14 листопада 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Гримич М.К., Висоцької В.С., Ткачука О.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», заінтересовані особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 13 серпня 2015 року у справі № 1207/15, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 квітня 2016 року,
У жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») звернулося до суду із указаною заявою, обґрунтовуючи її тим, що рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 13 серпня 2015 року задоволено частково позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та стягнуто у солідарному порядку з останніх на користь банку заборгованість за кредитом у розмірі 4 802 грн 78 коп.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 20 квітня 2016 року, у задоволені заяви відмовлено.
У касаційній скарзі представник ПАТ «Укрсоцбанк» просить скасувати оскаржувані ухвали судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи ПАТ «Укрсоцбанк» у видачі виконавчого листа на виконання рішення третейського суду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 389-10 ЦПК України, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, вірно виходив із того, що спори між кредитором та боржником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення так і під час виконання такого договору, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», незважаючи на наявність третейського застереження, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом від 03 лютого 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів банківських послуг.
Також, суди обґрунтовано виходили з того, що у зв'язку із прийняттям Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам, який набрав чинності 12 березня 2011 року, на розгляд третейськими судами справ щодо захисту прав споживачів поширюється заборона на спори про захист прав банківських установ, тобто, спори, в яких позивачем є банківська установа, а відповідачем - споживач.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02 вересня 2015 року № 6-856цс15 та від 04 листопада 2015 року № 6-2074цс15.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» відхилити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М.К. Гримич
В.С.Висоцька
О.С.Ткачук