15 листопада 2016 р. Справа № 820/4037/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ральченка І.М.
Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,
за участю секретаря судового засідання - Ружинської К. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту державної реєстрації Харківської міської ради на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2016р. по справі № 820/4037/16
за позовом ОСОБА_1
до Державного реєстратора Харківського міського управління юстиції Луценка Павла Геннадійовича , Департаменту державної реєстрації Харківської міської ради третя особа ОСОБА_3
про визнання протиправним та скасування рішення,
28.07.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:
- визнати незаконним рішення державного реєстратора Харківського міського управління юстиції Луценко Павла Геннадійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 1946322 від 25.04.2013року;
- скасувати рішення державного реєстратора Харківського міського управління юстиції Луценко Павла. Геннадійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 1946322 від 25.04.2013 року;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 787865 про право власності ОСОБА_3 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 08.09.2016 року задовольнив позовні вимоги.
Визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора Харківського міського управління юстиції Луценко Павла Геннадійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 1946322 від 25.04.2013 року.
Зобов'язав Департамент реєстрації Харківської міської ради внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування рішення державного реєстратора Харківського міського управління юстиції Луценко Павла Геннадійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 1946322 від 25.04.2013 року, запис № 787865 про право власності ОСОБА_3 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Департамент реєстрації Харківської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову до Департаменту реєстрації Харківської міської ради та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що зобов'язавши Департамент реєстрації Харківської міської ради вчинити певні дії, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст. 195 КАС України судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 15.11.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, 13.08.2008 року ОСОБА_1 придбав право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу за №6341, укладеного з ОСОБА_4 та посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Костенко С.А.
В подальшому, у 2009 році між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу, р. №1629, від 17.07.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Адамовою Л.А., в силу якого право власності на вищевказану квартиру перейшло до ОСОБА_6
У 2011 році ОСОБА_6 подарував зазначену квартиру своїй матері - ОСОБА_3 (договір дарування, р.№2401, від 15.07.2011 р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г. І.), а у 2012 році ОСОБА_6 та ОСОБА_3 договір дарування квартири розірвали (договір про розірвання договору дарування, р. №1980, від 26.06.2012 р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г. І.).
27.06.2012 договір купівлі-продажу квартири, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у 2009 році, було розірвано (договір про розірвання договору купівлі-продажу, р.№1529, від 27.06.2012 р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Адамовою. Л. А.).
Таким чином, в результаті укладення та підписання вищезазначений угод, право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 повернулося до ОСОБА_1.
Так, 17.07.2012 р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно був внесений запис про державну реєстрацію вказаного права власності за ОСОБА_1
З моменту державної реєстрації права власності на квартиру по теперішній час ОСОБА_1 зазначене право не відчужував.
25.04.2013 р. державний реєстратор Харківського міського управління юстиції Луценко Павло Геннадійович прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 1946322 та вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності: 787865, в результаті чого право власності на вказану квартиру, перейшло до третьої особи - ОСОБА_3, підставою виникнення права власності у Реєстрі значиться Дублікат договору дарування, який укладено у 2011 році між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (дублікат видано 22.03.2013 р.).
Приймаючи рішення про зобов'язання Департаменту реєстрації Харківської міської ради внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні записи, суд першої інстанції виходив з того, що Департамент реєстрації Харківської міської ради з 01.04.2016 року має поновити порушене право позивача, оскільки є суб'єктом державної реєстрації та в повному обсязі здійснює надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч.2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Колегія суддів зазначає, що позовна заява не містила у собі вимог щодо зобов'язання Департаменту реєстрації Харківської міської ради внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних записів.
Проте, суд першої інстанції, вийшовши за межі позовних вимог, не обґрунтував необхідності застосування такого способу захисту порушеного права позивача, чим порушив принцип диспозитивності в адміністративному судочинстві.
Крім того, обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача суперечить законодавству, що регулює відповідні правовідносини, з огляду на наступне.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягає, зокрема, право власності.
У відповідності до абз.4 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п'ятим цієї частини.
Абзацом 1 частини 2 статті 26 вказаного вище Закону передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Згідно з абз. 1 п. 2.1 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року № 3502/5 (далі - Порядок), для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.
Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу (п. 2.6. Порядку).
Згідно з п.2.11 Порядку державний реєстратор на підставі прийнятого рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав вносить зміни до записів, вносить записи про скасування державної реєстрації прав або скасовує записи Державного реєстру прав.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що вказаним вище законом чітко розмежовано повноваження державного реєстратора та суб'єктів державної реєстрації (в даному випадку таким суб'єктом є Департамент реєстрації Харківської міської ради).
Так, згідно з п.1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав належить, зокрема, забезпечення проведення державної реєстрації прав.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Проаналізувавши наведені правові норми, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано зобов'язано Департамент реєстрації Харківської міської ради вчинити дії щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів, оскільки такі дії не відносяться до компетенції зазначеного органу, а є функціями державного реєстратора.
Крім того, необхідно зазначити, що зобов'язання вчинити певні дії є похідною вимогою і як спосіб захисту порушених прав є можливим у випадку наявності протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень (тобто не вчинення дії або не виконання обов'язку, який покладено на суб'єкта владних повноважень).
Департамент реєстрації Харківської міської ради є суб'єктом владних повноважень, який надає певний перелік адміністративних послуг, правовідносини з яким виникають з волевиявлення заявника, тобто з моменту безпосередньої подачі заяви до Департаменту реєстрації.
Позивач не звертався до Департаменту реєстрації Харківської міської ради з заявою про скасування державної реєстрації прав, тому відсутня протиправна бездіяльність Департаменту.
В даному випадку, судом першої інстанції не вмотивовано, якими саме діями, бездіяльністю або рішеннями Департамент реєстрації Харківської міської ради порушив права та законні інтереси позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню в частині задоволення позову до Департаменту реєстрації Харківської міської ради.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Департаменту державної реєстрації Харківської міської ради задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2016р. по справі № 820/4037/16 скасувати в частині задоволення позову щодо зобов'язання Департаменту реєстрації Харківської міської ради внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування рішення державного реєстратора Харківського міського управління юстиції Луценко Павла Геннадійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 1946322 від 25.04.2013 року, запис № 787865 про право власності ОСОБА_3 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Ральченко І.М.
Судді Катунов В.В. Бершов Г.Є.
Повний текст постанови виготовлений 21.11.2016 р.