Справа № 822/779/16
Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
16 листопада 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Томашук А.В.,
позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного нотаріуса ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного нотаріуса ОСОБА_2 до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування вимоги і рішення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати вимогу Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області №Ф-0004301702 від 28.03.2016 року про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 32331,72 грн. та рішення Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області №0005021702 від 15.04.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 5846,10 грн.
Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
У судовому засіданні позивач вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач, яка займається незалежною професійною діяльністю 25.11.1999 року зареєстрована в Управлінні юстиції Хмельницької облдержадміністрації за номером 3520.
Позивач здійснює приватну нотаріальну діяльність на підставі свідоцтва №84 від 13.04.2006 року.
В період з 09.03.2016 року по 21.03.2016 року відповідачем на підставі наказу Хмельницькою ОДПІ №161 від 23.02.2016 року та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання-фізичних осіб на І квартал 2016 року, головним державним-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб, управління доходів і зборів з фізичних осіб Хмельницької ОДПІ Шкейдою К.М. проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_2, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.
В результаті проведеної перевірки 28.03.2016 року посадовою особою Хмельницької ОДПІ складено Акт №152/22-18-13-03/НОМЕР_1 згідно із висновком якого встановлено порушення п. 6, ст. 128 Господарського Кодексу, п.п.16.1.2, п.16.1, ст.16, п.п."а", п.176., ст.176 Податкового Кодексу, в частині неналежне ведення обліку доходів і витрат в книзі обліку доходів і витрат для визначення суми чистого оподаткованого доходу за перевіряємий період. А також, порушення п.п.7.1.2, п.7.1, ст.7, п.8.11, ст.8, п.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_2 занижено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування всього на суму 32331,72 грн., та винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф0004301702 від 28.03.2016 року на вказану суму.
З акту перевірки вбачається, що позивачем не надано документи, які підтверджують що сума чистого оподаткування доходу в січні-листопаді 2012 року складала 2000,00 грн. (за кожен місяць), а в грудні 2012 року - 85900,00 грн. в січні-листопаді 2013 року складала 2000,00 грн. (за кожен місяць), а в грудні 2013 року - 38063,00 грн., в січні-листопаді 2014 року складала 2000,00 грн. (за кожен місяць), а в грудні 2014 року - 27902,00 грн.
Не погоджуючись із виявленими порушеннями 04.04.2016 року позивач подала заперечення на Акт №152/22-18-13-03/НОМЕР_1 від 28.03.2016 року в якому просила його скасувати та вказала, що контролюючий орган в акті перевірки об'єктивно не зміг перевірити показники звіту ЄСВ та не досліджував в цій частині первинні бухгалтерські та звітні документи позивача, які б свідчили про обсяги помісячно отриманого позивачем доходу в перевіряємий період і як наслідок, визначення суми єдиного соціального внеску в звітний період. Вказане призвело до передчасних та помилкових висновків контролюючого органу про заниження бази нарахування ЄСВ.
У відповіді на заперечення №421/10/22-18-13-03 від 11.04.2016 року відповідач вказав на те, що на запит від 09.03.2016 року вих. №281/7/06-22-17-03 стосовно надання копій книги (книг) обліку доходів і витрат за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, документів, які підтверджують отримання доходів та витрат було надано лише копію книги обліку доходів і витрат за 2014 рік та документи які підтверджують понесені витрати.
Для перевірки не надано та перевіркою не виявлено будь-яких документів, щоб підтверджували отримання чистого місячного доходу в розмірах зазначених в звітах про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012-2014 роки та зазначено, що наданими запереченнями позивача на акт перевірки, не було спростовано виявлені перевіркою порушення.
Крім того, перевіркою враховано всі документи, які були надані для проведення перевірки, після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки, які б спростовували виявлені порушення.
15.04.2016 року відповідачем винесено рішення №0005021702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску згідно якого до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 5846,10 грн.
Так, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464) визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Пунктом 5 ч.1 ст.4 вказаного Закону визначено, що платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності
У відповідності до ч.2 ст.7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для осіб, зазначених у пункті 5 ч.1 ст.4 цього Закону, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
База оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, регламентується розділом IV Податкового кодексу України.
Згідно з п. 6 ст.128 ГК України, громадянин-підприємець зобов'язаний вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства, своєчасно надавати органам доходів і зборів декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
В силу п.п.16.1.2 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
За змістом п.164.1 ст.164 ПК України чистий річний оподатковуваний дохід визначається відповідно до п. 178.3 ст. 178 цього Кодексу, згідно з яким оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Положеннями ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 та п. 178.6 ст. 178 ПК України, фізичні особи - підприємці (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які забезпечують себе роботою самостійно зобов'язані вести Книгу обліку доходів та витрат, форма та порядок заповнення якої затверджена наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481, на підставі якої здійснюється заповнення облікових даних Податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міндоходів від 11.12.2013 № 793 (далі - Податкова декларація).
Форма Книги обліку доходів та витрат передбачає заповнення платником, зокрема, графи 1 "Період обліку (день, місяць, квартал, рік)" та графи 9 "Сума чистого оподатковуваного доходу".
В свою чергу, відповідачем для перевірки витребовувались книги обліку доходів і витрат за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, проте позивачем було надано лише копію книги обліку доходів та витрат за 2014 рік.
В порушення вказаних вимог законодавства, позивач не вела книги обліку доходів і витрат за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року у зв'язку з чим розподіл річного чистого прибутку по місяцях проводила на власний розсуд.
Вказане призвело до порушень, а саме відсутності записів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід за весь період перевірки, не відображено суму доходу, отриманого від здійснення незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал. Сума чистого оподаткованого доходу записана лише за підсумками року.
Приписами п. 177.5 ст. 177 та п. 178.4 ст. 178 ПК України фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду.
Водночас, приватні підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, в обов'язковому порядку разом з Податковою декларації подають додаток 5 до розділу III Податкової декларації.
При цьому, оскільки обчислення сум єдиного внеску платників загальної системи здійснюється, зокрема, на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності), що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб (пункт 4.5 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на Загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів від 09.09.2013 № 455), то дані, вказані в додатку 5 до розділу ІІІ Податкової декларації, повинні збігатися з даними, наведеними в розділі III Додаткової декларації і, відповідно, - з даними, зазначеними у звітності з єдиного внеску (таблиця 1 додатка 5 до Звіту з єдиного внеску до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міндоходів від 09.09.2013 № 454, зареєстрованим у Міністерств юстиції України 20 вересня 2013 року за № 1628/24160 (чинного на час перевіряємого періоду).
Так само, у рядку 01 розділу II додатка 5 до розділу III Податкової декларації вказується розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу, який розраховується як отриманий загальний річний оподатковуваний дохід, зменшений на суму документально підтверджених річних витрат та поділений на кількість календарних місяців, протягом яких отримано такий дохід (прибуток) (абзац третій пункт 177.2 статті 177 ПКУ).
Оскільки законодавством не передбачено подання особами, які забезпечують себе роботою самостійно, додатка 5 до розділу III Податкової декларації, але при цьому обчислення сум єдиного внеску здійснюється, зокрема, на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності), що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, то дані, наведені у рядку 06 розділу IV Податкової декларації, мають збігатися з даними, зазначеними у звітності з єдиного внеску (таблиця 3 додатка 5 до Звіту з єдиного внеску до Порядку).
Розподіл позивачем по місяцях річної суми чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок, за відсутності Книги обліку доходів і витрат, шляхом визначення в мінімальному розмірі в січні-листопаді 2012 року 2000,00 грн. (за кожен місяць), а в грудні 2012 року - 85900,00 грн. в січні-листопаді 2013 року 2000,00 грн. (за кожен місяць), а в грудні 2013 року - 38063,00 грн., в січні-листопаді 2014 року 2000,00 грн. (за кожен місяць), а в грудні 2014 року - 27902,00 грн. в той час, як суми зазначені в грудні 2012, 2013, 2014 років складають майже весь річний дохід, що і призвело до заниження суми доходу, на який нараховується єдиний внесок в розмірі 32331,72 грн.
Разом з тим, документів які б підтверджували, що суми доходу заявлені в податковій декларації (графа 2 таблиці 3 Додатку 5 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску) за грудень 2012, 2013, 2014 років позивачем не надано.
Таким чином, перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7%, встановлено порушення п.8.11, ст.8 та п.2 ст.9 Закону №2464, оскільки позивачем занижено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 32331,72 грн.
Тому, оскільки у позивача відсутні книги обліку доходів і витрат за 2012-2013 роки, отже суми чистого оподаткованого доходу за перевіряємий період розподілялись помісячно на власний розсуд позивача, без врахування розміру фактично отриманого доходу, що власне і підтверджується єдиною наданою позивачем копією книги обліку доходів і витрат за 2014 рік, що суперечить нормам п.6 ст.128 ГК України, п.п.16.1.2 п.16.1 ст.16 ПК України, в частині неналежного ведення обліку доходів і витрат в книзі обліку доходів і витрат для визначення суми чистого оподаткованого доходу за перевіряємий період та п.2 ст.9 Закону №2464, що в результаті недобросовісного виконання позивачем своїх обов'язків щодо належного ведення обліку призвело до заниження суми єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року на суму 32331,72, а тому оскаржені позивачем вимога та рішення відповідача є обґрунтованими.
Також, відсутність у позивача книг обліку доходів і витрат за 2012-2013 роки, невірне зазначення сум чистого оподаткованого доходу в книзі обліку доходів і витрат за 2014 рік, а також ненадання документів які б підтверджували отримання чистого місячного доходу в розмірах зазначених в Звітах про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (графа 2 таблиці 3 Додатку 5) за 2012-2014 роки позбавило можливості податковий орган встановити суму доходу за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, та за весь період перевірки отриманого доходу від здійснення незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал. Оскільки чистий оподаткований дохід зазначений позивачем лише за підсумками року.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу приватного нотаріуса ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 18 листопада 2016 року.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Смілянець Е. С. Залімський І. Г.