 16.02.2016 є обов'язковим для органів Державної фіскальної служби України.
Таким чином, з аналізу вище наведених правових норм можна зробити достовірний висновок, що до 16.02.2016 був чинним наказ Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236, згідно якого не затверджувався порядок застосування податкових санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
З 16.02.2016 набув чинності затверджений Міністерством фінансів України Порядок № 1204, яким вже був затверджений порядок застосування податкових санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
Тобто, до 16.02.2016 зовсім був відсутній порядок, відповідно до якого можна було застосувати податкові санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
Таким чином, з урахуванням положень абз. 1 п. 113.3. ст. 113 ПКУ до 16.02.2016 були відсутні підстави для застосування відносно Позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, оскільки до вказаної дати був відсутній встановлений цим Кодексом та іншими законами України порядок їх застосування.
В силу приписів статті 58 Конституції України при даних спірних правовідносинах нормативно-правовий акт - Порядок № 1204 (набув чинності з 16 лютого 2016), яким затверджений порядок застосування податкових санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, не має зворотної дії в часі стосовно порушень з боку Позивача, які мали місце в період з жовтня 2015 року по 18 січня 2016 року, оскільки Порядком № 1204 збільшується відповідальність особи.
У своєму рішенні від 09.02.1999, № 1-рп/99 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)" Конституційний суд України зазначив, що у статті 58 Конституції України закріплено один із загальновизнаних принципів права - принцип негайної дії норми права у часі, тобто вона є нормою-принципом. Обсяг дії норми-принципу порівняно із звичайною нормою набагато ширший, оскільки вона не регулює конкретні суспільні відносини, а встановлює загальне, основоположне правило для всіх чи певного кола правовідносин. Частина перша статті 58 Конституції України встановлює принцип дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, який має застосовуватися щодо будь-яких законів чи інших нормативно-правових актів. Дія зазначеного принципу обмежена лише випадками, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Інших обмежень стаття 58 Конституції України не передбачає.
Таким чином, з урахуванням положень ст. ст. 57, 58 Конституції України, п 58.1. ст. 58, абз. 1 п. 113.3. ст. 113 Податкового кодексу України у Відповідача були відсутні законодавчо передбачені підстави для застосування до Позивача штрафу в розмірі 2650930,87 грн.
В свою чергу заслуговує на правову оцінку позиція Відповідача, яка полягає в тому, що станом на момент винесення спірного повідомлення-рішення - 30 травня 2016 року Порядок № 1204 набув чинності, а стаття, якою встановлювалися розміри штрафних санкцій (штрафів) за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних була чинною з грудня 2014 року.
При даних спірних правовідносинах наявні обставини, коли норми різних законів та різних нормативно-правових актів суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, а саме: при наявності норми, яка передбачає відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, певний період часу (саме той період, який є спірним по даній адміністративній справі) не був визначений порядок застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), обов'язковість якого передбачена положеннями пункту 113.3. статті 113 Податкового кодексу України.
Як наслідок, при даних спірних правовідносинах в наявності підстави для застосування положень пункту 56.21. статті 56 ПК України для прийняття рішення на користь платника податків в частині скасування спірного податкового повідомлення-рішення, що є підставами для часткового задоволення позовних вимог, оскільки за встановлених обставин відсутні підстави для визнання оскаржуваного рішення протиправним.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000114200 від 30.05.2016 - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000114200 від 30.05.2016 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, яким Приватному акціонерному товариству «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» визначений розмір штрафу на загальну суму 2650930,87 грн.
Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0000114200 від 30.05.2016 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 38762600, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) на користь Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (код ЄДРПОУ 33270581, місцезнаходження: 93403, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5) судовий збір у розмірі 39763,96 грн. (тридцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 96 коп.)
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 21 листопада 2016 року.
Суддя С.В. Борзаниця