23 листопада 2016 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В., суддів: Ковальчук Н.М. Шимків С.С.,
секретар судового засідання - Шептицька С.С.,
з участю Котяй Я.Л., ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Адміністрації Держспецзв'язку та начальника 4 ТВУЗ - Котяй Я.Л. та апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 жовтня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_3 до 4 Територіального вузла урядового зв'язку Держспецзв'язку державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Головної державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Рівненський військовий гарнізон про захист права на житло,
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 жовтня 2016 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову - задоволено частково.
Забезпечено позов шляхом заборони 4 Територіальному вузлу урядового зв'язку Держспецзв'язку державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Головній державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, Виконавчому комітету Рівненської міської ради вчиняти будь-які дії щодо розгляду, задоволення та можливого розподілу за клопотанням 4 Територіального вузла урядового зв'язку Держспецзв'язку державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України житла, зареєстрованого за державою в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (в оперативному управлінні Територіального вузла урядового зв'язку Держспецзв'язку державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України) 5 трикімнатних квартир № 1, 6, 11, 16, 21 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1.
В задоволенні інших вимог заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову - відмовлено.
У поданій на вказану ухвалу апеляційній скарзі представник Адміністрації Держспецзв'язку та начальника 4 ТВУЗ Котяй Я.Л. покликається на її незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вказувала, що ОСОБА_3 звернувся з позовом про захист свого права на житло та заявою про забезпечення даного позову шляхом заборони усім відповідачам по справі вчиняти будь-які дії щодо розгляду, задоволення та можливого розподілу 24 квартир, однак судом першої інстанції не було врахованого того, що обов'язково мають бути взяті до уваги власне позовні вимоги та їх співмірність (відповідність) виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Оскільки у зв'язку із частковим задоволенням судом заяви про забезпечення даного позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо розгляду задоволення та можливого розподілу 5 трикімнатних квартир, внаслідок невиконання судом
Справа № 569/19901/16-ц Головуючий в суді І інстанції - Бердій М.А.,
Провадження № 22-ц 787/1759/2016 Суддя-доповідач - Боймиструк С.В.,
вимоги щодо співмірності виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами буде порушено інтереси 4х інших осіб - військовослужбовців та членів їх сімей, які не зможуть отримати квартири і будуть змушені надалі винаймати житло у сторонніх осіб за високу плату.
Звертала увагу суду на те, що затягування вирішення питання про включення до числа службових квартир приміщень 4 ТВУЗ Держспецзв'язку 5ти квартир, розташованих у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1, який перебуває на балансі 4 ТВУЗ та розподілу даного житла між військовослужбовцями 4ТВУЗ призводить до надмірного використання бюджетних коштів, а отже спричиняє збитки державі, оскільки вказаний будинок досі не заселений жильцями, оплата комунальних послуг здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а обслуговування і охорона об'єкту проводиться силами особового складу 4 ТВУЗ.
Крім того, вказувала, що обмеження можливості господарюючих суб'єктів Адміністрації Держспецзв'язку та 4 ТВУЗ користуватися та розпоряджатися власним майном після настання опалювального зимового періоду може призвести до незворотних наслідків - виходу з ладу (розмороження) систем індивідуального опалювання квартир і для відновлення теплопостачання житлових приміщень виникне необхідність виділення значних додаткових незапланованих коштів з державного бюджету.
З цих та інших підстав просила ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 жовтня 2016 року скасувати.
ОСОБА_3 у поданій на вказану ухвалу апеляційній скарзі зазначає, що погоджується з нею лише частково
Зазнав, що крім свого особистого права на житло у вигляді окремої квартири він додатково захищає своє право громадянина України щодо прозорого використання сплачених ним податків у вигляді використання державних коштів на придбання житла.
Вказував, що як вбачається з тексту заявленого ним позову він наполягав на визнанні дій протиправними та розподілі самого житла виключно у порядку черговості, а не на власний розсуд відповідача та без врахування черговості. Він наголосив, що оскаржений розподіл додатково порушує його права як громадянина України в частині отримання 20% спірного житла учасниками АТО та членів сімей загиблих таких учасників. При цьому він також наголосив, що вказана ним заборона розподілу житла не забороняє відповідачу проводити розподіл житла згідно черговості та на підставі закону. Незважаючи на вищевикладене суд своєю ухвалою від 27.10.2016 року лише частково задовольнив його прохання та заборонив вчиняти розподіл житла лише стосовно 5ти трьохкімнатних квартир, чого буде явно недостатньо для задоволення заявлених ним вимог.
З цих та інших підстав просив ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 жовтня 2016 року скасувати в частині відмови у забезпечення заявленого ним позову шляхом заборони усім відповідачам по справі, в тому числі виконавчому комітету Рівненської міської ради вчиняти будь - які дії щодо розгляду, задоволення та можливого розподілу за клопотанням відповідача 1 по справі (Начальник Територіального Вузла Урядового Зв'язку (ТВУЗ) Держспецзв'язку державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, п-к Товстоног І.В.), житла, зареєстрованого за державою в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (в оперативному управлінні 4 територіального вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, код ЄДРПОУ 34781331) 24 квартири в житловому будинку за адресою:АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 882541156101)
Представники Адміністрації Держспецзв'язку та начальника 4 ТВУЗ - Котяй Я.Л. та ОСОБА_2 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити, а в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 відмовити.
ОСОБА_3 просив його апеляційну скаргу задовольнити, а апеляційну скаргу Адміністрації Держспецзв'язку та начальника 4 ТВУЗ відхилити.
Інші учасники процесу у встановленому законом порядку, завчасно були повідомлені про час і місце розгляду справи, однак до суду не з'явилися і причин неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Частково задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що в разі задоволення позовних вимог, позивач ОСОБА_3 зможе претендувати на одну трикімнатну квартиру, а застосована судом заборона 4 Територіальному вузлу урядового зв'язку Держспецзв'язку державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Головній державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, Виконавчому комітету Рівненської міської ради вчиняти будь-які дії щодо розгляду, задоволення та можливого розподілу за клопотанням 4 Територіального вузла урядового зв'язку Держспецзв'язку державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України житла, зареєстрованого за державою в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (в оперативному управлінні Територіального вузла урядового зв'язку Держспецзв'язку державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України) 24 квартир в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, є заходом забезпечення позову, який не співмірний із заявленими позовними вимогами.
Такий висновок місцевого суду не в повній мірі відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Згідно ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, що приймають участь у справі, може вжити заходи по забезпеченню позову.
Така заява від ОСОБА_3 надійшла на адресу місцевого суду 6 жовтня 2016 року.
Відповідно до ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується: накладення арешту на майно чи грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього чи інших осіб; забороною здійснювати визначені дії; встановленням обов'язку здійснювати визначені дії та таке інше.
На думку позивача, для забезпечення позову суду слід вжити заходи, а саме: заборонити голові Рівненської міської ради вчиняти будь-які дії щодо розгляду клопотання відповідача по справі Начальника 4ТВУЗ Держспецзв'язку державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України п-ка Товстоног І.В., яке направлене 2 червня 2016 року за вихідним № 55/03-832 про включення до числа службового житла 24-х квартир в житловому будинку АДРЕСА_1, які зареєстровані за державою в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову, зазначаючи про їх не співмірність з позовними вимогами, тим не менше частково погодився з доводами позивача та забезпечив позов шляхом заборони відповідачам вчиняти будь-які дії щодо розгляду, задоволення та можливого розподілу 5 трьохкімнатних квартир № 1, 6, 11, 16, 21 в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1, тобто на квартири розміром житлової площі, на яку претендує позивач.
Відповідно до роз'яснення даного в преамбулі Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за № 9, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову в справі в якій ОСОБА_3 звернувся до суду за захистом свого порушеного житлового права, на думку колегії суддів, позивач не може, а суд не має права порушувати чи обмежувати житлові права інших громадян, що претендують на отримання квартир в б. АДРЕСА_1.
Тобто, позивачу, який претендує на конкретну житлову площу для поліпшення житлових умов в межах трикімнатної квартири, на отримання якої він перебуває на черзі під №5, немає необхідності накладення заборони на п'ять трикімнатних квартир, а достатньо і однієї, зокрема на думку колегії п'ятої за рахунком в числі перерахованих місцевим судом (№1, 6, 11, 16, 21), тобто квартири № 21 в б. АДРЕСА_1.
За таких обставин, оскільки місцевий суд не дотримався норм процесуального права, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, його висновки не в повній мірі відповідають обставинам справи, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині забезпечення позову забороною вчинення будь-яких дій, щодо трикімнатних квартир № 1, 6, 11, 16 в б. АДРЕСА_1, а в решті її слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника Адміністрації Держспецзв'язку та начальника 4 ТВУЗ -Котяй Я.Л. і апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 жовтня 2016 року в частині забезпечення позову забороною вчинення будь-яких дій, щодо трикімнатних квартир № 1, 6, 11, 16 в б. АДРЕСА_1 - скасувати.
В решті ухвалу місцевого суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: