15 листопада 2016 р. Справа № 552/4895/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О,
в присутності:
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Полтави від 23.09.2016р. по справі № 552/4895/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора патрульної поліції роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Полтава капрал поліції Свяченого Богдана Олеговича третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України
про скасування постанови,
Позивач - ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Інспектора патрульної поліції роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Полтава капрала поліції Свяченого Богдана Олеговича про визнання протиправними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 21.08.2016 року серії ПС2 № 542466.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 23.09.2016 року залучено Департамент патрульної поліції Національної поліції України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 23.09.2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В своїй апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для скасування судового рішення посилається на його незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність, а також вважає, що судом неповно з'ясовано не всі обставини, що мають значення для вирішення справи і порушені норми матеріального та процесуального права.
Відповідач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги позивача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 31 серпня 2016 року інспектором патрульної поліції роти № 1 батальйону УПП у м. Полтава капралом поліції Свяченим Б.О. винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 542466 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в розмірі 425 грн.
Як зазначено в постанові про адміністративне правопорушення, 31.08.2016 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем «OPEL OMEGA» номерний знак НОМЕР_1 розмовляв по мобільному телефону під час руху, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно п."д" 2.9 ПДР водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативно транспортних засобів під час виконання ними невідкладеного службового завдання).
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки , відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з матеріалами справи виявлене інспектором патрульної поліції роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Полтава капралом поліції Свяченим Б.О. правопорушення зафіксовано за допомогою відеозйомки.
Разом з тим, з дослідженого судом апеляційної інстанції відеозапису, наданого відповідачем, не можливо встановити факту зазначеного правопорушення, а тому зазначений відеозапис не може бути належним доказом по справі.
Також, з переглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що при з'ясуванні обставин вчиненого порушення Правил дорожнього руху після зупинення інспектором патрульної служби транспортного засобу під керуванням позивача, останній заперечував порушення вимог п.2.9. "д" ПДР України посилаючись на те, що у нього боліло вуху, а тому він держав руку біля нього.
Доказів того, що під час керування автомобілем ОСОБА_1 спілкувався зі своєю донькою по мобільному телефону матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, об'єктивні докази, які б достеменно свідчили про скоєне позивачем порушення в матеріалах справи відсутні.
Крім того, згідно ч.3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати (
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, в порушення ч. 3 ст. 283 КУпАП в постанові у справі про адміністративне правопорушення від 31.08.2016 року не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення, та не вказано про те чи взагалі проводився такий відеозапис, та не надано інших доказів вчинення правопорушення.
Також колегія не приймає до уваги показання свідка інспектора роти №1 батальйону УПП у м. Полтави лейтенанта поліції ОСОБА_2, оскільки, як було встановлено під час розгляду справи, ця особи так як і відповідач, є працівником поліції та перебуває на службі разом із останнім, що викликає сумнів у неупередженості та безсторонності його показань.
Статтею 293 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
Враховуючи, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено належними і допустимими доказами правомірності прийнятої ним постанови, колегія суддів вважає, що остання підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу 31.08.2016 року, з огляду на наступне.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Законом України від 14 липня 2015 року №596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» ст. 258 КУпАП було доповнено новою частиною, якою розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місті вчинення правопорушення.
Так, відповідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123,статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140КУпАП.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст.ст. 122 , 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав та належних доказів на підтвердження правомірності даної частини позовних вимог.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає частковому скасуванню.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати частково.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Полтави від 23.09.2016р. по справі № 552/4895/16-а скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ПС № 542466 від 31 серпня 2016 року.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою постанову Інспектора патрульної поліції роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Полтава капрала поліції Свяченого Богдана Олеговича серії ПС № 542466 від 31 серпня 2016 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В іншій частині постанову Київського районного суду м. Полтави від 23.09.2016 року по справі 552/4895/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.
Повний текст постанови виготовлений 21.11.2016 р.