Справа № 161/12925/16-к
Провадження № 1-кп/161/603/16
м. Луцьк 22 листопада 2016 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016030010000526 від 06.02.2016, який надійшов до суду 04.10.2016 від Луцької місцевої прокуратури, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше судимого, востаннє 22.07.2015 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,
ОСОБА_4 03 лютого 2016 року, близько 15 години 00 хвилин, знаходячись поблизу ТЦ «Слон», що по вулиці Кравчука, 23 в місті Луцьку, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою заволодіння чужим майном, повторно, шляхом обману, який виразився у повідомленні потерпілій ОСОБА_6 завідомо неправдивої інформації про здачу в оренду на місячний термін квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка в дійсності на праві користування належала іншій особі - ОСОБА_7 , та насправді не маючи на меті виконати домовленість, оскільки жодних прав на дане житло не мав та не був уповноважений на укладення договору оренди даної квартири, отримав від ОСОБА_6 в якості оплати за оренду вищевказаної квартири грошові кошти у сумі 1200 гривень, шахрайським шляхом заволодівши даними грошовими коштами, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальних збитків на вищевказану суму.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю. Суду дав показання про те, що дійсно, він, при обставинах місця і часу, вказаних в обвинувальному акті, шляхом обману заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_6 в сумі 1200 гривень, повідомивши їй заздалегідь неправдиву інформацію про здачу в оренду на місячний термін квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка в дійсності на праві власності йому не належала. У вчиненому щиро розкаявся.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила факт заволодіння обвинуваченим ОСОБА_4 належними їй грошовими коштами у сумі 1200 гривень при обставинах місця, часу та у спосіб, вказаних в обвинувальному акті. Претензій до обвинуваченого не має, на суворому його покаранні не наполягає.
Обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненими повторно, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та дані про особу винного.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, суд по справі не вбачає.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий за умисні корисливі злочини, в період іспитового строку вчинив новий умисний корисливий злочин середньої тяжкості, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність та небажання стати на шлях виправлення, однак вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, є особою молодого віку, не працює, на утриманні має одну малолітню дитину, характеризується без посилання на негативні риси, потерпіла не наполягає на його суворому покаранні, а тому, врахувавши наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства та йому слід призначити покарання в межах санкції статті кримінального закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі.
Оскільки ОСОБА_4 вчинив злочин в період іспитового строку за вироком Луцького міськрайонного суду від 22.07.2015, а тому остаточне покарання йому слід призначити за правилами ч.1 ст.71 КК України, частково приєднавши до покарання, призначеного за цим вироком невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових злочинів.
Оскільки суд призначає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, а тому запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу слід залишити попередній - тримання під вартою.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.07.2015 - 2 (два) роки позбавлення волі, та призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
Строк відбуття покарання рахувати з 26 вересня 2016 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_4 строк його попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження, а саме з 26 вересня 2016 року до вступу даного вироку в законну силу, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.
Речові докази: ключ з чіпом та частину ключа - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий