Справа № 159/4141/16-ц
Провадження № 2/159/1487/16
22 листопада 2016 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Восковської О.А.
з участю секретаря Панечко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на утримання дружини, з якою проживає дитина-інвалід, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на утримання дружини, з якою проживає дитина-інвалід. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з відповідачем перебуває у юридичному шлюбі з 05.10.2007 року. Від спільного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, 25.03.2016 р.н, який є дитиною-інвалідом. Позивачка вказує, що на даний час вона із відповідачем не проживають спільно та має намір шлюб розірвати. Зазначає, що відповідач в добровільному порядку відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання сім'ї, ні в грошовій ні в натуральній формі. Позивачка сама не взмозі утримувати дітей, оскільки не працює по причині того, що постійно доглядає за дитиною-інвалідом. Вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти, оскільки знаходиться у працездатному віці. За таких обставин позивачка звернулась до суду та просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі по 800 гривень щомісячно до досягнення дітьми повноліття та на її утримання в розмірі 800 гривень протягом усього часу проживання із дитиною-інвалідом та опікування ним.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, подала до суду письмову заяву в якій змінила (зменшила) позовні вимоги та просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі по 650 гривень щомісячно та аліменти на своє утримання в розмірі 500 гривень щомісячно. Розгляд справи просить проводити у її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву в якій просить справу розглядати у його відсутності, змінені позовні вимоги визнав повністю та не заперечує проти їх задоволення.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно вимог ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
З представленого суду свідоцтва про одруження І-ЕГ №029730 від 05.10.2007 року убачається, що 05.10.2016 року ОСОБА_2 вступив в юридичний шлюб із ОСОБА_7, про що зроблено відповідний актовий запис №564.
Від шлюбу у сторін народилось двоє неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії І-ЕГ №066569 від 11.02.2008 року) та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серії І-ЕГ №231487 від 05.04.2016 року).
Як убачається із посвідчення серії ААГ №061919 від 22.09.2016 року виданого УСЗН Ковельської міської ради ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 є дитиною-інвалідом та його матері ОСОБА_1 виплачується державна соціальна допомога на утримання ОСОБА_6 в розмірі 1409 гривень.
Крім цього, як убачається із матеріалів справи, зокрема з виписок із медичної картки стаціонарного хворого, консультативного висновку, виписки з історії хвороби, епікризу, індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда, неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, постійно перебуває на стаціонарному лікуванні, на що витрачаються значні кошти, та потребує постійного догляду зі сторони матері ОСОБА_1
Як встановлено в судовому засіданні домовленості про спосіб участі в утриманні неповнолітніх дітей між позивачкою та відповідачем не досягнуто.
Доказів, які б спростовували дані обставини сторона відповідача суду не надала.
Частиною 2 ст.75 СК України передбачено, що право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ст.88 СК України якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитись без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею і не залежить від матеріального становища того із батьків, з ким вона проживає.
З матеріалів позовної заяви убачається, що неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають разом з матір'ю ОСОБА_1О, позивачкою по справі, в м.Ковелі по вул.Шептицького, 2 та знаходяться на її утриманні.
Разом із тим, із поданої відповідачем ОСОБА_2 до суду заяви про зменшення заявлених позовних вимог убачається, що ОСОБА_2 хоч і не проживає разом із позивачкою та дітьми з жовтня 2016 року, однак по можливості надає грошову допомогу на утримання дітей, зокрема, виділяв кошти на шкільні потреби, на харчування, купував одяг, іграшки, медикаменти та памперси.
Із урахуванням наведеного, змінені (зменшені) позивачкою вимоги щодо необхідності стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на утримання самої позивачки, з якою проживає дитина-інвалід є обґрунтовані та доведені наведеними вище доказами.
Відповідно до ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При цьому, згідно ст.182 цього ж Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інших обставин, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не можу бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Таким чином, змінені (зменшені) позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, і суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі по 650 гривень щомісячно на кожну дитину та 500 гривень щомісячно на утримання дружини, з якою проживає дитина-інвалід, - і такі позовні вимоги, згідно поданої заяви, повністю визнані відповідачем по справі.
На підставі вимог п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Судові витрати у справі згідно ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 174, 212, 214, 215, 367 ЦПК України, на підставі ст.ст.75,88,180,181,182,184 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі по 650 (шістсот п'ятдесят) гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 07.11.2016 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини у твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п'ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 07.11.2016 року і протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 та опікування ним.
Рішення суду в межах суми платежу аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 1102 (одну тисячу сто дві) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.
ГоловуючаОСОБА_8