Справа № 22-ц/793/2593/16Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 57 ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
23 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3, ОСОБА_4
при секретаріОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу судді Чигиринського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до КП "Чигирин" про захист прав споживача , -
Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до КП "Чигирин" про захист прав споживача.
Ухвалою судді Чигиринського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до КП "Чигирин" про захист прав споживача на підставі п.3 ч.2 ст.122 ЦПК України.
Не погоджуючись із ухвалою судді про відмову у відкритті провадження у справі, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на ухвалу судді суду першої інстанції, оскільки вважає її постановленою з порушенням норм процесуального права, та просив ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони по справі, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду в засідання не з'явилися та просили справу розглядати без їх участі, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Так, відмовляючи у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_6 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя виходила з того, що у провадженні цього ж суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Однак, з такими висновками судді погодитись неможливо виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 55, 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з п.3 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, в тому разі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Важливим моментом є те, що у поданій позовній заяві мають бути тотожними сторони, предмет та підстави позову з тією справою, яка знаходиться на розгляді в цьому чи іншому суді або із справою, у якій вже ухвалене рішення, яке набрало законної сили. При цьому, якщо подано тотожну позовну заяву, але при цьому вже є рішення, яке набрало законної сили, суддя відмовляє у відкритті провадження на підставі п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК. У разі ж якщо подано тотожну позовну заяву та є рішення суду, але воно не набрало законної сили та знаходиться на стадії апеляційного розгляду, суддя відмовляє у відкритті провадження на підставі п. 3 ч. 2 ст. 122 ЦПК.
Так, колегією суддів за матеріалами справи установлено, що позивач звернувся до суду із вимогою про визнання розрахунку заборгованості за послуги з вивезення твердих побутових відходів з врахуванням втрат від інфляції від 01.08.2016 року недійсним ( а. с. 1- 2) .
Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_6 від 19 жовтня 2016 року Вх. №4145/16-Вх. по справі за позовом ОСОБА_6 до КП "Чигирин" про захист прав споживача, позивач звернувся до суду із вимогою про визнання розрахунку заборгованості за послуги з утримання будинку та при будинкової території з врахуванням втрат від інфляції від 01.08.2016 року недійсним (не законним) ( а. с. 22).
При цьому, провадження у даній справі не відкривалось, а ухвалою судді від 28 жовтня 2016 року позовна заява ОСОБА_6 до КП "Чигирин" про захист прав споживача із вимогою про визнання розрахунку заборгованості за послуги з утримання будинку та при будинкової території з врахуванням втрат від інфляції від 01.08.2016 року недійсним (не законним), повернута позивачу на підставі ч.2 ст.121 ЦПК України (а.с.23).
Суддя в ухвалі про відмову у відкритті провадження вказувала, що в провадженні Чигиринського районного суду знаходиться справа за аналогічним позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства "Чигирин" Чигиринської міської ради про захист прав споживача з вимогою визнати незаконним вище вказаний розрахунок, але в даній ухвалі не вказала яка саме справа та суть позову перебувають у провадженні суду.
Проте, колегія суддів вважає, що відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_6, суддя прийшла до передчасного висновку про те, що у даних справах у провадженні цього ж суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а отже, підстав для відмови у відкритті провадження з посиланням на п.3 ч.2 ст.122 ЦПК України немає, а висновки судді суду першої інстанції про протилежне є такими, що не відповідають матеріалам справи та є передчасними, оскільки ОСОБА_6 подано позови з різними предметами і при цьому за жодним із позовів провадження не було відкрите.
У випадку встановлення, що заявлені позови є тотожними, то суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а при встановленні таких обставин після відкриття провадження, то застосовуються положення п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України і провадження у справі закривається.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, а матеріали направленню до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі відповідно до вимог ЦПК України.
Відповідно до положень ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
З наведеного випливає, що суддя суду першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження по справі з мотиву недотримання позивачем вимог ст. 122 ЦПК України не врахувала згаданих вище норм процесуального права, а тому доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими і ухвала не може бути залишена в силі, оскільки винесена без врахування норм процесуального права.
Крім того, відмова у відкритті провадження по даній справі з викладених обставин в оскаржуваній ухвалі позбавляє позивача права на звернення до суду, яке передбачено ст. 55 Конституції України.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав у судді районного суду у винесенні ухвали про відмову у відкритті провадження по даній справі не було за положеннями п.3 ч.2 ст.122 ЦПК України, оскільки матеріали справи не свідчать про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому повинно було бути вирішене питання про відкриття провадження, відповідно до положень ст. 122 ЦПК України, і зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали судді з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.303, ст.304, ст.307, ст. 312, ст. 314, ст. 315, ст. 317, ст. 319 ЦПК України , колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу судді Чигиринського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до КП "Чигирин" про захист прав споживача - скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :