09 листопада 2016 року 810/231/15
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П., за участю позивача та представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві адміністративну справу
за позовом Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_1
до Головного управління юстиції у Київські області,
про скасування наказу Головного управління юстиції у Київській області № 849/12 від 26.11.2014 року,
Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ГУЮ у Київській області, в якому просила скасувати наказ відповідача від 26.11. 2014 р. за №849/12 "Про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_1.", як такий, що суперечить законодавству України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатом розгляду скарги ОСОБА_2 на дії позивача під час посвідчення договору дарування частини житлового будинку, ГУЮ у Київській області було прийнято оскаржуваний наказ №849/12 від 26.11.2014 р. Вказаним наказом зупинено нотаріальну діяльність позивача на період з 01 грудня 2014 р. по 05 грудня 2014р., у зв'язку з неодноразовим порушенням останньою правил ведення нотаріального діловодства. Позивач вважає, що вказаний наказ прийнятий з порушенням норм діючого законодавства України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що у зв'язку з надходженням скарги гр. ОСОБА_2 на дії приватного нотаріуса ОСОБА_1 щодо посвідчення договору дарування частини житлового будинку, ГУЮ у Київській області була проведена перевірка останньої. За наслідком вказаної перевірки виявлені неодноразові порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 правил ведення нотаріального діловодства, внаслідок чого відповідачем винесено наказ від 26.11.2014р. №849/12, про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 на період часу з 01 грудня 2014р. по 05 грудня 2014р., з направленням останньої для проходження підвищення кваліфікації.
Вважає, що під час прийняття оскаржуваного наказу, ГУЮ у Київській області діяло на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07.10.2014 р. на адресу ГУЮ у Київській області надійшла скарга гр. ОСОБА_2 на дії приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_1, щодо посвідчення договору дарування частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
У своїй скарзі ОСОБА_2 зазначила, що даний будинок був успадкований нею та її братом ОСОБА_3 у рівних частинах, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 19.12.1985 р. Згідно вказаного свідоцтва житлова площа будинку становила 63,3кв.м. Після проведення реконструкції площа будинку збільшилась до 140,8кв.м., житлова - до 88,9кв.м., проте, нова площа не була зареєстрована в БТІ. Однак, саме ця площа була зазначена в договорі дарування. З метою проведення державної реєстрації права власності на належну їй частину будинку загальною площею 140,8кв.м., ОСОБА_2 звернулась до реєстраційної служби, однак їй було відмовлено у проведенні такої реєстраційної дії, з підстав грубого порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 вимог чинного законодавства України. Скаржниця також просила внести подання до Міністерства юстиції України про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса ОСОБА_1
У ході проведення перевірки фактів викладених у скарзі, ГУЮ у Київській області були витребувані копії документів та пояснення приватного нотаріуса ОСОБА_1, щодо посвідчення договору дарування частини житлового будинку АДРЕСА_1. Встановлено, що приватним нотаріусом не надана належна оцінка поданому правовстановлюючому документу, оскільки назва вулиці, на якому розташований будинок №14, що зазначена у правовстановлюючому документі не відповідає іншим документам поданим приватному нотаріусу, а саме зазначено як "Огроительная". Крім того, копії квитанцій про сплату за надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності видані після проведення реєстраційних дій, та не містять підписів платників.
Під час розгляду вказаної скарги, відповідачем зроблено висновок про «неодноразове порушення правил ведення нотаріального діловодства».
За результатами перевірки ГУЮ у Київській області прийнято рішення №849/12 від 26.11.2014 р. про зупинення нотаріальної діяльності вказаного нотаріуса, у період часу з 01 грудня 2014р. по 05 грудня 2014р., та направлено для проходження підвищення кваліфікації до Центру підготовки та підвищення кваліфікації працівників органів юстиції Міністерства юстиції України.
Не погоджуючись з прийнятим наказом, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлений Законом України "Про нотаріат" від 02.09.1993 р. N3425-XII (далі - Закон N3425-XII), відповідно до якого, нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Відповідно до ст.2 Закону N3425-XII правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
Згідно із ст.2-1 Закону N3425-XII державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні порядку допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, порядку вчинення нотаріальних дій; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії та які здійснюють контроль за організацією нотаріату і нотаріальною діяльністю в Україні, перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні розмірів плати за надання додаткових інформаційно-технічних послуг та порядку її справляння.
Контроль за організацією нотаріату України, перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України.
Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 N 357/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.02.2014 р. за N 298/25075.
Пункт 14 Порядку передбачає, що перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса.
У той же час, як вбачається з матеріалів справи, та підтверджено сторонами, посадовими особами Головного управління юстиції у Київській області, під час проведення позапланової перевірки приватного нотаріуса ОСОБА_1, були виявлені порушення, а саме: приватним нотаріусом не надано належної оцінки поданому правовстановлюючому документу в частині невідповідності назви вулиці на якому розташований будинок №14 іншим документам (в документі зазначено "Огроительная"); копії квитанцій про сплату за надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності видані після проведення реєстраційних дій, та не містять підписів платників.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ГУЮ у Київській області під час проведення позапланової перевірки за скаргою гр. ОСОБА_2, вийшло за межі предмету скарги, оскільки перевірці підлягало виключно питання правомірності проведення реєстрації договору дарування з урахуванням зміненої площі будинку.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом комплексної перевірки, не допускається, крім перевірки за зверненнями громадян чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції.
Судом встановлено, що на підставі наказу ГУЮ у Київській області від 05.03.2014 р. №138/12, 21.03.2014 р. була проведена планова комплексна перевірка позивача щодо організації нотаріальної діяльності, дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за період роботи з 11.11.2008 р. по 21.03.2014 р.. Договір дарування посвідчено 26.12.2013 р., тобто в період, за який проведено планову комплексну перевірку.
Як вбачається зі скарги ОСОБА_2 предметом її звернення були неправомірні, на її думку, дії позивача щодо реєстрації права власності на житловий будинок зі збільшеною площею будинку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У правовстановлюючому документі - свідоцтві про право на спадщину за законом, виданому Києво-Святошинською державною нотаріальною конторою 19.12.1985 р. за р. № 3807, розмір загальної площі житлового будинку не вказано, а розмір житлової площі в цілому зазначено 63,3 кв.м. Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1, виготовленого приватним підприємством «Реал проект» (кваліфікаційний сертифікат серії ДЕ № 002294, виданий Атестаційною архітектурно-будівельною комісією 13.05.2013 р. на ім'я інженера з інвентаризації нерухомого майна Білик A.B.) 26.12.2013 р., інвентарна справа №231, площа житлового будинку складає 88,9 кв.м., загальна площа - 140,8 кв.м., будь-яке самочинне будівництво відсутнє. У вказаному технічному паспорті зазначено, що відповідно до Інструкції про проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої заказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 р. за №127 (зі змінами та доповненнями), збільшення загальної площі житлового будинку на 34,1 кв.м., житлової площі - на 25,6 кв.м. не належить до самочинного будівництва, оскільки реконструкцію проведено до і 5 серпня 1992 року.
Щодо тлумачення терміну реконструкція, то правилами утримання житлових Будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 р. N76 і зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. N927/11207, визначено: Реконструкція житлового будинку - комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог".
Термін «реконструкція» є узагальнюючим поняттям, що включає у себе і переобладнання, і надбудови, і вбудови, і прибудови. В Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України N 127 від 24.05.2001 р. (з наступними змінами) зазначено, що «індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 5 серпня 1992 року» не належать до самочинного будівництва. У технічному паспорті будинку вказано, що збільшення загальної його площі на 34,1 кв.м., житлової на 25,6 кв.м. не є самочинним, тому що проведена реконструкція будинку здійснена до 05.08.1992 р.. Термін «прибудова» відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22 липня 2009 р. N 295 Про затвердження ДБН В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт" визначено як вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку. Виконавши вимоги Закону України «Про нотаріат», наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі п. 2 ч. 5 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» мною, у зв'язку з посвідченням договору дарування 1/2 частини житлового будинку, проведено державну реєстрацію прав, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном.
Крім того, у листі ГУЮ у Київській області №Г-2550/8 від 03.11.2014 р. надісланому гр.ОСОБА_2 зазначено, що: «вбачається, що приватним нотаріусом надана належна правова оцінка поданим документам при вчиненні правочину».
Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем не надано належної оцінки поданому правовстановлюючому документу в частині невідповідності назви вулиці, на якій розташований будинок іншим документам (на його думку, вулиця зазначена «Огроительная») спростовано самим правовстановлюючим документом - свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим Києво-Святошинською державною нотаріальною конторою 19.12.1985 р. за №3807, в якому друкарською машинкою надруковано російською мовою «по ул. Строительной», окрім того, вулиця надрукована у тексті документа декілька разів і жодного сумніву не викликає. Зазначена обставина встановлена судом при дослідженні вказаного документа.
Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення відповідач посилається на витяг з Державного реєстру речових прав, виданий мною 26.12.2013 р. , акцентуючи увагу на те, що час прийняття рішення зазначено 12:19:03, а час реєстрації заяви 12:13:32, тобто рішення прийнято пізніше ніж зареєстрована заява. Цей витяг сформований згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 22.06.2011 р. №70, яка була чинна на день посвідчення договору. Відповідно до п. 7 вказаної Постанови для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Орган державної реєстрації прав, нотаріус приймає заяви про державну реєстрацію в порядку черговості їх надходження шляхом реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати та часу їх реєстрації. Моментом прийняття заяви про державну реєстрацію вважається дата та час її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів. У п.16 вказано, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації. На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, державний реєстратор відкриває розділ у Державному реєстрі прав, реєстраційну справу та присвоює реєстраційний номер такому об'єкту.
Тобто, спершу в Реєстрі реєструється заява, а потім, на підставі цієї заяви приймається рішення, а тому і час реєстрації заяви зазначено раніше, а час прийняття рішення - пізніше.
Щодо квитанцій про сплату за надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, то відповідно до роз'яснень, які містяться у листі МЮ України від 07.02.2013 р. №13-32/46 вказано, що «приватні нотаріуси можуть здійснювати розрахунки у готівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді, правила яких встановлено Національним банком України. Правила ведення розрахунків готівкою передбачено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджений Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637. Так, п.2.1. Положення визначено підприємства, які відкрили поточні рахунки в банках, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі. Слід відмітити, в п. 2.6. виписано, «вся готівка, яка надходить до каси, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватись»».
Особи, які звернулись за вчиненням нотаріальної дії внесли плату за її вчинення, а також внесли встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням до посвідчення договору, а оплата у відповідності до вказаного вище роз'яснення МЮУ, проведена через систему «Нотаріальні платежі» ПАТ КБ «Приватбанк» в день посвідчення договору. Таким чином, не було порушення п. 4 статті Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», оскільки оплата послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень та плата за вчинення нотаріальних дій була здійснена сторонами договору до його посвідчення відповідно до п.1 Глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
На думку суду не є обґрунтованим твердження відповідача про те, що скаржник ОСОБА_2 через дії позивача змушена була звернутись до суду за встановленням факту права власності на своє майно. Відповідно до рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.07.2014 р., справа №369/6221/14-ц, ОСОБА_2 зверталась до суду не про встановлення факту визнання права власності, а про розподіл житлового будинку між співвласниками.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 29-1 Закону N3425-XII нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій неодноразово порушував правила нотаріального діловодства, - до закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не більше двох тижнів).
Враховуючи той факт, що під час проведення вищевказаної перевірки Головним управлінням юстиції у Київській області не було виявлено неодноразових порушень позивачем вимог чинного законодавства щодо проведення реєстрації договору дарування з урахуванням зміненої площі будинку, при цьому відповідач при здійсненні перевірки вийшов за межі предмету скарги, тому суд вважає, що у відповідача не було законних підстав для прийняття рішення про зупинення нотаріальної діяльності позивача.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З обставин адміністративної справи, встановлених судом, вбачається, що відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваного наказу №849/12 від 26 листопада 2014р., відтак вказаний наказ підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 70, 71, 72, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління юстиції у Київській області № 849/12 від 26.11.2014 року "Про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_1."
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 14 листопада 2016 р.