Єдиний унікальний номер (справа №) 216/3356/16-ц
Номер провадження у суді 2/216/1944/16
11 листопада 2016 року місто ОСОБА_1 Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Кузнецова Р.О.
за участю
секретаря судового засідання Павленко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади в особі виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_1 ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
06 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернувся до територіальної громади в особі виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_1 ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом, згідно якої просила:
- встановити факт, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 05.04.2015 року є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2;
- визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності в порядку спадкування за законом на будинок № 20 по вул. Яцківа в м. Кривому Розі загальною площею 77.5 м2, житловою площею 40,8 м2 літ «А-1», літню кухню - літ «Б», вбиральню літ «Д», душ літ «Е», огорожа № 1,2 , замощення 11 після померлої 05.04.2015 року ОСОБА_3.
В подальшому, 26 жовтня 2016 року позивачем надано уточнену позовну заяву, згідно якої просить:
- встановити факт, що ОСОБА_4, яка померла 05.01.1958 року є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3
- визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності в порядку спадкування за законом на будинок № 20 по вул. Яцківа в м. Кривому Розі загальною площею 77,5 м 2, житловою площею 40,8 м 2 літ «А-1», літню кухню - літ «Б», вбиральню літ «Д», душ літ «Е», огорожа № 1,2, замощення ІІ після померлої 05.04.2015 року ОСОБА_3.
Позовні вимоги обґрунтовані обставинами, за якими 05 квітня 2015 року померла її двоюрідна сестра по лінії моєї матері ОСОБА_3 16 грудня 1932 р. н., яка була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_4. буд. 35 кв.10. Приблизно за чотири місяці до її смерті вона як єдина її родичка доглядала її самотужки, але в силу психічних захворювань ОСОБА_3 їй довелося оформити її в комунальну установу «Будинок милосердя «Затишок», яка розташована: м. Кривий Ріг вул. Маршака, буд.16а. У зазначеному закладі, згідно діючих там правил, ОСОБА_3 була зареєстрована, отримувала медичну допомогу та проживала близько чотирьох місяців. 05.04.2015 року ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, літньої кухні, вбиральні, літнього душу. Вищевказане майно її двоюрідна сестра ОСОБА_3 отримала в спадок від матері ОСОБА_5. Вона як спадкоємець після померлої ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Криворізького нотаріального округу ОСОБА_6, який своєю постановою відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із тим, що неможливо встановити родинний зв'язок між спадкодавцем ОСОБА_3 із спадкоємцем ОСОБА_2, а також у зв'язку із відсутністю правоустановчих документів на спадкове майно. Померла ОСОБА_3 доводиться їй, ОСОБА_2, двоюрідною сестрою по лінії їх матерів, які були рідними сестрами - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 яка народилася в селі Н-Григорівка Долинського району Кіровоградської області та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 яка народилася там же де її рідна сестра. ОСОБА_7 в 1928 році одружилася з ОСОБА_8 та взяла його прізвище ОСОБА_8. Від їх шлюбу народилася донька ОСОБА_9, яка після одруження змінила дівоче прізвище ОСОБА_9 на прізвище чоловіка ОСОБА_3. В свою чергу ОСОБА_4 від громадянського шлюбу з ОСОБА_10 народила 04.04.1943 року доньку ОСОБА_11. Одружившись вона змінила прізвище з ОСОБА_11 на ОСОБА_2. Від шлюбу ОСОБА_12 народилася донька ОСОБА_9, яка після одруження змінила дівоче прізвище на ОСОБА_3, дітей не мала. Вважає, що факт родинних відносин підтверджується доданими до позову документами, а також може бути доведено поясненнями свідків, у зв'язку із чим вона звернулася до суду.
Позивач ОСОБА_2, її представник ОСОБА_13І, у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити.
07 жовтня 2016 року та 11 листопада 2016 року від представника відповідача надійшла заява, в якій остання просила розглянути справу за її відсутності та зазначила, що виконком проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с.94, 102).
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України ) установив наступне.
Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину видане 13.07.1993 року Першою Криворізькою державною нотаріальною конторою, зареєстровано в реєстрі за № 4-4061 ОСОБА_3 належить право власності на житловий будинок з господарчими побудовами за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Яцківа, будинок 20. (а.с.12).
ОСОБА_3 померла 05 квітня 2015 року, про що було видано свідоцтво про смерть серії І-КИ № 611574, актовий вий запис № 469 (а.с.9).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді будинку № 20 по вул. Яцківа в м. Кривому Розі загальною площею 77.5 м2, житловою площею 40,8 м2 літ «А-1», літню кухню - літ «Б», вбиральню літ «Д», душ літ «Е», огорожа № 1,2 , замощення ІІ.
06 жовтня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3, однак постановою нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 06 жовтня 2015 року було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті 05 квітня 2015 року ОСОБА_3 в зв'язку із тим, що неможливо встановити родинний зв'язок між спадкодавцем ОСОБА_3 із спадкоємцем ОСОБА_2, а також у зв'язку із відсутністю правоустановчих документів на спадкове майно (а.с.20).
ОСОБА_2 вважаючи, що її право на спадщину не може бути здійснено іншим шляхом, оскільки їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом постановою нотаріуса від 06.10.2015, звернулась до суду з вимогами про встановлення факту, що ОСОБА_4, яка померла 05.01.1958 року є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнання за нею право власності в порядку спадкування за законом на будинок № 20 по вул. Яцківа в м. Кривому Розі загальною площею 77,5 м 2, житловою площею 40,8 м 2 літ «А-1», літню кухню - літ «Б», вбиральню літ «Д», душ літ «Е», огорожа № 1,2, замощення 11 після померлої 05.04.2015 року ОСОБА_3.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши осіб, які брали участь у справі, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
За приписами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Крім того згідно роз'яснень, викладених у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення
фактів, що мають юридичне значення» факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК) встановлюється в судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчинюють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Судом встановлено що, батьками ОСОБА_4, яка народилася 20.05.1910 року в с. Н-Григорівка Долінського району Кіровоградської області, є ОСОБА_14 та ОСОБА_15, що підтверджується записом акту про народження Бюро запису актів громадянського стану Центрального району Управління міліції Дніпропетровської області та повним витягом з Державногореєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 21 вересня 2016 року, сформованого Центрально-Міським районним у місті ОСОБА_1 відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Дніпропетровській області - (а.с.88-90). ОСОБА_4 померла 05 січня 1958 року відповідно до свідоцтва про смерть від 02.07.1985 року (а.с.72).
Батьками ОСОБА_7, яка народилася 14.12.1900 року в с. Н-Григорівка Долінського району Кіровоградської області є ОСОБА_14 та ОСОБА_16, що підтверджується свідоцтвом про народження від 26 березня 1938 року (а.с.21).
Зазначені докази дають суду підстави для встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, оскільки ім'я матері в документах про народження різняться двома літерами, що пов'язано з неточністю перекладу імені з російської мови на українську.
ОСОБА_7 в 1928 році одружилася із ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 11.01.1962 року (а.с.24) та змінила прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8, від шлюбу в них народилася донька ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується свідоцтвом про народження від 28.04.1951 року (а.с.25). ОСОБА_12 померла 10.01.1993 року (а.с.12).
ОСОБА_9 09.08.1958 року уклала шлюб із ОСОБА_17, та змінила прізвище на ОСОБА_17, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 09.08.1958 року (а.с.23).
Батьками ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8, відповідно до посвідки про народження від 09 червня 1944 року, є ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (а.с.21).
ОСОБА_11 18 серпня 1963 року одружилася зі ОСОБА_20, і змінила своє дівоче прізвище з ОСОБА_11 на ОСОБА_20, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 18.08.1963 року (а.с.22).
Крім того, свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні 12 вересня 2016 року пояснила, що позивач ОСОБА_2 та померла ОСОБА_3 її знайомі з 1973 року. Зі слів позивача їй відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 двоюрідні сестри. Вони весь час проживали разом за адресою м. Кривий Ріг, вул. Яцкова, 20. ОСОБА_2 доглядала за ОСОБА_3, оскільки та дітей не мала, поховала її та продовжувала доглядати за будинком 20 по вул. Яцківа.
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні 12 вересня 2016 року пояснила, що знайома зі ОСОБА_23 та померлою ОСОБА_3, які між собою є двоюрідними сестрами. Сестри проживали разом у ІНФОРМАЦІЯ_9. ОСОБА_2 доглядала за ОСОБА_3, а після смерті останньої поховала її та доглядала за домом в якому та проживала. Дітей у ОСОБА_3 не було.
За таких обставин суд вважає підтвердженим факт родинних відносин між ОСОБА_4, яка померла 05.01.1958 року та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, які доводяться одна одній матір'ю та донькою відповідно.
Оскільки позивач звернулась до суду у зв'язку з неможливістю оформлення нею права на спадщину через неможливості встановити родинний зв'язок між нею та померлою матір'ю, а також через відсутність правовстановлюючих документів, тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення ЦК України, що регулюють питання спадкування та виникнення права на спадщину і його здійснення.
Відповідно до вимог діючого законодавства спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (статті 1216-1218 ЦК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Крім того порядок здійснення спадкоємцями права на спадщину визначено нормами глави 87 книги VI Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
ОСОБА_3 на день своєї смерті була зареєстрована та проживала в КУ «Будинок милосердя «Затишок», який знаходиться по вул. Маршака, буд.16а в Тернівському районі м. Кривого Рогу, оскільки мала психічні розлади здоров'я і потребувала особливого догляду. Спадкове нерухоме майно - будинок № 20 загальною площею 77.5 м2, житловою площею 40,8 м2 літ «А-1», літню кухню - літ «Б», вбиральню літ «Д», душ літ «Е», огорожа № 1,2, замощення 11, знаходиться по вул. Яцківа в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Оскільки ОСОБА_3 за час життя заповіту не складала, то належне їй за час життя майно її спадкоємці спадкують за законом.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 1266 ЦК України визначено, що двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Спадкування за правом представлення має місце у випадках встановлених ст. 1266 ЦК України за умови, що спадкоємець першої-третьої черги за законом помер до відкриття спадщини.
Згідно ст. 1261-1265 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Оскільки ОСОБА_3 дітей не мала, її батьки, чоловік рідна сестра, рідні тітки та дядьки померли, суд дійшов висновку, що спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 05 квітня 2015 року у вигляді права власності на будинок № 20 по вул. Яцківа в м. Кривому Розі загальною площею 77.5 м2, житловою площею 40,8 м2 літ «А-1», літню кухню - літ «Б», вбиральню літ «Д», душ літ «Е», огорожа № 1,2 , замощення 11 перейшла до її двоюрідної сестри ОСОБА_2 яка є позивачем у справі.
Також за приписами ч. ч. 1, 3 ст. 1296 та ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач звертались до нотаріальної контори із заявою про надання свідоцтва про право на спадщину за законом у вигляді права власності на будинок № 20 по вул. Яцківа в м. Кривому Розі загальною площею 77,5 м 2, житловою площею 40,8 м2 літ «А-1», літню кухню - літ «Б», вбиральню літ «Д», душ літ «Е», огорожа № 1,2 , замощення 11, яка належала ОСОБА_3, однак, постановою нотаріусу від 06.10.2015 позивачу було відмовлено у вчиненні вказаної нотаріальної дії через що неможливість встановити родинний зв'язок між спадкодавцем ОСОБА_3 із спадкоємцем ОСОБА_2, а також у зв'язку із відсутністю правоустановчих документів на спадкове майно.
Але вказаний висновок, на думку суду, є хибним, оскільки відповідно до довідки наданої КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок з господарчими побудовами за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Яцкова (російською мовою), будинок 20 зареєстровано в КП ДОР «Криворізьке БТІ» в реєстровій книзі № 7, сторінка 38, запис 959 на імя ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом видане 13.07.1993 року Першою Криворізькою державною нотаріальною конторою, зареєстровано в реєстрі за 3 4-4061 (а.с.11).
Також в Постанові ПВССУ №5 від 07.02.2014 наведено роз'яснення, за яким якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Отже, в даному випадку таким документом є свідоцтво про право на спадщину за законом видане 13.07.1993 року Першою Криворізькою державною нотаріальною конторою, зареєстровано в реєстрі за 3 4-4061, згідно з яким визначено, що ОСОБА_3 є спадкоємцем ОСОБА_12 спадкового майна, яке складається з будинку № 20 по вул. Яцківа в м. Кривому Розі загальною площею 77,5 м 2, житловою площею 40,8 м2 літ «А-1», літню кухню - літ «Б», погріб «В», сарай «Г», вбиральню літ «Д», душ літ «Е», огорожа № 1,2 , замощення ІІ.
Більш того відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
А за приписами п. 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (в редакції станом на момент прийняття рішення) якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_2 обґрунтованими та такими, що узгоджуються з нормами цивільного законодавства, через що такі вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 60, 61, 84, 88, 209, 215-218, 256 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216-1218, 1221, 1223, 1261-1263, 1266, 1268, 1296, 1297 ЦК України, п.п. 2, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суд -
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4, померлою 05 січня 1958 року, та ОСОБА_2, які доводяться одна одній матір'ю та донькою відповідно.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на будинок № 20 по вул. Яцківа в м. Кривому Розі загальною площею 77,5 м 2, житловою площею 40,8 м 2 літ «А-1», літню кухню - літ «Б», вбиральню літ «Д», душ літ «Е», огорожа № 1,2, замощення ІІ, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3, померлої 05 квітня 2015 року.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.
Рішення надруковане суддею в одному примірнику.
Суддя Р.О. Кузнецов