16 листопада 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючогоОСОБА_1 ,
суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання прокурора захисникаОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2016 року про повернення апеляційної скарги,
За вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2016 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 71 КК до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2015 року й остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
На цей вирок захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, яка не відповідала вимогам статей 396, 407, 409 КПК. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2016 року цю скаргу було залишено без руху і надано скаржнику триденний строк із моменту отримання ним копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2016 року апеляційна скарга була повернута апелянту, оскільки той не усунув її недоліків в установлений строк.
У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвали суду апеляційної інстанції від 01 квітня і 20 квітня 2016 року і призначити новий розгляд у цьому суді. Скаржник зазначає, що: копію ухвали від 01 квітня 2016 року він отримав лише 29 квітня 2016 року; ця ухвала є необґрунтованою, оскільки він у своїй апеляційній скарзі виклав усі доводи відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника на підтримання скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ст. 399 КПК суддя-доповідач, установивши, що апеляційну скаргу на вирок подано без додержання вимог ст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк для їх усунення. Копія такої ухвали невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2016 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 було залишено без руху і надано скаржнику триденний строк із моменту отримання ним копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
За змістом ч. 6 ст. 399, ст. 424 КПК ухвала про залишення апеляційної скарги без руху не підлягає оскарженню в касаційному порядку, а тому доводи захисника про необхідність скасування цієї ухвали колегія суддів залишає без розгляду.
Що ж стосується твердження захисника про те, що він отримав зазначену вище ухвалу лише 29 квітня 2016 року, то вони не ґрунтуються на наявних матеріалах.
Згідно з реєстром відправлення рекомендованої кореспонденції ухвалу апеляційного суду від 01 квітня 2016 року було направлено захиснику ОСОБА_6 рекомендованим листом 04 квітня 2016 року на адресу, зазначену ним в апеляційній скарзі (а. 114), тобто до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області. У матеріалах провадження міститься реєстр відстеження поштових відправлень, згідно з яким зазначений рекомендований лист було вручено 05 квітня 2016 року уповноваженій особі центру за довіреністю. Крім того, матеріали провадження містять поштове повідомлення про вручення цього відправлення за довіреністю 08 квітня 2016 року (а. 118).
Отже, твердження захисника про отримання ним копії ухвали апеляційного суду 29 квітня 2016 року не підтверджується наявними доказами. Не надав таких доказів захисник і суду касаційної інстанції. За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 підлягає поверненню, оскільки він у зазначений в ухвалі термін не усунув недоліків скарги і не подав нової. Крім того, під час судового розгляду в суді касаційної інстанції захисник підтвердив, що після отримання ним копій ухвал апеляційного суду від 01 та 20 квітня 2016 року він не порушував питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження і не подавав апеляційної скарги з усуненими недоліками.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги захисника відповідає вимогам кримінального процесуального закону, є обґрунтованою, тому касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 2 ст. 376, статтями 433 - 436 КПК, п. 6 розділу XII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2016 року про повернення його апеляційної скарги на вирок суду щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3