Провадження № 33/793/830/16 Справа № 711/7747/16-п Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у І інстанції Кучеренко В. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Гончарук І. М.
"23" листопада 2016 р. м. Черкаси
Суддя апеляційного суду Черкаської області Гончарук І.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 28 жовтня 2016 року якою:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень та один рік позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнуто з ОСОБА_4, на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що дорівнює 275,6 грн., -
Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_4 02.09.2016 року о 18:55 год. в Черкаській області, с. Водяники по вул. Б.Хмельницького керував автомобілем ВАЗ 211040 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різким запахом алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності свідків чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 жовтня 2016 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП України і застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень та один рік позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 275 грн. 60 коп..
Не погоджуючись із таким судовим рішенням захисник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що оскаржувана постанова винесена при неповноті судового розгляду, за відсутності правопорушника, який перебуває в зоні АТО, не з'ясуванні всіх обставин справи, ненаданні правильної юридичної оцінки обставинам справи і самому протоколу про адміністративне правопорушення, який не відповідає вимогам закону, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.
В суд апеляційної інстанції не з'явився, а ні ОСОБА_4, а ні його захисник ОСОБА_3, хоча були належним чином повідомлені про місце, день та час слухання справи.
Захисником ОСОБА_3 подано клопотання про відкладення розгляду справи на досить тривалий термін. Однак відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Враховуючи те, що ОСОБА_4, та його захисник ОСОБА_3 були належним чином повідомлені про місце, день та час слухання справи про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, а також те, що КУпАП обмежені строки розгляду апеляційної скарги, вважаю за необхідне прийняти рішення по суті.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, вважаю що апеляція захисника ОСОБА_3 не підлягає до задоволення через наступне.
Місцевий суд правильно встановив фактичні обставини вчиненого ОСОБА_4 правопорушення, довів його провину в ньому і надав належну оцінку його діям із застосування відповідного адміністративного стягнення.
Рішення суду про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності достатньо вмотивоване, обґрунтоване і переконливе. Адміністративне стягнення місцевим судом накладено з дотриманням правил, передбачених вимогами ст. 33, 34, 35 КУпАП з урахуванням всіх обставин справи та особи правопорушника, є розмірним до вчиненого ним правопорушення і справедливим.
В своїй апеляційні скарзі захисник ОСОБА_3 вказує, що його довіритель ОСОБА_4 02.02.2016 року протягом дня займався важкою фізичною працею, а близько 18 год. його батькові стало погано від гіпертонічного кризу, і він поїхав на транспортному засобі, який належав його рідному брату, до місцевого фельдшера. Під час поїздки о 18 год. 55 хв. на вул. Б. Хмельницького с. Водяники він, будучи одягнутий у забрудненому одязі та явними ознаками почервоніння шкіри обличчя від зазначених фізичних навантажень, був зупинений працівниками поліції, які хибно візуально розцінили його фізіологічний і неохайний зовнішній вигляд, як перебування у стані алкогольного сп'яніння.
Однак відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №969245 від 02.09.2016 року ОСОБА_4 відмовився від пояснень, та власноручно зазначив у ньому, що не бажає їхати до лікаря. Вказаний факт також підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відповідно до яких в їх присутності ОСОБА_4 відмовився, у встановленому законом порядку, пройти перевірку для визначення стану сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, а також у закладі охорони здоров'я.
Відповідно п.2.5. ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто доводи викладені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_3 з приводу того, що його довіритель ОСОБА_4 не перебував у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом хіміко-токсилогічного дослідження Черкаського обласного наркологічного диспансеру № 1146 від 02.09. 2016 р., є непереконливими, оскільки ОСОБА_4, у відповідності до вимог п.2.5. ПДР України та ч.1 ст. 130 КУпАП, притягнуто до відповідальності за відмову від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а не за керування транспортним засобами особою в стані алкогольного сп'яніння, будь-яких виключень не притягнення до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп»яніння про які йдеться у апеляційній скарзі захисника, а саме про неохайний вигляд та інше Закон не містить.
Доводи захисника ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 не надано направлення на проходження медичного огляду, а його пояснення щодо надання спочатку медичної допомоги батькові і приведення свого зовнішнього вигляду до належного, було помилково розцінено працівниками поліції як відмова від «проходження медичного огляду в установленому законом порядку», є необґрунтованими, непереконливими, надуманими, нічим не підтверджені, та спростовуються поясненнями ОСОБА_4, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення №969245 від 02.09.2016 року, про відмову від пояснень, та не бажання їхати до лікаря, та поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на підтвердження вказаного факту.
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Вказаних вимог суд першої інстанції дотримався, а доводи захисника ОСОБА_3 про порушення судом першої інстанції вимог ст. 268 КУпАП є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про місце, день та час слухання справи, крім того уклав договір про надання правої допомоги, а відрядження терміном на чотири місяці не є підставою для відкладення розгляду справи на такий тривалий час, оскільки відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а правопорушення вчинено 02.09.2016 року.
За таких обставин вважаю, що законних підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 немає, а постанова суду є законною і обґрунтованою.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
В задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 - відмовити.
Постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 28 жовтня 2016 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: І. М. Гончарук