Справа № 161/12691/16-ц
Провадження № 2/161/4353/16
(заочне)
08 листопада 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.,
при секретарі - Сіньчук Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Волинська» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Кредитна спілка «Волинська» звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 25.05.2015 року між КС «Волинська» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 141, за яким останній наданий кредит в розмірі 10 000,00 грн. під 4,5 % за місяць терміном до 25.05.2016 року.
Відповідач ОСОБА_1 частково погасила кредит в сумі 731,32 грн. та частково сплатила нараховані відсотки на суму 1 048,68 грн.
Надалі зобов'язання передбачені кредитним договором відповідач ОСОБА_1 не виконувала, а тому утворилась заборгованість в розмірі 14 273,76 грн. (з яких: 9 268,68 грн. - сума основного боргу; 5 005,08 грн. - відсотки за користування кредитом).
На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача кредитну заборгованість в розмірі - 14 273,76 грн. та понесені судові витрати по справі.
Представник позивача в судове засідання подав заяву про слухання справи у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному об'ємі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується письмовою розпискою про отримання судової повістки.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України.
Як вбачається із змісту ч. 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 25.05.2015 року між КС «Волинська» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 141, за яким останній наданий кредит в розмірі 10 000,00 грн. під 4,5 % за місяць терміном до 25.05.2016 року (а.с. 5).
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на термін 12 місяців, при умові щомісячної сплати позичальником процентів за користування кредитом з розрахунку 4,5 % за місяць (річна ставка 54%) виходячи з суми залишку заборгованості, а також щомісячного часткового погашення основної суми кредиту (а.с. 5).
У відповідності до п. 2.1. вищезазначеного кредитного договору позичальник щомісячно, не пізніше 25 числа зобов'язується сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та частково погашати отриманий кредит в сумі не менше 529 грн. (а.с. 5).
Згідно п. 5.1. кредитного договору проценти нараховуються на суму залишку заборгованості по кредиту. Сплаті підлягають проценти за кожний день користування кредитом (а.с. 5).
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 частково погасила кредит в сумі 731,32 грн. та частково сплатила нараховані відсотки на суму 1 048,68 грн. Надалі ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання.
Станом на 29.09.2016 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 14 273,76 грн. (з яких: 9 268,68 грн. - сума основного боргу; 5 005,08 грн. - відсотки за користування кредитом), що підтверджується розрахунком боргу (а.с. 4).
Отже, відповідач істотно порушила вимоги ст. ст. 526, 527, 530, 536, 549, 550, 554, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, умови кредитного договору, несвоєчасно погасила суму простроченого кредиту, нараховані відсотки за користування ним, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, а тому позов слід задовольнити.
Таким чином, оцінивши зібрані і дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь позивача кредитну заборгованість в сумі 14 273,76 грн. та судові витрати в розмірі 1 378,00 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60, 61, 62, 88, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 536, 549, 550, 554, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1, яка проживає за адресою: 43024, м. Луцьк, пр. Відродження, 8а/35, в користь Кредитної спілки «Волинська» кредитну заборгованість в розмірі 14 273,76 (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят три гривні сімдесят шість копійок) грн. відповідно до кредитного договору № 141 від 25.05.2015 року.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Кредитної спілки «Волинська» судовий збір в розмірі 1 378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача ОСОБА_1, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області ОСОБА_2