Справа № 570/3096/15-п
Номер провадження 3/570/1284/2015
07 грудня 2015 року м.Рівне
Суддя Рівненського районного суду Красовський О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ДПІ в Рівненському районі ГУ ДФС у Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, головного бухгалтера ТОВ "Арслайн", реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,
за ч.1 ст.163-1 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 23.07.2015 року головний бухгалтер ТОВ "Арслайн" ОСОБА_1 здійснила порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме заниження ПДВ за 03.2015 року на суму 28349 грн. (акт перевірки № 35/22-141/37282685 від 30.06.2015 року).
На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явилася.
Зважаючи на правила ст.ст. 268, 277 КУпАП, у зв'язку з тим, що в справі є достатні дані про обізнаність правопорушниці зі своїми правами, про місце і час розгляду справи в суді, а також наявні її пояснення та відсутнє клопотання про перенесення судового розгляду, в яке вона не прибула з невідомих причин, суд розглянув дану справу у відсутності правопорушниці, вважаючи, що за наведених обставин її право на захист порушено не буде.
В судове засідання були подані письмові заперечення представника ОСОБА_1, згідно до яких просить закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Правова позиція була викладена в запереченнях.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що справа підлягає до закриття.
Відповідно до частини 1 статті 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Ознайомившись із протоколом про адміністративне правопорушення АА №707999 від 23.07.2015 р. та матеріалами справи вважаю, що відсутні підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, на підставі наступного.
Частина 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Як вбачається з даного протоколу, припущення про наявність порушення ведення податкового обліку було зроблено на підставі акту перевірки № 35/22-141/37282685 від 30.06.2015 року.
14 липня 2015 року ДПІ у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненської області за результатом даної перевірки відносно ТОВ «Арслайн» винесено податкове повідомлення-рішення №0000422251, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
ТОВ «Арслайн» оскаржило дії ДПІ у Рівненському районі до ГУ Міндоходів у Рівненській області.
Як вбачається зі змісту акту перевірки, посадовими особами органу державної податкової служби в ході проведення перевірки були виявлені не підтверджені господарські операції між ТОВ „Арслайн" та ТОВ «Капітал X» за березень 2015 року, а відповідно, не підтверджений податковий кредит з ПДВ на суму 28349 грн.
Однак, ТОВ «Арслайн» за березень 2015 року, по взаємовідносинам з ТОВ «Капітал X» було віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість 28 348,95 грн. згідно податкової накладної № 31196 від 31.03.2015 року на суму ПДВ 28 348,95 грн. (договір поставки №КХ-0192 від 31.03.15 р.).
З акту перевірки вбачається, що висновки «про відсутність проведення операцій ТОВ «Арслайн» та ТОВ «Капітал X» та як такі не спричиняють реального товарного характеру та спрямовані на здійснення операцій надання податкової вигоди ТОВ «Арслайн» ґрунтуються виключно на припущеннях контролюючого органу.
Але такий висновок не заслуговує на увагу. Як вбачається з акту перевірки, в березні 2015 року між ТОВ «Арслайн» та ТОВ «Капітал X» був укладений договір поставки нафтопродуктів №КХ-0192 від 25.03.2015 року, відповідно до якого ТОВ «Капітал X» (Постачальник) зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому Товар, згідно умов договорів. Додатковою угодою до договору поставки Сторони узгодили характеристики нафтопродуктів її вартість, тощо, а саме: дизельне паливо (Євро) марки С виду II в кількості 7760,00 літрів.
Акт приймання-передачі нафтопродуктів від 31.03.15 року підтверджує приймання -передачу нафтопродуктів протягом березня 2015 року згідно договору №КХ-0192 від 25.03.2015 року.
Згідно п. 4.2 Договору поставки №КХ-0192 від 25.03.2015 року сторони визначили, що товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах ЕХW- резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності, або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.
Згідно листа № 33/03-КХ від 25.03.2015 р. ТОВ «Капітал X» повідомило, що нафтопродукти придбані ТОВ «Арслайн» згідно договору знаходяться на зберіганні в ПАТ «Дніпронафтородукт», у якого можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищезазначених договорів. ПАТ «Дніпронафтпродукт» про перехід права власності повідомлений.
Відповідно до Договору зберігання № 2465 від 01.06.2011 року придбані нафтопродукти в ТОВ «Капітал X» в подальшому були передані на зберігання Публічному акціонерному товариству «Дніпронафтопродукт», що підтверджується актами приймання передачі нафтопродуктів на зберігання та актами приймання - передачі наданих послуг №03211 від 31.03.2015 року (копії додаються).
Факт реалізації нафтопродуктів, придбаних в ТОВ «Капітал X» в повному обсязі підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема відповідно до договору поставки №1 від 22.01.2015 року ТОВ «Арслайн» реалізувало нафтопродукти (дизельне паливо (Євро) марки С виду II) в кількості 7760,00 літрів Державному підприємству «Клеванське лісове господарство».
Відповідно до п.п. 3.3 Договору поставки, постачальник відпускає Товар із складу світлих нафтопродуктів у смт Клевань, вул. Селещука, 8. Вивіз нафтопродуктів із складу світлих нафтопродуктів здійснюється Покупцем за власний рахунок власними зусиллями та транспортом на умовах ЕХW в смт Клевань склад світлих нафтопродуктів відповідно до правил «Інкотермс 2000». Державним Підприємством «Клеванське лісове господарство» було отримане дизельне паливо (Євро) марки С виду II) в кількості 7760,00 літрів згідно видаткової накладної № АЛ-000002 від 25.03.2015 року.
Як встановлено статтею 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація та інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Наказом ДПАУ від 22.12.2010 року №984 (який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за N34/18772) затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі за текстом - Порядок №984).
Незважаючи на той факт, що співробітникам ДПІ у Рівненському районі були надані усі первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам з ТОВ «Капітал X», в акті перевірки робиться висновок, що надані для перевірки документи не відображають реальність здійснення господарських операцій.
Частиною 1 ст.204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами перевірок, які б факти в цьому акті не були відображені.
Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Ні ТОВ «Арслайн», ні його контрагенти не були визнані винними вироком суду щодо проведення фінансово-господарських операцій без мети реального настання правових наслідків, удаваних, безтоварних правочинів, тощо.
Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16.07.1999 р. - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
●дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
●дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
●придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
●придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище вбачається наявність всіх первинних бухгалтерських документів, що підтверджують фактичність господарських операцій з ТОВ «Капітал X» та правильність формування податкового кредиту за березень 2015 року на суму 28 453,33 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Капітал X».
Відповідно до ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна та необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність і права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 477-ГУ від 23.02.2006 р., є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України"). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.
У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
В зв'язку з вищевикладеним відсутні підстави для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Красовський О.О.