16 листопада 2016 р.Справа № 642/4701/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.
за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 16.09.2016р. по справі № 642/4701/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області , Головного управління державної казначейської служби в Харківській області
про визнання бездіяльності державного виконавця протиправною та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
28.07.2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби в Харківській області (далі - відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби в Харківській області (далі -відповідач-2), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача-1, що виразилась в неповідомленні позивача про прийняте процесуальне рішення і не роз'ясненні у зв'язку з цим процесуальних і Конституційних прав, що призвело до невиконання рішення суду і завдання позивачу матеріальної та моральної шкоди; стягнути з відповідача-1 на користь позивача завдану позивачу незаконним рішенням та бездіяльністю державного виконавця Биченко А.Л. матеріальну шкоду в розмірі нестягнутої з боржника суми боргу - 53 405 грн; стягнути з відповідача-1 завдану позивачу незаконним рішенням та бездіяльністю моральну шкоду в сумі 20 000 грн; зобов'язати відповідача-2, як розпорядника коштів, виплати на рахунок позивача стягнуті з відповідача-1 кошти.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 16.09.2016 року позов задоволено частково.
Визнані протиправними дії державного виконавця відповідача-1 в частині неповідомлення позивачу про прийняте рішення.
В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення в частині відмови у задоволенні позову, та в цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі та стягнути відшкодування сум.
В обґрунтування апеляційної скарги, позивач посилається на неврахування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги доводи суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, судове рішення в частині задоволення позовних вимог слід скасувати, з наступних підстав.
Під час перебування у провадженні Ленінського районного суду м. Харкова цивільної справи №642/10395/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, була прийнята ухвала про забезпечення позову, шляхом заборони відчуження нежитлової будівлі літ. «А-1» площею 51,9 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
17.01.2015 року постановою державного виконавця відповідача-1 відмовлено в прийнятті до свого провадження ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова про забезпечення позову.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 07.06.2016 року по цивільній справі № 642/10395/14-ц, за розглядом апеляційної скарги позивача на ухвалу суду від 20.05.2016 року, було визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Биченко А.О. від 17 січня 2015 року ВП №46080806 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийняття провадження виконавчого документа) з примусового виконання ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 05.01.2015 року.
Судом першої інстанції позовні вимоги задоволено в частині визнання протиправними дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Биченко А.О., в частині неповідомлення позивача про прийняте рішення, та зроблений висновок про те, що даний факт вже був констатований судовим рішенням під час розгляду цивільної справи № 642/10395/14-ц за розглядом апеляційної скарги позивача на ухвалу суду від 20.05.2016 року.
Стосовно іншої частини позовних вимог в задоволенні якої відмовлено, то судом першої інстанції зроблений висновок, що позовні вимоги про стягнення шкоди базуються на припущеннях.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
В своїй апеляційній скарзі позивач обмежує розгляд судового рішення частиною позовних вимог про стягнення шкоди.
Колегія суддів, в силу приписів статті 195 КАС України, вважає за потрібне переглянути судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Пунктом 13.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом.
У відповідності до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
На підставі абзацу 6 п.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13.10.2010 року № 3, судам слід звертати увагу на те, що до цивільної юрисдикції належать лише спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень, ухвалених загальними судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України, який набрав чинності з 1 вересня 2005 року. Спори з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень судів цивільної юрисдикції, ухвалених до 1 вересня 2005 року, відповідно до статті 181 КАС України повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства, але з обов'язковим дослідженням судового провадження, за яким ухвалено рішення, що перебуває на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.
Згідно до вимог статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Аналізуючи викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративної юрисдикції, оскільки виник під час виконання рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства.
Проте, колегія суддів зауважує на тому, що позивачем-апелянтом по справі оскаржується лише частина судового рішення, якою відмовлено у задоволенні стягнення шкоди.
За таких обставин, колегія суддів вважає можливим скасувати судове рішення лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог і в цій частині - закрити провадження у справі.
Застосування процесуального закону у такий спосіб передбачено п.1 ч.1 статті 157 КАС України, яка каже, що якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, то суд закриває провадження у справі.
Колегія суддів, виконуючи приписи ч.2 зазначеної вище статті роз'яснює позивачу, що розгляд такої справи віднесений до цивільної юрисдикції.
За вищенаведених підстав, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.
Згідно до п.4 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати і закрити провадження у справі.
Колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись п. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 16.09.2016р. по справі № 642/4701/16-а скасувати в частині відмови у задоволенні позову та провадження по справі № 642/4701/16-а в цій частині позовних вимог - закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1, що розгляд таких справ віднесено до цивільної юрисдикції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 21.11.2016 р.