Справа № 570/570/15-п
Номер провадження 3/570/248/2015
02 березня 2015 року м.Рівне
Суддя Рівненського районного суду Красовський О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВДАІ з обслуговування Рівненського району про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця смт.Клевань-1, вул.Незалежності 50/16 Рівненського району Рівненської області, не працюючого,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 25.01.2015 року о 08 год. 20 хв. в м. Рівне на перехресті вул. Соборна - ОСОБА_2 ОСОБА_1 керував автомобілем марки "Мерседес-Бенц 250" (д.н.з. НОМЕР_1), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що він не порушував ПДР, зокрема не перебував у стані сп'яніння. Перед тим, як сів за кермо автомобіля, він не вживав спиртні напої. Зважаючи, що мав простуду, він вжив призначені лікарем ліки. Якби знав про те, що ці ліки піднімають рівень алкоголю, то не став би керувати транспортним засобом. За таких обставин просить суд закрити провадження у справі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, свідка, дослідивши матеріали справи вважаю, що справа підлягає до закриття за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Отже, склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він криє в собі:
а) об'єкт;
б) об'єктивну сторону;
в) суб'єкт;
г) суб'єктивну сторону.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
У відповідності до ст. 266 КУпАП для проведення огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві підстави, а саме:
- у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів;
- у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного працівником міліції.
Згідно ч. 6 ст. 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного сп'яніння чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1.2 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров"я України від 09.09.2009 N 400/666, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 жовтня 2009 р. за N 931/16947 (надалі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до ч. 3 переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху затвердженого наказом № 33 від 01.03.2010 року Міністерства внутрішніх спав України про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху спеціальні технічні засоби для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння:
газоаналізатор "AlcoQuant 6020";
газоаналізатор "Alcotest 6510";
газоаналізатор "Alcotest 6810";
газоаналізатор "Alcotest 7410 Plus com";
прилад спеціалізований визначення концентрації парів етанолу в повітрі, що видихається, "Алконт 01".
Працівник ДАІ, який викликався для дачі пояснень, жодного разу не з'явився в судове засідання. Отже, при розгляді справи суд позбавлений можливості перевірити ту обставину, що під час несення служби екіпаж ДАІ був забезпечений відповідними технічними засобами контролю, та що водій проходив (чи відмовився) пройти освідуваня на місці. Також суд не отримав відомостей про те, які саме ознаки алкогольного сп'яніння були виявлені у водія, що зумовило проходження в подальшому освідчення водія на стан алкогольного сп'яніння; та які були підстави для проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я.
Свідки, пояснення в яких відібрали працівники ДАІ, зазначають про те, що о 09 год. 40 хв. водій ОСОБА_1 по вул. Кн. Володимира в м. Рівне продув прилад «Драгер». Після цього був складений протокол про адміністративне правопорушення.
В доданих до справи письмових поясненнях свідків не вказаний документ, який засвідчує особу свідка; та час дачі ним свідчень, а останнє є істотним для підтвердження правдивості самих свідчень, та є важливим для встановлення об'єктивної сторони правопорушення.
Також до справи не була додана роздруківка отриманих результатів з приладу «Драгер».
Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення, такий був складений о 10 годині. А свідки вказали, що протокол складався відразу після того, як ОСОБА_1 продув прилад «Драгер», тобто відразу після 09 год. 40 хв. В протоколі вказано, що водій керував транспортним засобом о 08 год. 20 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, а згідно до проведеного освідчення, у водія був виявлений вміст алкоголю о 09 год. 40 хв.
При цьому в матеріалах справи наявний висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння…, в якому зазначений час такого огляду: 09 год. 40 хв. У висновку зазначені показники приладу «Алкотест» - 0,72%.
Очевидним є те, що ОСОБА_1 не міг одночасно перебувати о 09 год. 40 хв. як на вулиці Князя Володимира в м. Рівне поряд з працівниками ДАІ, так і в приміщенні медичного закладу поряд з лікарем, який проводив медичний огляд.
Отже, матеріалами справи та в ході розгляду справи не підтвердилася та обставина, що ОСОБА_1 керував автомобілем саме о 08 год. 20 хв., перебуваючи при цьому в стані алкогольного сп'яніння. Наявні докази на підтвердження такої обставини є суперечливими, та отримані в порушення встановленого порядку.
Свідок ОСОБА_3 (допитаний за клопотанням ОСОБА_1) надав показання про те, що він попросив ОСОБА_1 його підвезти. Якби ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, то свідок не поїхав би в одному автомобілі з таким водієм. Також свідок бачив, як перед поїздкою ОСОБА_1 вжив лікарські засоби та поприскав горло аерозолем.
В матеріалах справи наявна довідка лікаря, згідно якої ОСОБА_1 призначено застосовувати аерозоль-спрей та таблетки.
Відповідно до п. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі „Гурепка проти України" (п. 50-55 Рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №7 "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, які повинні визнаватися недопустимими.
Враховуючи вищевикладене а також те, що в ході розгляду справи не була доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому відносно нього слід закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 280, 283, 284 КУпАП, ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Красовський О.О.