17 листопада 2016 року Справа № 876/1884/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 25 лютого 2016 року,
ОСОБА_1 04.02.2016 року звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні пенсії, зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 23 серпня 2015 року.
Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 25 лютого 2016 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 23 серпня 2015 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі зазначає, що заявником не було надано достатніх доказів, які б підтверджували факт перебування в зоні відчуження та виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія судів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році серії НОМЕР_1 , виданого та перереєстрованого у відповідності до вимог чинного законодавства України 12 червня 2014 року Волинською обласною державною адміністрацією, пропуском № 010039 ф - 2 на право в'їзду в закриту зону м. Чорнобиль ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2) у 1987 році.
Довідками: № 113 Маневицького ШБУ - 51 ТРЕСТу «Рівношляхбуд» від 29 червня 1992 року, № 58 ВАТ «Рівнешляхбуд» від 25 травня 2015 року, № 48 від 25 травня 2015 року, яка відповідає довідці форми № 122, затвердженої постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях № 122 від 09 березня 1988 року, табелем обліку використання робочого часу за серпень - вересень 1987 року, встановлено, що ОСОБА_1 дійсно працював на об'єктах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 01 серпня 1987 року по 01 вересня 1987 року, зокрема, машиністом мотокатка по асфальтуванню території 4 - го блоку ЧАЕС. Даний факт підтверджується також копією трудової книжки серії НОМЕР_2 від 14 серпня 1980 року.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується документами та посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, яке видане у встановленому порядку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Стаття 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення. Відповідно до якої особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів на 8 років.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році категорія 2, йому видане посвідчення відповідного зразку серії НОМЕР_1 , яке перереєстроване у встановленому порядку, ніким не відмінене і не анульоване, а тому позивач має право на пільги визначені ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсії із зниженням пенсійного віку.
Відповідно до пп. 2, 3 «Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року, не залежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору серії А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва на право ставиться штамп фарбою червоного кольору «Перереєстровано» і на вільному місці ставиться запис про дату перереєстрації.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями.
Згідно п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, до заяви про призначення пенсії додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначений період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Судом першої інстанції встановлено, що позивач надав відповідні документи, які підтверджують, що він працював у зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів та його право на отримання пенсії відповідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Маневицького районного суду Волинської області від 25 лютого 2016 року у справі № 164/531/16-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
В.Я. Макарик
Повний текст виготовлено 22 листопада 2015 року.