Справа № 2-а-837/11
05 вересня 2011 року
суддя Широківського районного суду Дніпропетровської області Леонідова О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні суду смт. Широке адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Широківської райдержадміністрації про визнання неправомірними дій щодо нарахувань та виплати соціальної допомоги на оздоровлення,
Позивач 16 серпня 2011р. звернувся до суду з зазначеним позовом, вказуючи, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, однак отримує допомогу на оздоровлення в меншому розмірі, ніж передбачено законом. Ухвалою суду відповідно до ст. 100, 107 КАСУ частина позовних вимог за період з 24.11.2000р. по 15.02.2011р. залишено без розгляду.
Відповідачем 30.08.2011р. надані заперечення проти позову, в яких відповідач зазначив, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996р. щорічна допомога на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи становить 100 грн. на рік та виплачується позивачу.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно посвідчення, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії , з 24.11.2000р. перебуває на обліку Управління праці та соціального захисту населення Широківської райдержадміністрації Дніпропетровської області та отримує щорічну допомогу на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2008-2011р.р. на загальну суму 400 грн. (100 грн. на рік згідно довідки).
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо внесення змін до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України” у разі визнання положень актів такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин відновлено дію ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції, чинній до внесення змін Законом України N 107-VI від 28 грудня 2007 року.
Відповідно до статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28 лютого 1991 року № 796-XII, в редакції, що діяла до внесення неконституційних змін, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п'ять мінімальних заробітних плат, яка визначається на час виплати.
Згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” № 2857 від 23.12.2010р. встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.
Із наданої суду довідки та листа слідує, що позивачеві виплачена згідно ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 100 грн. за 2011 рік -виплачено в липні 2011р., сума компенсації виплачується один раз на рік.
Тобто на час виплати позивачу допомоги в липні 2011р. мінімальна заробітна плата становила 960 грн.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку допомоги на оздоровлення, яка передбачена статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір мінімальної заробітної плати, визначений законами про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на певний рік, а не розмір, що установлений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”" , на яку міститься посилання в запереченнях відповідача.
Таким чином, відповідач повинен був діяти у відповідності до вимог Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”і у 2011 році сплатити позивачу належну до виплати щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік у відповідності до ст. 48 зазначеного Закону, а не в розмірах, передбачених Постановою КМУ від 12 липня 2005 року №562.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо неповного нарахування та виплати позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення, згідно ст. 48 “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”за 2011 роки. та зобов'язання відповідача донарахувати та виплатити позивачеві щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2011 роки, відповідно до положень ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру п'яти мінімальних заробітних плат на день її виплати та з урахуванням фактично отриманих сум у цей період.
В задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснювати нарахування та виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення в подальшому слід відмовити, так як не можна вирішувати питання про порушення прав позивача в майбутньому, крім того, в подальшому нормативно-правові акти можуть бути змінені, скасовані, прийняті нові.
При зверненні до суду позивач звільнений від сплати судового збору як учасник ліквідації на ЧАЕС. Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення витрат на оплату правової допомоги в розмірі 500 грн., враховуючи, що суду не надано доказів, що відповідно до ч.3 ст. 16, ч. 2 ст. 105 КАСУ України позивач звертався до суду за отриманням бланка позовної заяви та забезпечення правової допомоги, тому понесені витрати в розмірі 400 грн. не компенсуються.
Відповідно до ст. 51 Закону України "“Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 11, 71, 11, 71, 86, 159, 161, 167 КАСУ,
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Широківської райдержадміністрації Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій щодо нарахувань та виплати соціальної допомоги на оздоровлення, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Широківської райдержадміністрації Дніпропетровської області щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення, згідно ст. 48 “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”за 2011 рік.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Широківської райдержадміністрації Дніпропетровської області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2011 рік, відповідно до положень ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру п'яти мінімальних заробітних плат на день її виплати та з урахуванням фактично отриманих сум у цей період.
В решті позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: