Справа № 570/390/15-п
Номер провадження 3/570/191/2015
06 березня 2015 року м.Рівне
Суддя Рівненського районного суду Красовський О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВДАІ Рівненського району про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2,
за ч.2 ст.130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 28.12.2014 року о 01 год. 05 хв. на 350 км автодороги Київ-Чоп ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ-2108» (державний номерний знак НОМЕР_1) з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук). Водій відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого законом порядку в присутності двох свідків.
Водій ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив суду, що він не вживав алкогольні напої, не перебував в стані алкогольного сп'яніння. Він керував автомобілем та на прохання ОСОБА_2 їхав з м. Рівне та віз його додому. Коли зупинився щоб висадити пасажира ОСОБА_2, то в цей час під'їхали працівники ДАІ та повідомили, що автомобіль крадений, попросили надати документи. Ніхто не пропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Після того, як водій відмовився надати документи для огляду, то на нього склали даний протокол. Оскільки водієві фактично не пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у визначеному законом порядку, то ОСОБА_1 просить закрити провадження у справі.
Заслухавши пояснення водія та свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи вважаю, що справа підлягає до закриття за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Отже, склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він криє в собі:
а) об'єкт;
б) об'єктивну сторону;
в) суб'єкт;
г) суб'єктивну сторону.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно п. 1.2 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2009 № 400/666, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 жовтня 2009 р. за № 931/16947 (надалі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до ч. 3 переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху затвердженого наказом № 33 від 01.03.2010 року Міністерства внутрішніх спав України про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху спеціальні технічні засоби для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння:
газоаналізатор "AlcoQuant 6020";
газоаналізатор "Alcotest 6510";
газоаналізатор "Alcotest 6810";
газоаналізатор "Alcotest 7410 Plus com";
прилад спеціалізований визначення концентрації парів етанолу в повітрі, що видихається, "Алконт 01".
Згідно до рапорту працівника ДАІ, який не з'явився на виклик суду для дачі пояснень з приводу обставин справи, водій відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у визначеному законом порядку. В той же час свідок не надав суду доказів того, що під час несення служби їх екіпаж був забезпечений відповідними технічними засобами контролю.
Свідок ОСОБА_2 дав суду показання про те, що на його прохання ОСОБА_1 підвозив свідка додому. Коли вони зупинилися, то під'їхав автомобіль з працівниками ДАІ. Пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не пропонувалося. Мова йшла лише про те, що автомобіль ВАЗ є краденим. Свідок пояснив, що водій ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, в ході розгляду справи не було доведено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Також не було доведено, що відмова пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого законом порядку мала місце в присутності двох свідків, пояснення яких долучено до матеріалів справи. Дані свідки проживають в інших областях, на значній відстані від міста Рівне.
Свідки, про які вказували працівники міліції, не з'явилися в судове засідання. А свідок ОСОБА_2 (допитаний за клопотанням ОСОБА_4О.) надав показання про те, що пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не пропонувалося. Мова йшла лише про те, що автомобіль ВАЗ є краденим. А якби ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, то ОСОБА_2 не поїхав би в одному автомобілі з таким водієм.
В той же час не були опитані всі пасажири автомобіля під керуванням ОСОБА_4
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі „Гурепка проти України" (п. 50-55 Рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №7 "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, які повинні визнаватися недопустимими.
Враховуючи вищевикладене а також те, що в ході розгляду справи не була доведена вина ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, тому відносно нього слід закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В тексті протоколу про адміністративне правопорушення не зазначена кваліфікуюча ознака ч. 2 ст. 130 КУпАП - повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Зважаючи й на таку обставину фабула протоколу не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП. Дані матеріали вже направлялися на доопрацювання, але повернулися до суду з тими ж недоліками, що й раніше.
Враховуючи викладене вище, керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 280, 283, 284 КУпАП, ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Красовський О.О.