Справа № 564/1993/16-к
22 листопада 2016 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
овинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жильжа, Костопільського району, Рівненської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, працездатного, не працюючого, депутатом не являється, державних нагород та пільг не має, раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України
Згідно обвинувального акту встановлено, що ОСОБА_4 , будучи військовозобов"язаним, 24.07.2014 року визнаним позаштатною військово-лікарською комісією придатним до військової служби на підставі ЗУ «Про мобілізацію відготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року, ЗУ «Про військовий обов"язок і військову службу» від 25.03.1992 року та Указу Президента України від 14.01.2015 року №15/2015 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 15.01.2015 року №13-VІІІ, отримав 09.04.2015 року в ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованому по АДРЕСА_2 повістку на призов по мобілізації його на війькову службу з зобов"язанням прибути у військовий комісаріат на 08 год. 22 травня 2015 року для вибуття у складі команди по призову на військову службу по мобілізації. Однак, ОСОБА_4 , не прибув на відправку у вказаний час з метою ухилення від призову.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ст. 336 КК України, тобто ухиляння від призову за мобілізацією.
Під час досудового розслідування між прокурором Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури молодший радник юстиції ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , 20 жовтня 2016 року було укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з угодою винуватості ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Сторонами погоджено на призначення ОСОБА_4 за ст. 336 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробовуванням з встановленням іспитового строку, з покладенням обов"язків передбачених ст. 76 КК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів середньої тяжкості, тяжких злочинів внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України віднесений до злочинів середньої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 та ст. 473 КПК України.
Судом також встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди, судом з'ясовувалось питання щодо можливої подачі обвинуваченим скарг.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам держави та суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості.
Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури молодший радник юстиції ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 394, 473,475 КПК України, ст.336 КК України, суд
Угоду від 20 жовтня 2016 року у кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 142015180150000031 від 21.07.2015 року про визнання винуватості укладеної між прокурором Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури молодший радник юстиції ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , затвердити.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки передбачені ст. 76 ч. 1 п.1, 2 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Витрати на залучення експерта під час проведення досудового розслідування - відсутні.
Речові докази - відсутні.
На вирок суду може бути подана апеляцiя до Апеляцiйного суду Рiвненської областi через Костопільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СуддяОСОБА_1