22 листопада 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про скасування наказів та відшкодування моральної шкоди,
У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому зазначала, що вона з листопада 2007 року працювала на посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення департаменту оперативного управління Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк»). Відповідно до наказу від 21 березня 2011 року № 409 позивачка із 29 березня 2011 року до 24 січня 2014 року знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Оскільки дитина позивача відповідно до медичного висновку потребувала домашнього догляду, то з 25 січня 2011 року до 16 лютого 2015 року позивачка знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. Із 13 лютого до 18 червня 2015 року ОСОБА_2 перебувала на лікарняному у зв'язку із вагітністю та пологами. Із 19 червня 2015 року ОСОБА_2 у зв'язку із народженням другої дитини перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
17 лютого 2015 року відповідно до наказу відповідача ПАТ «Універсал Банк» в особі уповноваженого представника її переведено на посаду спеціаліста з постачання групи по закупках управління ПАТ «Універсал Банк». Вказане переведення вона вважала незаконним, оскільки згоди на переведення вона не надавала. Також вказувала, що такі дії відповідача ПАТ «Універсал Банк» негативно відобразились на її здоров'ї, завдали їй моральних страждань.
Просила скасувати накази про переведення на іншу посаду та стягнути з відповідача завдану моральну шкоду.
Справа переглядалася судами неодноразово.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Скасовано наказ ПАТ «Універсал Банк» від 09 грудня 2014 року № 1068-к про переведення ОСОБА_2 з посади начальника управління матеріально-технічного забезпечення департаменту операційного управління ПАТ «Універсал банк» на посаду спеціаліста з постачання групи по закупках управління з підтримки власних операцій банку ПАТ «Універсал Банк». Стягнуто з ПАТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_2 1 500 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 03 лютого 2016 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2016 року рішення апеляційного суду м. Києва від 03 лютого 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року залишено без змін.
У касаційній скарзіПАТ «Універсал Банк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зробив правильний висновок, що ОСОБА_2 неправомірно була переведена на іншу посаду, оскільки своєї згоди на таке переведення вона не надавала і відсутні докази, що таке переведення було викликано необхідністю відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, що передбачено ст. 33 КЗпП України, як умова тимчасового переведення працівника без його згоди. Також не надано доказів неможливості збереження для позивача істотних умов праці, які були обумовлені при укладенні трудового договору.
Крім того, наказ від 09 грудня 2014 року № 1068-К про переведення ОСОБА_2 видано під час перебування позивачки у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною шестирічного віку, що суперечить вимогами ст. 2 Закону України «Про відпустки».
Моральна шкода стягнута судами з відповідача відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України з урахуванням засад розумності й справедливості.
Суди обґрунтовано задовольнили позов частково. Доводи касаційноїскарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про скасування наказів та відшкодування моральної шкоди, відмовити.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ О.М. Ситнік