16 листопада 2016 р.Справа № 816/844/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
представника позивача Любівої Н.С.
представника відповідача Гаспарян С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2016р. по справі № 816/844/16
за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія"
до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" (далі за текстом - СП "Полтавська газонафтова компанія", позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі за текстом - Карлівська ОДПІ, відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001171618 від 30 березня 2016 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2016р. провадження по даній справі зупинено.
Відповідач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції приписів ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції неправомірно враховано посилання позивача на Рішення про забезпечувальні заходи від 23.07.2015 року по справі № 2015-11, розгляд якої здійснюється Постійно діючим арбітражним судом у м. Лондон, Великобританія, за угодою між Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії та Урядом України про сприяння і взаємний захист інвестицій, підписаною 10 лютого 1993 року; Договором до Енергетичної Хартії; Угодою про сприяння і взаємний захист інвестицій між Королівством Нідерландів і Україною, підписаною 14 липня 1994 року і Арбітражним регламентом Комісії ООН з права міжнародної торгівлі, 2010 року ("Регламент ЮНІСТРАЛ") між ДжейКейІкс ОЙЛ енд ГЕС ПіЕлСі ("ДжейнКейІкс"), Полтава ОСОБА_3 ("Полтава") і Полтавською газонафтовою компанією ("ПГНК") та Україною (відповідач), оскільки в даному випадку відсутній виконавчий лист, а рішення Міжнародного комерційного Арбітражного суду не є виконавчим документом. Крім того, зазначає, що доказів перебування справи у провадженні Постійно діючого арбітражного суду матеріали справи не містять.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає зміні щодо мотивів та підстав зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення позивача до суду з позовом є питання правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення№0001171618 від 30 березня 2016 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу виходячи зі ставки рентної плати - 55%.
14 січня 2015 року за Договором до Енергетичної Хартії та відповідно до Арбітражного регламенту Арбітражного інституту Торговельної палати м.Стокгольм Надзвичайним арбітром професором Рудольфом Дольцером було прийнято надзвичайне рішення в арбітражному розгляді ТПС ЕА/2015/002, в резолютивній частині якого передбачалося "Відповідачу утриматися від встановлення роялті за видобування газу компанією ПГК за ставкою, що перевищує 28% яка встановлена Податковим кодексом України до 31 липня 2014 року".
Також Постійно діючим арбітражним судом в межах арбітражного розгляду справи №2015-11, у очікуванні Остаточного рішення, було прийнято Рішення про забезпечувальні заходи, зокрема щодо заборони здійснення жодних дій з метою збору рентної плати за видобування газу СП "Полтавська газонафтова компанія" (а саме рентної плати, яка підлягає сплаті і не сплачена на дату цього Рішення або за якою строк платежу настає в подальшому) понад ставку 28%, яка діяла до 03 серпня 2014 року.
Задовольняючи клопотання позивача про зупинення провадження у справі до прийняття та набрання законної сили рішенням Постійного арбітражного суду у справі №2015-11, суд першої інстанції виходив з приписів п.3 ч.1 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України.
Між тим, колегія суддів погоджуючись з висновками суду щодо задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі, вважає, що суд першої інстанції помилково застосував п.3 ч.1 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України щодо підстав для ухвалення такого рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Між тим, нормами вищевказаного пункту ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, не передбачено обставини неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи в порядку міжнародних судових процедур.
Отже, підстави для застосування судом при прийнятті ухвали про зупинення провадження у справі приписів п. 3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України були відсутні.
Таким чином суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин норму процесуального права.
При цьому, суд першої інстанції не врахував, що позивач у своєму клопотанні про зупинення провадження у справі посилався на п.4 ч.2 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом п.4 ч.2 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.
Так, в обґрунтування заявленого клопотання про зупинення провадження у справі позивач зазначив, що 14 січня 2015 року за Договором до Енергетичної Хартії та відповідно до Арбітражного регламенту Арбітражного інституту Торговельної палати м.Стокгольм Надзвичайним арбітром професором Рудольфом Дольцером було прийнято надзвичайне рішення в арбітражному розгляді ТПС ЕА/2015/002.
Крім того, 23 липня 2015 року Постійно діючим арбітражним судом, що здійснює арбітражний розгляд справи №2015-11 за угодою між Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії та Урядом України Про сприяння і взаємний захист інвестицій, підписаною 10 лютого 1993 року; Договором до Енергетичної Хартії; Угодою про сприяння і взаємний захист інвестицій між Королівством Нідерландів і Україною, підписаною 14 липня 1994 року і Арбітражним регламентом Комісії ООН з права міжнародної торгівлі, 2010 року ("Регламент ЮНІСТРАЛ") між ДжейКейІкс ОЙЛ енд ГЕС ПіЕлСі ("ДжейнКейІкс"), Полтава ОСОБА_3 ("Полтава") і Полтавською газонафтовою компанією ("ПГНК") та Україною (відповідач) було прийнято Рішення про забезпечувальні заходи.
Відповідно до вищевказаного Рішення у очікуванні Остаточного рішення у справі №2015-11:
(1) "Відповідач не повинен здійснювати жодних дій з метою збору рентної плати за видобування газу ПГНК (а саме рентної плати, яка підлягає сплаті і не сплачена на дату цього Рішення або за якою строк платежу настає в подальшому) понад ставку 28%, яка діяла до 03 серпня 2014 року;
(2) Відповідач повинен утримуватися від накладення арешту на активи позивачів, або накладення податкової застави чи іншого обтяження предметом яких були б активи позивачів, у зв'язку з будь-якою сумою рентної плати, вказаної у пункту (1);
(3) Позивачі повинні негайно інформувати відповідача у письмовій формі про будь-які дії, що вживаються або пропонуються будь-ким з них, які могли б призвести до зменшення чистої вартості ПГНК до рівня нижче 34 мільйонів доларів США".
У відповідності до статті 26 (8) Договору до Енергетичної Хартії, і статті 34 (2) Регламенту ЮНСІТРАЛ сторона справи має виконувати рішення суду (в даному разі Рішення про попередні заходи) невідкладно і без будь-яких інших процедур, тобто не потребує визнання і приведення до виконання в Україні.
Предметом розгляду зазначеної справи є питання правомірності збільшення рентної плати до 55% відносно позивача.
На даний час розгляд вказаної справи не завершено. Також колегія суддів зазначає, що доказів, які б підтверджували факт відсутності перебування справи № 2015-11 у провадженні Постійно діючого арбітражного суду, відповідачем під час розгляду справи надано не було.
Разом з тим, на запит Харківського апеляційного адміністративного суду Міністерством юстиції України повідомлено про наявність в провадженні Постійного арбітражного суду справи №2015-11 за позовом компаній «JKX OIL & GAS PLC», «POLTAVA GAS B.V.» та СП «Полтавська газонафтова компанія» до держави Україна, яка розглядається арбітражним трибуналом ad hoc за арбітражними правилами ЮНСІТРАЛ 2010 в постійній палаті третейського суду (Permanent Court of Arbitration). На сьогоднішній день очікується винесення рішення по справі, яке заплановане на кінець 2016 року - початок 2017 року.
Відповідно до ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів перебування справи № 2015-11 у провадженні Постійно діючого арбітражного суду.
Враховуючи те, що правовідносини у даній справі та у справі № 2015-11 є взаємопов'язаними, а прийняття та набрання законної сили Остаточним рішенням Постійного арбітражного суду у справі №2015-11 може мати значення для правильного вирішення спору по даній справі про скасування податкового повідомлення-рішення №0001171618 від 30 березня 2016 року, колегія суддів вважає обґрунтованим клопотання відповідача щодо зупинення провадження у справі, на підставі п.4 ч.2 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України, до прийняття та набрання законної сили рішенням Постійного арбітражного суду у справі №2015-11.
Отже, переглянувши ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено питання щодо зупинення провадження у справі, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала у відповідності до вимог п.1 ч. 1 ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає зміні в частині мотивів та підстав зупинення провадження у справі, а в іншій частині - залишенню без змін.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області задовольнити частково.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2016р. по справі № 816/844/16 змінити в частині мотивів та підстав зупинення провадження у справі.
В іншій частині ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2016р. по справі № 816/844/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Шевцова Н.В.
Судді Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 21.11.2016 р.