Справа № 567/994/16-ц
18 листопада 2016 рокум. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Венгерчук А.О.
секретар - Самолюк А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Острог скаргу Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК", заінтересовані особи: ОСОБА_1, держвний виконавець Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській областіна ОСОБА_2, на дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області,
встановив:
В Острозький районний суд Рівненської області з скаргою на дії державного виконавця звернулось ПАТ "РОДОВІД БАНК", посилаючись на те, що 05 жовтня 2016 року АТ «РОДОВІД БАНК» отримав постанову про повернення виконавчого документа від 27.05.2016 ВП № 45269479. Зазначає, що підставою для повернення виконавчого документа стягувачу є те, що реєстраційними органами державного виконавця повідомлено про відсутність майна боржника, на яке можливо звернути стягнення. Згідно даних ЄДР МВС України у боржника відсутні транспортні засоби, згідно відповіді УПФУ боржник на обліку у пенсійному фонді не перебуває, пенсії не отримує. Вважають, що державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3 по виконавчому провадженню ВП № 45269479 винесено постанову про повернення виконавчого документа з порушенням норм матеріального права. Посилається на те, що державним виконавцем повинно було подати подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проте не здійснив ці дії, вчинити необхідні виконавчі дії, щодо розшуку та арешту транспортних засобів належних боржнику та зупинити виконавче до виявлення майна боржника.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
На думку скаржника, у ході виконання зазначеного документу державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби не було дотримано вимог Закону України «Про виконавче провадження» . Разом з тим, скаржник отримав зазначену постанову про повернення виконавчого документа 05 жовтня 2016 року прийняту ще 27 травня 2016 року, яка була затверджена начальником Рівненського міського відділу ДВС. У звязку з викладеним представник скаржника просить суд поновити строк на оскарження постанови по виконавчому провадженню № 4529479 від 27.05.2016 року, так як АТ «РОДОВІД БАНК» мав обставини, які значно утруднювали оскарження постанови в передбачені законодавством строки. Визнати незаконними дії державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3 про повернення виконавчого документа від 27.05.2016 року по виконавчому провадженню № 45269479 та скасувати вищевказану постанову.
Від представника скажника до суду надійшла заява про проведення судового засідання у відсутності їх представника, доводи, викладені у скарзі підтримали повністю та просили суд її задовольнити.
Представник Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області в зал судового засідання не з'явився. Від виконуючого обов'язки начальника Рівненського міського відділу державної виконавчої служби в Рівненській області до суду надійшло клопотання про розгляд скарги у відсутності представника відділу ДВС. В клопотанні посилається на те, що на виконання вимог ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем було здійснено всі заходи необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленим виконавчим документом і цим законом. Додатково зазначив, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» не позбавляє права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження».
Просить визнати дії державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області вчиненими відповідно до закону, в межах повноважень та відмовити в задоволенні скарги.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 386 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця, або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, чи приватного виконавц , рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби, приватний виконавець не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.
Таким чином, участь скаржника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, чиї рішення, дії або бездіяльність оскаржуються, у судовому засіданні є обов'язковою, а його відсутність може бути обумовлена лише наявністю в матеріалах справи усіх необхідних доказів для прийняття рішення по суті.
За таких обставин, суд вважає можливим провести судове засідання у їх відсутності за наявними матеріалами.
Перевіривши матеріали справи суд вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 28.05.2013 року позовні вимоги ПАТ «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості були задоволені та з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 91038,18 грн., а також 180 грн. витрат пов'язаних з публікацією оголошення в пресі про виклик відповідача.
На виконання рішення суду 25 червня 2013 року Острозьким районним судом Рівненської області були видані виконавчі листи № 567/409/13-ц. ( а. с.5).
27 травня 2016 року відповідно до постанови ВП № 452694, державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3 була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст. 47, ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження». В описовій частині постанови зазначено, що в ході виконання виконавчих документів встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а саме: згідно відповіді ПФУ боржник на обліку у Пенсійному фонді не перебуває, пенсії не отримує та у цивільно-правових договорах не перебуває. Згідно відповіді ДПС інформація стосовно отримання доходів, відсутня, наявні відкриті рахунки в банківських установах відсутні. Згідно даних Єдиного державного реєстру МВС України у боржника у боржника відсутні транспортні засоби. Згідно інформаційної довідки в Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості відсутні. Згідно акту державного виконавця майно належне до опису відсутнє.
Суду виконавче провадження на запит надано не було для перевірки вказаних обставин.
Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень до ЗУ «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, скарги на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, подані в установленому законом порядку до набрання чинності цим Законом, розглядаються у строки та порядку, що діяли до набрання чинності цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, який діяв на момент прийняття постанови ВП № 45269479, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець дійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Відповідно до п. 15 ч. З ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.
Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції від 21.04.1999 року N 606-XIV), копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Згідно ч. 1 ст. 385 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Як роз'яснено у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб. Так десятиденний строк обчислюється з моменту одержання заявником копії відповідної постанови про повернення стягувачу виконавчого документа (стаття 47 Закону України "Про виконавче провадження").
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом відповідно до ч. 2 статті 385 ЦПК.
З наданої скаржником до суду копії супровідної вбачається, що 30.09.2016 року за вих. № 11352, державним виконавцем було надіслано на адресу ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1, постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.05.2016 року, винесену в ході виконання виконавчого документа № 567/409/13-ц від 25.06.2013 року, яка згідно вхідного номера була отримана банком 05.10.2016 року № 8241. Як вбачається з поштового штампу на конверті ПАТ «Родовід Банк» скарга на адресу суду була надіслана 18.10.2016 року, що підтверджує доводи стягувача. Будь-яких належних доказів щодо того, що постанова про повернення виконавчого документу була направлена стягувачу своєчасно, тобто у триденний строк з дня її винесенн Рівненським міським відділом ДВС суду надано не було.
Статтею 11 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачені повноваження державного виконавця, які ним можуть бути вчинені під час примусового виконання судових рішень, при цьому цей перелік не є вичерпним. Серед них, зокрема, обов'язки державного виконавця вживати передбачених заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Так, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки. Крім того, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно, кошти боржника; звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції від 21.04.1999 року N 606-XIV), державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що державним виконавцем у ході примусового виконання судового рішення не були проведені всі необхідні дії для повного та всебічного зясування відомостей про боржника, на здійснення яких він має право у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції ЗУ «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV) .
Окрім того судом взято до уваги те, що представник Рівненського міського відділу ДВС виконавчої служби в зал судового засідання не з'являвся, в наданому суду клопотанні не навів доводів, щодо обґрунтування своєї позиції щодо заявленої скарги, виконавче провадження суду не надав.
Відповідно до ст 18 ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Окрім того, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Отже повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків встановлених ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року.
Аналізуючи наведені вище факти та встановлені судом під час розгляду скарги обставини, дослідивши надані документи на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання дій Державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС виконавчої служби незаконними та скасування постанови державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3 від 27.05.2016 року, тому скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10,11, 209, 210, 383-384, 386-389 ЦПК України, ст. ст. 11, 25, 31, 75 Закону України "Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року N 606-XIV, ст.12, Закону України "Про виконавче провадження» 02.06.2016 року № 1404-VIII суд,
ухвалив:
поновити Публічному акціонерному товариству "РОДОВІД БАНК" строк на оскарження постанови по виконавчому провадженню ВП № 45269479 від 27.05.2016 року.
Скаргу Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК", заінтересовані особи: ОСОБА_1, держвний виконавець Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській областіна ОСОБА_3, на дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області задовольнити.
Визнати дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про повернення виконавчого документа ВП № 45269479 від 27.05.2016 року незаконними.
Скасувати постанову державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області серії ВП № 45269479 від 27.05.2016 року про повернення виконавчого документа.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Сторони, які не були присутніми під час проголошення ухвали можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_4