Справа № 534/1422/15-к Номер провадження 11-кп/786/213/16Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія: ч. 2 ст. 125; с.т.
21 листопада 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем: ОСОБА_5
з участю прокурора ОСОБА_6
потерпілих: ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
представника потерпілого: ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
обвинуваченого: ОСОБА_9 , (в режимі відеоконференції)
захисників обвинуваченого: ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_9 , прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_11 на вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 22 грудня 2015 року по кримінальному провадженню № 12015170080000005 від 03 січня 2015 року за обвинуваченням
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольська Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125, ч.2 ст. 162 КК України, -
Цим вироком ОСОБА_9 визнаний винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та засуджений до покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 850 грн.
Вирішено не обирати ОСОБА_9 запобіжний захід до набрання вироком законної сили
Частково задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 та стягнуто з ОСОБА_9 на його користь майнову шкоду в розмірі 825,87 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., витрати, пов'язані з правовою допомогою в розмірі 5000 грн., а всього 6825,87 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.
Згідно з вироком, ОСОБА_9 визнаний винуватим у скоєнні кримінального правопорушення за наступних обставин.
03 січня 2015 року близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_9 прибув до загального коридору п'ятого поверху будинку АДРЕСА_2 , де під час сварки з потерпілим ОСОБА_7 , яка виникла між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_9 наніс один удар лівим кулаком в область правого ока ОСОБА_7 , після чого продовжив наносити численні удари лівим кулаком та ногами по голові, шиї, тулубу та верхніх кінцівках потерпілого, заподіявши останньому тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, синцями і саднами на голові, шиї, тулубі та верхніх кінцівках, крововиливами в білкові оболонки обох очей, які згідно висновку експерта №359 від 02.04.2015 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
З вироком місцевого суду не погодився обвинувачений ОСОБА_9 , який у поданій апеляційній скарзі, не визнаючи свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, прохав вирок скасувати та закрити кримінальне провадження за відсутністю в його діях складу злочину.
На підтвердження заявлених вимог посилається на те, що, на його думку, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та судом не правильно застосовано закон про кримінальну відповідальність.
Вважає, що судом було безпідставно не прийнято до уваги в якості доказів нанесення ним, ОСОБА_9 , тілесних ушкоджень ОСОБА_7 у стані необхідної оборони матеріали кримінального провадження №12015170080000023, яке розслідується Комсомольським МВ УМВС України в Полтавській області (Відділ поліції №2 Кременчуцького ВП НП України в Полтавській області), та показання апелянта щодо поведінки та дій потерпілого. Посилається на те, що його дії були спровоковані протиправними діями ОСОБА_7 , який перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння здійснив напад на ОСОБА_9 із ножем. Вказує, що сприймав як реальну загрозу життю і здоров'ю дії потерпілого.
Також вважає, що судом безпідставно не були прийняті показання свідка ОСОБА_13 щодо систематичного порушення потерпілим громадського порядку та його систематичної віктимної поведінки.
Окрім того, вважає, що з нього безпідставно стягнуто на користь потерпілого 5000 грн. витрат на правову допомогу, оскільки вважає, що вони не були належним чином підтверджені.
Також вирок оскаржено прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_11 , який у поданій апеляційній скарзі прохає вирок скасувати в частині призначення покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 покарання у виді 200 годин громадських робіт.
Як на підставу заявлених вимог покликається на те, що призначене судом першої інстанції покарання є занадто м'яким та таким, що не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Вказує, що ОСОБА_9 вину у скоєнні кримінального правопорушення не визнав, на момент розгляду кримінального провадження по суті не працює та не має джерел для існування, у зв'язку з чим, прокурор вважає, що у сукупності з сумою стягнення за цивільним позовом покарання у виді штрафу залишиться не виконаним.
Інші учасники судового провадження вирок місцевого суду не оскаржували, заперечень проти поданих апеляційних скарг до початку апеляційного розгляду не подавали.
Заслухавши суддю-доповідача , обвинуваченого та його захисника , які підтримали подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та заперечували з приводу апеляції прокурора , потерпілого , законного представника потерпілого , які підтримали апеляцію прокурора та просили відхилити апеляційну скаргу обвинуваченого , прокурора , який просив задовольнити апеляцію прокурора , що приймав участь у суді першої інстанції та відмовити у задоволенні апеляції обвинуваченого , провівши судові дебати , проаналізувавши матеріали кримінального провадження , заслухавши останнє слово обвинуваченого , колегія суддів приходить до висновку , що апеляції підлягають частковому задоволенню з таких підстав:
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції не в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.
Так згідно з частинами 3, 4 статті 338 КПК України, якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов'язаний роз'яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.
Суд роз'яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, старшим слідчим СВ Комсомольського МВ УМВС України в Полтавській області лейтенантом міліції ОСОБА_14 30 червня 2015 року складено обвинувальний акт, згідно якого ОСОБА_9 обвинувачувався у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 125 КК України і ч.2 ст. 162 КК України, які полягали в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та умисному незаконному проникненні до житла потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_15 із застосуванням насильства за наступних обставин.
03 січня 2015 року приблизно о 01 год. 00 хв. ОСОБА_9 прибув до квартири АДРЕСА_3 , та під час сварки з мешканцем зазначеної квартири ОСОБА_7 , яка виникла між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла із застосуванням насильства та заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне проникнення до житла із застосуванням насильства та заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно-небезпечні наслідки, ОСОБА_9 , перебуваючи на порозі вищезазначеної квартири, наніс ОСОБА_7 один удар кулаком лівої руки в область правого ока, після чого незаконно, без дозволу останнього, проник до квартири, де продовжуючи свої злочинні дії, наніс численні удари кулаком лівої руки та ногами по голові, шиї, тулубу та верхніх кінцівках потерпілого, заподіявши ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
10 грудня 2015 року, під час судового розгляду кримінального провадження в суді, прокурором прокуратури м. Комсомольська ОСОБА_16 складено змінений обвинувальний акт, яким зменшено обсяг обвинувачення. Згідно зі зміненим обвинувальним актом ОСОБА_9 обвинувачувався у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, яке полягало у завданні ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені у даному обвинувальному акті, аналогічні тим, що викладені у вироку місцевого суду та які були визнані судом доведеними.
Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_15 не погодилися зі зміненим обвинуваченням та підтримували обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.
Разом з тим, місцевий суд при ухваленні вироку фактично не врахував позицію потерпілого стосовно зазначеного питання та, пославшись на позицію потерпілих, жодним чином не вирішив обвинувачення, яке було ними підтримане.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Пункт 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачає, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно із ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не розглянувши по суті обвинувачення ОСОБА_9 за ч.2 ст. 162 КК України, яке потерпілі та їхній представник продовжували підтримувати, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Виправити помилку, допущену судом першої інстанції, в ході апеляційного розгляду при таких обставинах не можна, оскільки суд першої інстанції не вирішив вказаного питання по суті та не прийняв з приводу даного обвинувачення жодного рішення.
Тому, виходячи з комплексного аналізу положень ст.ст. 7, 9, 404, 407, 409, 410, 412, 415 КПК України, оскільки апеляційний суд позбавлений можливості ухвалити своє рішення по кримінальному провадженню, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляційні скарги, скасувати вирок у зв'язку з істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд кримінального провадження.
В ході нового розгляду судом першої інстанції мають бути перевірені в тому числі і доводи обвинуваченого наведені ним в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407-409, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_9 , прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_11 - задовольнити частково.
Вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 22 грудня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення , є остаточною і оскарженню не підлягає
Судді:
____________ ____________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3 .