Справа № 758/727/16-ц
Категорія 51
16 листопада 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Богінкевич С. М. ,
при секретарі - Потапьонок К. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, суд -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що його батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 21.06.2000 року по 13.09.2001 рік, під час якого, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився він.
Вказує, що з 27.01.2001 року шлюбні стосунки між його батьками були припинено, разом не проживали, не вели спільне господарство, після чого він залишився проживати разом з батьком, його вихованням з народження та по теперішній час займалась бабуся - ОСОБА_4, у зв'язку чим лише у вісім років він дізнався, що відповідачка є його матір'ю.
Звертає увагу суду на те, що у 2005 році його батько ОСОБА_3 подав до суду позовну заяву про позбавлення відповідачки батьківських прав що до нього та стягнення аліментів, у зв'язку чим остання сплачувала кошти на його утримання у примусовому порядку, однак будь-якої іншої участі в його утриманні та вихованні не брала, не турбується про фізичний та духовний розвиток, матеріальної допомоги добровільно не надавала.
Зазначає, що після смерті його батька у 2010 році залишився разом з бабусею, яка займалась його вихованням.
У зв'язку з вищевикладеним, оскільки відповідачка самоусунулась від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до нього, він змушений був звернутись до суду з метою захисту своїх інтересів та забезпечення прав на повноцінне життя, тому просив позбавити батьківських прав відповідачку.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив його задоволити повністю з підстав, викладених у ньому.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, як вбачаються з матеріалів справи, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, однак через свого представника (адвоката) Піскун С.О. подала до суду свої заперечення, у яких позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити мотивуючи тим, що він необгрунтований та безпідставно заявлений, оскільки позивач до бабусі він приїжджав на деякий час, вона приймає участь у його вихованні та матеріальному забезпеченні.
Також зазначила, що негативне ставлення позивача до неї зумовлене впливом його бабусі, а позбавлення її батьківських прав надасть йому можливість вступити до ВНЗ, уникнувши загального конкурсу.
Представник (адвокат) відповідачки Піскун С.О. у судовому засіданні позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що він необгрунтований та безпідставно заявлений.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей Подільської районної у м.Києві державної адміністрації у судовому засіданні позов підтримала та просила його задоволити в повному обсязі оскільки відповідачка самоусунулась від виконання батьківських обов'язків щодо позивача, протягом тривалого часу не приймає участі у його вихованні та фізичному та духовному розвитку.
Прокурор прокуратури Подільського району м.Києва у судовому засіданні позов підтримала позов та просила його задоволити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення позивача, адвоката відповідачки, представника третьої особи, думку прокурора, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, у тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_2 21.06.2000 року було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження Серії НОМЕР_2, актовий запис №812 (а.с.4).
Крім того, у ОСОБА_3 та відповідачки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у шлюбі народився позивач - ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3, актовий запис №982 (а.с.5).
Як вбачається з матеріалів справи, 13.09.2001 року після розірвання шлюбу (а.с.103) між ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_2 13.09.2001 року позивач залишився проживати з батьком, який займався його вихованням та утриманням, дані обставини підтверджуються рішенням Подільського районного суду м.Києва від 14.06.2007 року (а.с.157-158).
Також слід зазначити, що з 01.04.2005 року місце постійного проживання позивача було зареєстровано за адресою АДРЕСА_1, тобто за місцем реєстрації місця проживання його бабусі - ОСОБА_4, що підтверджується довідкою форми 3 ЖБК «Автомат-4» Подільського району м.Києва від 26.08.2015 року №91/08 (а.с.9).
Судом встановлено, що після смерті у 2010 році батька позивача, він залишився проживати разом з бабусею, яка займалась його вихованням та матеріальним забезпеченням натомість відповідачка самоусунулась від виконання батьківських обов'язків щодо позивача, протягом тривалого часу не приймає участі у його вихованні та розвитку, проживають окремо, дані обставини також підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_4 - бабусі позивача, ОСОБА_6, довідкою ДНЗ №72 від 21.03.2005 року №73 (а.с.7), відповідно до якої відповідачка жодного разу не приводила та не забирала позивача під час перебування його у дитсадку, характеристикою позивача із ЗНЗ №243 (а.с.8), у якій зазначено, що бабуся систематично піклується про свого онука, приділяє значну увагу його вихованню, натомість мати участі у вихованні не приймає.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 150 Сімейного кодексу України (надалі за текстом - СК України) батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до п.2 ст.164 Сімейного Кодексу України підставою для позбавлення батьківських прав є ухилення одного з батьків від виконання обов'язків по вихованню дитини.
Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають: один з батьків; опікун; піклувальник; особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» - «ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загально-визначених норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти».
Відповідно до висновку служби у справах дітей Подільської районної в м.Києві державної адміністрації від 03.12.2015 року за №106-9591 (а.с.12), вбачається, що Подільська районна в місці Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення батьківських прав відповідачку відносно її сина ОСОБА_1, оскільки було встановлено, що відповідачка із сином з 27.01.2001 року не проживає, після смерті батька у 2010 році вихованням та розвитком позивача займається його бабуся ОСОБА_4
Також слід зазначити, що посилання представника (адвоката) відповідачки на ту обставину, що остання сплачує на його утримання аліменти, у підтвердження того, що вона виконує свої батьківські обов'язки, приймає участь у вихованні позивача, судом не можуть бути прийняті до уваги, як належні та допустимі докази у розумінні вимог ст.ст.57-60 ЦПК України, оскільки вони не підтверджують ті обставини, що вона піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; надає дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей; сприяє засвоєнню ним загально-визначених норм моралі; виявляє інтерес до його внутрішнього світу; створює умов для отримання ним освіти.
Крім того суд вважає, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
З урахуванням вищевикладеного, встановлених в судовому засіданні обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо позбавлення батьківських прав відповідачки відносно нього знайшли своє доведення в ході судового розгляду, повністю доведені і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, ст. 141, 150, 155, 164-166 Сімейного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60 , 88, 208-209, 213-214, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - задоволити.
Позбавити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової катки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, свідоцтво про народження Серія НОМЕР_3 від 22.11.2000 року, виданого відділом РАЦС Подільського РУЮ, актовий запис №892).
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С. М. Богінкевич